Proverbi 29

BIBBIA CEI 2008	Біблія
1 Chi disprezza i rimproveri con ostinazione sarà rovinato all’improvviso, senza rimedio.	1 Хто від картання стає тугошиїм, | того розіб’ють умить, і то невигойно.
2 Quando dominano i giusti, il popolo gioisce, quando governano i malvagi, il popolo geme.	2 Як праведних багато — народ радіє, | а як лихі панують — народ стогне.
3 Chi ama la sapienza allieta il padre, ma chi frequenta prostitute dissipa il patrimonio.	3 Хто любить мудрість, той веселить батька свого, | а хто вчащає до блудниць, своє майно марнує.
4 Il re con la giustizia rende prospero il paese, quello che aggrava le imposte lo rovina.	4 Цар правотою скріплює країну, | а ласий на податки її руйнує.
5 L’uomo che adula il suo prossimo gli tende una rete davanti ai piedi.	5 Хто лестить ближньому своєму, | той сіть стелить йому під ноги.
6 Con la sua trasgressione l’iniquo si prepara un trabocchetto, mentre il giusto giubila e si rallegra.	6 В переступі лихого чоловіка — пастка; | а праведний співає й радується.
7 Il giusto riconosce il diritto dei miseri, il malvagio invece non intende ragione.	7 Праведний знає справу бідних, | а розбещений не має зрозуміння.
8 Gli uomini senza scrupoli sovvertono una città, mentre i saggi placano la collera.	8 Глузливі піднімають догори дном ціле місто, | а мудрі гнів утихомирюють.
9 Se un saggio entra in causa con uno stolto, si agiti o rida, non troverà riposo.	9 Коли мудрий посперечається з дурнем, | то сердиться він, чи сміється — немає спокою.
10 Gli uomini sanguinari odiano l’onesto, mentre i giusti hanno cura di lui.	10 Невинного не люблять душогубці, | а праведні про його душу дбають.
11 Lo stolto dà sfogo a tutto il suo malanimo, il saggio alla fine lo sa calmare.	11 Дурний усю свою досаду виливає, | а мудрий здержує її в собі.
12 Se un principe dà ascolto alle menzogne, tutti i suoi ministri sono malvagi.	12 Як князь вислухає слова брехливі, | усі його слуги ледачі.
13 Il povero e l’oppressore s’incontrano in questo: è il Signore che illumina gli occhi di tutti e due.	13 Бідний і здирці зустрічаються; | та Господь освічує очі цього, і тих.
14 Se un re giudica i poveri con equità, il suo trono è saldo per sempre.	14 Як цар судить по правді бідних, | престол його назавжди утвердиться.
15 La verga e la correzione danno sapienza, ma il giovane lasciato a se stesso disonora sua madre.	15 Різка й докір надають мудрости, | дитина ж, лишена напризволяще, соромить матір.
16 Quando dominano i malvagi, dominano anche i delitti, ma i giusti ne vedranno la rovina.	16 Як множаться безбожні, множаться злочини, | та праведні побачать їх погибель.
17 Correggi tuo figlio e ti darà riposo e ti procurerà consolazioni.	17 Наставляй сина твого, й дасть тобі спокій, | він дасть потіху твоєму серцю.
18 Quando non c’è visione profetica, il popolo è sfrenato; beato invece chi osserva la legge.	18 Коли нема видіння, народ розпускається; | щасливий, хто додержує закону.
19 Lo schiavo non si corregge a parole: comprende, infatti, ma non obbedisce.	19 Словами раба не поправити: | навіть коли розуміє, не послухає.
20 Hai visto un uomo precipitoso nel parlare? C’è più da sperare da uno stolto che da lui.	20 Чи бачив ти чоловіка, прудкого до розмови? | На дурня більш надії, ніж на нього.
21 Chi accarezza lo schiavo fin dall’infanzia, alla fine se lo vedrà contro.	21 Як слугу змалку в розкошах тримати, | він наостанку стане невдячний.
22 Un uomo collerico suscita litigi e l’iracondo commette molte colpe.	22 Гнівливий чоловік здіймає сварку, | і гарячий — множить провини.
23 L’orgoglio dell’uomo ne provoca l’umiliazione, l’umile di cuore ottiene onori.	23 Гординя чоловіка його принизить, | а покірний духом досягне чести.
24 Chi spartisce con un ladro odia se stesso: egli sente la maledizione, ma non rivela nulla.	24 Хто з злодієм паює, ненавидить власну душу: | він чує закляття, усе ж таки не повідомляє.
25 Chi teme gli uomini si mette in una trappola, ma chi confida nel Signore è al sicuro.	25 Хто людей боїться, той у сильце попаде; | а хто на Господа вповає, той безпечен.
26 Molti ricercano il favore di chi comanda, ma è il Signore che giudica ognuno.	26 Багато тих, що шукають ласки князя; | та право кожного від Господа походить.
27 L’iniquo è un orrore per i giusti e gli uomini retti sono un orrore per i malvagi.	27 Гидота праведним — муж нечестивий; | хто ж ходить правою дорогою — гидота злому.