Eclesiástico/Ben Sirá 16

EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS	Біблія
1 No desees un gran número de hijos inútiles ni se alegres de los hijos impíos.	1 Не бажай багато дітей ледачих, і не веселися синами нечестивими.
2 Por muchos que sean, no te alegres de ellos, si les falta el temor del Señor.	2 Як їх багато буде, не радій ними, коли вони не матимуть остраху Господнього,
3 No esperes que vivan mucho tiempo ni te sientas seguro porque son numerosos: vale más uno solo que mil y es mejor morir sin hijos que tenerlos impíos.	3 Не покладайся на їхнє життя, і не звіряйся на їхню кількість: ліпше бо один, аніж ціла тисяча, і ліпше вмерти бездітним, ніж мати дітей нечестивих.
4 Con uno solo inteligente se puebla una ciudad, pero la estirpe de los hombres sin ley es arrasada.	4 Бо від одного розумного заселиться місто, рід же беззаконних буде спустошений.
5 Mis ojos han visto muchas cosas semejantes y cosas peores aún escucharon mis oídos.	5 Багато ось такого бачило моє око, а й від того сильніше чуло моє вухо:
6 En la reunión de los pecadores arde el fuego y contra la nación rebelde se enciende la ira.	6 на зборах грішників вогонь займається, у неслухнянім народі гнів розпалюється.
7 El Señor no perdonó a los antiguos gigantes que se rebelaron con toda su fuerza.	7 Не було милосердя над стародавніми велетнями, які збунтувалися із-за власної сили.
8 No dejó sin castigo a la ciudad donde vivía Lot, a los que abominaba a causa de su orgullo.	8 Не пощаджено місця, де мешкав Лот, — стало бо осоружне з-за своєї гордині.
9 No se apiadó de la nación condenada al exterminio. de los que fueron expulsado a causa de sus pecados.	9 І не помилувано пропащого поріддя, яке було винищене за свої гріхи,
10 Así trató también a los seiscientos mil soldados que se amotinaron por la dureza de su corazón.	10 ані шестисот тисяч пішаниці, яка згромадилась у своїм жорстокосерді.
11 Aunque fuera uno solo el hombre obstinado, sería un milagro que quedara impune, porque en él está la misericordia, pero también la ira, es tan fuera para el perdón como pródigo para la ira.	11 Навіть коли б був лиш один тугошиїй, то дивно було б, якби лишився безкарним, — бо й милосердя і гнів від Господа, могутнього в прощенні й у вияві обурення.
12 Tan grande como su misericordia es su reprobación: él juzga a cada uno según sus obras.	12 Великий він у милості, великий і у строгості, тож людей він за їхніми ділами судитиме.
13 El pecador no escapará con su presa ni será defraudada la constancia de los buenos.	13 Грішник з грабунком не втече від нього, а й не буде обманутий терпець благочестивого.
14 El tiene en cuenta cada limosna y cada uno recibirá conforme a sus obras.	14 Повну волю дає він милосердю своєму, проте кожен одержить заплату за ділами.
15 [El Señor endureció al Faraón para que no lo reconociera a fin de dar a conocer sus obras bajo el cielo.]	15 Господь учинив впертим фараона, який його не визнав, — щоб стали знаними діла його під небом:
16 [Su misericordia se manifiesta a toda la creación; su luz y su oscuridad las repartió a los hijos de Adán.]	16 бо кожному створінню — явне його милосердя, і світло своє, і темряву призначив він людині.
17 No digas: «Me ocultaré del Señor, y allá en lo alto, ¿quién se acordará de mí? Entre tanta gente pasaré inadvertido: ¿quién soy yo en la inmensa creación?».	17 Не кажи: «Від Господа сховаюсь, і хто там з висоти мене згадувати буде; — у натовпі великому мене не впізнають, бо що моя душа в безмірному творінні?»
18 Mira: el cielo y lo más alto del cielo, el Abismo y la tierra se conmueven cuando él los visita:	18 Ось небо і небеса небес, безодня і земля тремтять, коли він сходить,
19 las montañas junto con los cimientos de la tierra tiemblan de espanto bajo su mirada.	19 а й разом з ними гори та землі основи дрижать від остраху, коли на них він погляне.
20 Pero no se reflexiona en estas cosas ¿y quién presta atención a sus designios?	20 А над тим бо не міркує ніяке серце — хто коли задумався над його путями?
21 Como una tempestad que se desata sin que el hombre se dé cuenta, así la mayoría de sus obras permanecen ocultas.	21 Коли я грішу, ніхто мене не бачить, а коли обманюю потай, хто взнає?
22 «¿Quién anuncia las obras de justicia? ¿Quién las espera? Porque la alianza está lejos»:	22 А діла справедливости — хто їх розповість? Хто на них чекатиме? Бож завіт, мовляв, далеко.
23 así razona el que no tiene entendimiento; el insensato, el extraviado, sólo piensa necedades.	23 Отак міркує людина, позбавлена розуму, — безглуздий, спантеличений роздумує над дурницями.
24 Escucha, hijo mío, e instrúyete, presta mucha atención a mis palabras.	24 Слухай же мене, сину, і придбай знання і на мої слова зважай своїм серцем.
25 Revelaré mi enseñanza con mesura y expondré la ciencia con exactitud.	25 Ступінь за ступнем відкрию освіту, і в усій докладності звістую знання.
26 Por decisión del Señor existen sus obras desde el principio: desde que fueron hechas, él fijó sus límites.	26 Господнім вироком — діла його від первоначала; відразу ж по створенні належно їх розподілено.
27 El ordenó sus obras para siempre, y su gobierno por todas las generaciones. Ellas no sufren hambre ni se fatigan y nunca interrumpen su actividad.	27 Впровадив він порядок у діла свої навіки, від самих початків аж до їхніх родів; вони бо не знають ні голоду, ні втоми, і не покидають вони своєї праці.
28 No se chocan unas contra otras y jamás desobedecen a su palabra.	28 Ані одне з них не зударюється з другим — повік вони не будуть неслухняні його слову.
29 Luego el Señor fijó sus ojos en la tierra y la colmó de sus bienes.	29 А потім Господь споглянув на землю — і її наповнив благами своїми.
30 La cubrió con toda clase de vivientes y todos volverán a ella.	30 Різнородними тваринами він покрив її обличчя, і вони повернуться до неї.