| 1 Elihú tomó la palabra y dijo: | 1 Елігу почав говорити далі й мовив: |
| 2 ¿Piensas que estás en tu derecho, al decir: «Soy más justo que Dios»? | 2 «Невже оце тобі здається справедливим, | а ще й казав ти: , ,Я праведний перед Богом. |
| 3 Porque tú dices: «¿De qué me sirve, qué gano yo con no pecar?». | 3 Коли ж казатимеш: «Що тобі до того, | і що я чиню тобі, коли грішу? — |
| 4 Pero yo te dará una respuesta, a ti y a tus amigos contigo. | 4 то я дам відповідь тобі | і друзям твоїм з тобою. |
| 5 Mira hacia el cielo y contempla, observa las nubes: ¡son más altas que tú! | 5 Глянь лиш на небо й подивися! | Зирни на хмари, вони вищі від тебе! |
| 6 Si pecas, ¿qué daño le causas? Con tus muchas rebeldías, ¿qué le puedes hacer? | 6 Коли грішиш, то що йому заподієш? | Коли провин твоїх багато, що йому скоїш? |
| 7 Si eres justo, ¿qué le das o qué recibe él de tu mano? | 7 Коли ти праведний, то що даєш йому? | Або що він бере з руки у тебе? |
| 8 ¡A un hombre como tú afecta tu maldad, y tu justicia, a un simple mortal! | 8 Твоя бо злоба шкідлива лиш людині, як ти, | а й справедливість твоя для людського лиш сина корисна. |
| 9 Se grita bajo el peso de la opresión, se pide auxilio contra el brazo de los poderosos. | 9 Від превеликого утиску кричать люди | і лементують від насильства можних. |
| 10 Pero nadie dice: «¿Dónde está Dios, mi Creador, el que hace resonar cantos en la noche, | 10 Але ніхто не каже: „Де Бог, наш Сотворитель, | що вночі дає пісні? |
| 11 el que nos instruye más que a las bestias de la tierra y nos hace más sabios que a los pájaros del cielo?». | 11 Він більш нас, ніж звірів земних, навчає, | і більш, ніж птаство піднебесне, нас врозумлює. |
| 12 Entonces, por más que griten, él no responde, a causa del orgullo de los malvados. | 12 Хоч і кричать там, він не відповідає | з-за гордині злочинців. |
| 13 ¡No, Dios no escucha las cosas vanas, el Todopoderoso no se da por aludido! | 13 До справжньої бо марноти Бог не прислухається, | Всесильний на те не зважає. |
| 14 Menos aún cuando tú dices que no lo ves, que hay un juicio pendiente ante él, y que tú lo esperas. | 14 Тим менше, коли ото ти кажеш, | що ти його не сприймаєш! | Суд готовий перед його обличчям, | він жде й на тебе! |
| 15 Y ahora, porque su enojo no castiga y él no tiene muy en cuenta las rebeldías, | 15 От і тепер, коли гнів його не став карою, | і йому, мовляв, байдуже до зухвальства, — |
| 16 Job ha abierto su boca en vano, y es por ignorancia que se excede en el hablar. | 16 то всетаки Іов даремно уста розтуляє | і в невіданні слова множить.“ |
