Суддів 8

Біблія	DOUAI-RHEIMS
1 Тоді ефраїмії мовили до Гедеона: «Чому це ти зробив так з нами, що не покликав нас, коли йшов на війну з мідіянами?» І сварилися вони з ним тяжко.	1 And the men of Ephraim said to him: What is this that thou meanest to do, that thou wouldst not call us when thou wentest to fight against Madian? and they chid him sharply and almost offered violence.
2 А він відказав їм: «Що я зробив інше, ніж ви? Хіба підбирання останків винограду Ефраїмом не ліпше від винозборів Авієзера?	2 And he answered them: What could I have done like to that which you have done? Is not one bunch of grapes of Ephraim better than the vintages of Abiezer?
3 Бог дав вам у руки мідіянських князів Орева й Зеева. Що ж міг би я зробити такого, як ви?» Як це промовив, угамувався гнів їхній на нього.	3 The Lord hath delivered into your bands the princes of Madian, Oreb and Zeb: what could I have done like to what you have done? And when he had said this, their spirit was appeased, with which they swelled against him.
4 Прибувши до Йордану, Гедеон перейшов на той бік, сам він і триста чоловік, що були з ним, стомлені погонею за ворогом.	4 And when Gedeon was come to the Jordan, he passed over it with the three hundred men, that were with him: who were so weary that they could not pursue after them that fled.
5 І попросив він мешканців Суккоту: «Дайте, будь ласка, хліба людям, що йдуть зо мною, бо вони стомились моєю гонитвою за Зевахом і Цалмунною, мідіянськими царями.»	5 And he said to the men of Soccoth: Give, I beseech you, bread to the people that is with me, for they are faint: that we may pursue Zebee, and Salmana the kings of Madian.
6 А князі суккотські відповіли: «Хіба долоні Зеваха й Цалмунни вже в руках у тебе, щоб нам давати хліб для твого війська?»	6 The princes of Soccoth answered: Peradventure the palms of the hands of Zebee and Salmana are in thy hand, and therefore thou demandest that we should give bread to thy army.
7 І сказав Гедеон: «Гаразд! Як Господь видасть Зеваха й Цалмунну мені в руки, я пороздираю ваше тіло глодами, що в пустині, ще й будяками.»	7 And he said to them: When the Lord therefore shall have delivered Zebee and Salmana into my hands, I will thresh your flesh with the thorns and briers of the desert.
8 Звідти він двигнувся на Пенуел і сказав його мешканцям так само; а люди в Пенуелі відповіли йому так само, як жителі Суккоту.	8 And going up from thence, he came to Phanuel: and he spoke the like things to the men of that place. And they also answered him, as the men of Soccoth had answered.
9 Тоді він погрозив і мешканцям Пенуелу: «Як вернусь живим-здо-ровим, зруйную оцю твердиню.»	9 He said therefore to them also: When I shall return a conqueror in peace, I will destroy this tower.
10 Зевах же і Цалмунна були в Каркорі зо своїм військом — до п’ятнадцять тисяч чоловік, — усе, що зосталося з цілого табору синів сходу, бо полягло їх сто двадцять тисяч чоловік, які справувались добре шаблею.	10 But Zebee and Salmana were resting with all their army. For fifteen thousand men were left of all the troops of the eastern people, and one hundred and twenty thousand warriors that drew the sword, were slain.
11 Двигнувся, отже, Гедеон шляхом кочовиків на схід Новаху й Йогвеги та й ударив на табір, що спочивав собі безпечно.	11 And Gedeon went up by the way of them that dwelt in tents, on the east of Nobe and Jegbaa, and smote the camp of the enemies, who were secure, and suspected no hurt.
12 Зевах і Цалмунна втекли, він же кинувся за ними й упіймав обох царів мідіянських, Зеваха й Цалмунну, нагнавши страх на все військо.	12 And Zebee and Salmana fled, and Gedeon pursued and took them, all their host being put in confusion.
13 Коли Гедеон, син Йоаша, повертався з війни Херес-схилом,	13 And returning from the battle before the sun rising,
14 упіймав він хлопчину з Суккоту й випитував його, а той виписав йому сімдесят сім князів і старших суккотських.	14 He took a boy of the men of Soccoth: and he asked him the names of the princes and ancients of Soccoth, and he described unto him seventy-seven men.
15 Прийшовши до суккотян, сказав: «Ось Зевах та Цалмунна, за яких ви глузували з мене, казавши: хіба, мовляв, долоні Зеваха й Цалмунни вже в руках у тебе, щоб нам харчувати твоїх стомлених людей?»	15 And he came to Soccoth and said to them: Behold Zebee and Salmana, concerning whom you upbraided me, saying: Peradventure the hands of Zebee and Salmana, are in thy hands, and therefore thou demandest that we should give bread to the men that are weary and faint.
16 Схопив він тоді старших міста і, взявши пустельняних глодів і будяків, почав шмагати ними суккотян.	16 So he took the ancients of the city and thorns and briers of the desert, and tore them with the same, and cut in pieces the men of Soccoth.
17 В Пенуелі ж зруйнував він твердиню і повбивав мешканців міста.	17 And he demolished the tower of Phanuel, and slew the men of the city.
