Psalms 138

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 Upon the rivers of Babylon, there we sat and wept: when we remembered Sion:	1 Давида. Я буду дякувати, Господи, тобі з усього серця; перед богами буду тобі псалми співати.
2 On the willows in the midst thereof we hung up our instruments.	2 Упаду ниць перед твоїм святим храмом і буду дякувати імені твоєму за твою милість і твою правду, бо ти понад усяке ім’я возвеличив твоє слово.
3 For there they that led us into captivity required of us the words of songs. And they that carried us away, said: Sing ye to us a hymn of the songs of Sion.	3 Тоді, як я візвав до тебе, ти вислухав мене, ти мене підбадьорив, вливши в мою душу силу.
4 How shall we sing the song of the Lord in a strange land?	4 Усі царі землі, о Господи, будуть тобі дякувати, скоро почують слова уст твоїх.
5 If I forget thee, O Jerusalem, let my right hand be forgotten.	5 Будуть співати про путі Господні, велика бо Господня слава.
6 Let my tongue cleave to my jaws, if I do not remember thee: If I make not Jerusalem the beginning of my joy.	6 Бо хоч Господь високо, покірного він бачить і гордого він пізнає здалека.
7 Remember, O Lord, the children of Edom, in the day of Jerusalem: Who say: Rase it, rase it, even to the foundation thereof.	7 Хоч я ходжу посеред лиха, ти мене оживляєш. Ти проти ворогів моїх шалених руку простягаєш, і твоя десниця мене спасає.
8 O daughter of Babylon, miserable: blessed shall he be who shall repay thee thy payment which thou hast paid us.	8 Господь почате доведе до краю задля мене. Милість твоя, о Господи, повіки; не покидай діла рук твоїх!
9 Blessed be he that shall take and dash thy little ones against the rock.