Второзаконня 10

¹ «Того часу промовив Господь до мене: Витеши собі дві кам’яні таблиці, такі, як і перші, і вийди на гору до мене; зроби собі й кивот з дерева.

² Я напишу на таблицях слова, які були на перших таблицях, що їх ти розбив, і ти покладеш їх у кивот.

³ Зробив я кивот із акацієвого дерева, витесав дві кам’яні таблиці, такі, як і перші, і вийшов на гору з цими двома таблицями в руках.

⁴ І написав Господь на таблицях те, що було написано на перших, десять слів, які промовив був до нас на горі з-посеред полум’я в день зборів, і дав їх мені.

⁵ І знову пустивсь я з гори та й поклав таблиці до кивоту, що його я зробив; складено їх там, як заповідав мені Господь.

⁷ Звідтіля вони рушили до Гудгоду, а з Гудгоду до Йотвати, краю, в якому чимало водних потоків.

⁸ Тоді призначив Господь покоління Леві, щоб вони носили кивот Господнього Завіту, щоб стояли перед Господом, йому служили й благословляли його ім’ям по цей день.

⁹ Тим то й немає в Леві ані частки, ані насліддя між його братами; Господь його насліддя, як сказав йому Господь, Бог твій.

¹⁰ Отак перебув я на горі стільки часу, як і перед тим, сорок день і сорок ночей, і вислухав мене Господь теж цим разом, і ухвалив не губити тебе.

¹¹ Потім промовив до мене Господь: Устань, рушай в дорогу на чолі народу; нехай увійдуть і займуть землю, про яку клявсь я батькам їхнім, що дам їм.

¹² Та й тепер, Ізраїлю, чого Господь, Бог твій, вимагає від тебе, як не того, щоб ти боявся Господа, Бога твого, ходив усіма його дорогами, і служив Господеві, Богу твоєму, усім твоїм серцем і всією твоєю душею,

¹³ додержуючи заповідей Господа та його установ, що їх я сьогодні заповідаю тобі, тобі ж самому на добро?

¹⁴ Гляди! Небо й небеса небес, земля й усе, що на ній, усе належить до Господа, Бога твого.

¹⁵ А все ж таки прихилився Господь до твоїх батьків, щоб їх полюбити, і вибрав вас, їхніх пізніших потомків, з-поміж усіх народів, як оце нині й сталося.

¹⁶ Обріжте ж ваше необрізане серце й ваш карк нехай більше не буде впертим!

¹⁷ Бо Господь, Бог ваш, Бог над богами й Господь над володарями, Бог великий, могутній і страшний, що не зважає на особу й не бере дарунків,

¹⁸ що творить суд сироті й удовиці та милує чужинця, даючи йому хліб і одежу.

¹⁹ А любіть і ви чужинця, бо ви самі були чужинцями в Єгипетській землі.

²⁰ Господа, Бога твого, бійся, йому служи, його держись, його ім’ям клянись.

²¹ Він твоя слава, він — Бог твій, який для тебе виконав ті великі і страшні речі, що їх ти бачив на власні очі.

²² Сімдесят душ було твоїх батьків, як вони спустились у Єгипет, а тепер Господь, Бог твій, намножив тебе, як зір на небі.»