18 Тоді спитав Зеваха й Цалмунну: «Як виглядали мужі, що ви їх повбивали на Таворі?» А ті й відповіли: «Так, як ти. Кожний на вид, немов царенко.»	18 And he said to Zebee and Salmana: What manner of men were they whom you slew in Thabor? They answered: They were like thee, and one of them as the son of a king.
19 Він же відказав: «То були мої брати, сини матері моєї. Як жив Господь! Якби ви були зоставили їх живими, я не вбивав би вас.»	19 He answered them: They were my brethren, the sons of my mother. As the Lord liveth, if you had saved them, I would not kill you.
20 І повелів він Єтерові, своєму первородному: «Встань, убий їх!» Та хлопчина не виймав меча з піхви, боявся, був бо ще маленький.	20 And he said to Jether his eldest son: Arise, and slay them. But he drew not his sword: for he was afraid, being but yet a boy.
21 Озвались тоді Зевах й Цалмунна: «Встань сам і повбивай нас. Який бо чоловік, така в нього й сила!» Встав Гедеон та й убив Зеваха й Цалмунну, й забрав бляшки, що були на шиї в їхніх верблюдів.	21 And Zebee and Salmana said: Do thou rise, and run upon us: because the strength of a man is according to his age: Gedeon rose up and slew Zebee and Salmana: and he took the ornaments and bosses, with which the necks of the camels of kings are wont to be adorned.
22 Тоді ізраїльтяни сказали до Гедеона: «Прав нами, ти сам і син твій, і син твого сина, бо ти визволив нас із рук мідіян.»	22 And all the men of Israel said to Gedeon: Rule thou over us and thy son, and thy son's son: because thou hast delivered us from the hand of Madian.
23 Гедеон же відрік їм: «Не буду правити я вами, не буде правити вами й син мій: Господь нехай править вами.»	23 And he said to them: I will not rule over you, neither shall my son rule over you, but the Lord shall rule over you.
24 А далі Гедеон додав: «Хочу в вас чогось попросити: дайте мені кожен з вас по каблучці з вашої здобичі.» Вони бо носили золоті каблучки, бо були ізмаїльтяни.	24 And he said to them: I desire one request of you: Give me the earlets of your spoils. For the Ismaelites were accustomed to wear golden earlets.
25 Вони ж відповіли: «Ми радо дамо тобі їх.» Розстелили вони плащ, і кожен кинув туди каблучку із своєї здобичі.	25 They answered: We will give them most willingly. And spreading a mantle on the ground, they cast upon it the earlets of the spoils.
26 І було золотих каблучок, що він попросив, вагою тисяча сімсот шеклів, опріч бляшок, ковтків та пурпурових шат, що були на царях мідіянських, і опріч нашийників, що були на шиях верблюдів.	26 And the weight of the earlets that he requested, was a thousand seven hundred sicles of gold, besides the ornaments, and jewels, and purple raiment which the kings of Madian were went to use, and besides the golden chains that were about the camels' necks.
27 Гедеон же зробив з того ефод і поставив його в своїм ріднім місті, в Офрі, і весь Ізраїль блудував там з ним, і це стало пасткою для Гедеона та його родини.	27 And Gedeon made an ephod thereof, and put it in his city Ephra. And all Israel committed fornication with it, and it became a ruin to Gedeon and to all his house.
28 Так упокорились мідіяни перед синами Ізраїля і не задирали більше голову вгору. І земля жила миром сорок років, за часів Гедеона.	28 But Madian was humbled before the children of Israel, neither could they any more lift up their beads: but the land rested for forty years, while Gedeon presided.
29 Повернувсь додому Єрувваал, син Йоаша, і жив у себе дома.	29 So Jerobaal the son of Joas went, and dwelt in his own house.
30 Було ж у Гедеона сімдесят синів, яким усім він доводився рідним батьком, мав бо жінок багато.	30 And he had seventy sons, who came out of his thigh, for he had many wives.
31 А наложниця його, що жила в Сихемі, вродила йому також сина, й назвав він його Авімелех.	31 And his concubine, that he had in Sichem, bore him a son, whose name was Abimelech.
32 Помер Гедеон, син Йоаша, в глибокій старості, й поховано його в гробниці його батька Йоаша, у Офрі Авієзеріїв.	32 And Gedeon the son of Joas died in a good old age, and was buried in the sepulchre of his father in Ephra of the family of Ezri.
33 А коли Гедеон помер, блудували сини Ізраїля знову за Ваалом й ставили Ваал-Беріта собі за бога.	33 But after Gedeon was dead, the children of Israel turned again, and committed fornication with Baalim. And they made a covenant with Baal, that he should be their god:
34 І не пам’ятали сини Ізраїля про Господа, Бога свого, що визволяв їх скрізь із рук ворогів їх,	34 And they remembered not the Lord their God, who delivered them out of the hands of all their enemies round about:
35 і не були вдячні родині Єрувваала-Гедеона за все те добро, що він вчинив для Ізраїля.	35 Neither did they shew mercy to the house of Jerobaal Gedeon, according to all the good things he had done to Israel.