Cantico 7

BIBBIA MARTINI	Біблія
1 Che è quello, che tu vedrai nella Sulamitide se non cori militari? Quanto belli sono i tuoi passi ne' (tuoi) calzari, o figlia di Principe! Le punture de' tuoi fianchi (son) come monili lavorati per mano d'artefice.	1 Вернись, вернись, о Суламіто! Вернись, вернись, щоб нам на тебе подивитись! Молодий: Чому ви дивитесь на Суламіту, неначе на танок подвійний? Хор:
2 Le tue viscere (sono) un nappo fatto al torno, che non manca mai di bevanda. Il tuo ventre come un monte di frumento circondato da' gigli.	2 Які бо гарні твої ноги у сандалях, дочко княжа! Круглота твоїх стеген, неначе ланцюгові кільця, робота рук мистецьких.
3 Le due tue mammelle come due teneri cavrioli gemelli.	3 Пупок твій — кубок круглий, вина замішаного в ньому не бракує. Лоно твоє — ворох пшениці, оточений лілеями навколо.
4 Il tuo collo come torre d'avorio. Gli occhi tuoi come le peschiere di Hesebon, che sono alla porta di questa figlia popolosa. Il tuo naso come la torre del Libano, che guarda contro Damasco.	4 Двоє грудей твоїх, як двоє оленяток, близняток олениці.
5 Il tuo capo come il Carmelo, e le chiome del tuo capo come la porpora del re legata nei canali.	5 Шия твоя, мов вежа із слонокости. Очі твої, немов ставки у Хешбоні при Бат-Раббім воротях. Ніс твій, немов вежа ливанська, що дивиться на бік Дамаску.
6 Quanto bella se' tu, e quanto splendida nelle (tue) delizie, o carissima!	6 А голова на тобі, мов Кармель той: волосся на тобі, неначе пурпура, — цар в її заплітках упіймався.
7 La tua statura è somigliante alla palma; e le tue mammelle ai grappoli.	7 Яка ж бо ти прекрасна, яка мила о моя люба у розкошах!
8 Io dissi: Salirò sopra la palma, e coglierò i suoi frutti, e le tue mammelle saranno come grappoli della vite, e l'odore della tua bocca come l'odore di mele.	8 Станом твоїм нагадуєш ти пальму, грудьми твоїми виноградні грона.
9 Le tue fauci come ottimo vino degno di esser bevuto dal mio Diletto, e delle labbra, e dei denti di lui per ruminarlo.	9 Я мовив: Я вилізу на пальму, вхоплю з плодами її гілку! Хай груди твої будуть, мов грона виноградні, а запах твого подиху, мов запах яблук.
10 Io (sono) del mio Diletto, ed egli verso di me è rivolto.	10 Твоя розмова, мов вино добірне, що по устах моїх і по зубах стікає. Молода:
11 Vieni, o mio Diletto, andiammo fuora alla campagna: facciam nostra dimora per le ville.	11 Я — для мого любого, і до мене звернене все його бажання.
12 Al mattino alziamoci (per andare) alle vigne: veggiamo se la vigna è fiorita; se i fiori van partorendo i frutti: se i melagrani sono in fiore: ivi darò a te le mie mammelle.	12 Ходи, мій любий! Ходім у поле, та заночуймо у селах.
13 Le mandragore spirano odore: nelle nostre porte (son) tutti i pomi: e i nuovi, e i vecchi a te, o mio Diletto, gli ho serbati.	13 Устаньмо у виноградниках раненько, гляньмо, чи виноград броститься, чи його квіт відкрився, чи зацвіли вже яблуні гранатові. Там обдарую я тебе любов’ю.
	14 Мандраґори свій запах розливають при наших дверях усякі плоди якнайкращі, нові та й старі теж, що я для тебе, любий мій, сховала.