Livre des Psaumes 132

JERUSALEM	Біблія
1 Cantique des montées. Garde mémoire à David, Yahvé, de tout son labeur,	1 Висхідна пісня. Згадай, о Господи, Давидові усі його старання,
2 du serment qu'il fit à Yahvé, de son voeu au Puissant de Jacob:	2 як він був Господеві клявся, Могутньому Якова обрікався:
3 "Point n'entrerai sous la tente, ma maison, point ne monterai sur le lit de mon repos,	3 «Ні! Я не ввійду до намету дому мого, не ляжу на постіль відпочити,
4 point ne donnerai de sommeil à mes yeux et point de répit à mes paupières,	4 не дам очам моїм заснути, ані повікам задрімати,
5 que je ne trouve un lieu pour Yahvé, un séjour au Puissant de Jacob! "	5 покіль не знайду для Господа оселі, житла для Яковового Могутнього».
6 Voici: on parle d'Elle en Ephrata, nous l'avons découverte aux Champs-du-Bois!	6 Ось чули ми про нього в Ефраті, знайшли його в полях Яарських.
7 Entrons au lieu où Il séjourne, prosternons-nous devant son marchepied.	7 Увійдімо в його житло, упадім до підніжка його стіп!
8 Lève-toi, Yahvé, vers ton repos, toi et l'arche de ta force.	8 Устань, Господи, до твого відпочинку, ти і кивот твоєї сили!
9 Tes prêtres se vêtent de justice, tes fidèles crient de joie.	9 Священики твої нехай одягнуться у справедливість, святі твої нехай возрадуються вельми.
10 A cause de David ton serviteur, n'écarte pas la face de ton messie.	10 Задля Давида, слуги твого, не відштовхуй обличчя помазаника твого.
11 Yahvé l'a juré à David, vérité dont jamais il ne s'écarte: "C'est le fruit sorti de tes entrailles que jemettrai sur le trône fait pour toi.	11 Поклявсь Господь Давидові правдою і не відступить він від неї: «Плід твого лона насаджу я на твоїм престолі.
12 Si tes fils gardent mon alliance, mon témoignage que je leur ai enseigné, leurs fils eux-mêmes àtout jamais siégeront sur le trône fait pour toi."	12 Коли сини твої союз мій берегтимуть і закон, що я навчу їх, то й діти їхні по віки вічні будуть сидіти на твоїм престолі».
13 Car Yahvé a fait choix de Sion, il a désiré ce siège pour lui:	13 Бо Господь Сіон собі вибрав, він захотів його собі як житло.
14 "C'est ici mon repos à tout jamais, là je siégerai, car je l'ai désiré.	14 «Це місце мого відпочинку назавжди, тут оселюся, бо я його собі вподобав.
15 Sa nourriture, je la bénirai de bénédiction ses pauvres, je les rassasierai de pain,	15 Благословлю поживу його щедро, бідних його насичу хлібом.
16 ses prêtres, je les vêtirai de salut et ses fidèles jubileront de joie.	16 Священиків його я зодягну спасінням, і святі його возрадуються вельми.
17 Là, je susciterai une lignée à David, j'apprêterai une lampe pour mon messie;	17 Там вирощу я Давидові рога, там приготую світильник для помазаника мого.
18 ses ennemis, je les vêtirai de honte, mais sur lui fleurira son diadème."	18 Ворогів його я соромом укрию; а на ньому буде його вінець сяяти».