Livre de Tobit 14

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Tobit mourut en paix à l’âge de 112 ans et on l’enterra solennellement à Ninive.	1 Так закінчив Товит свій спів похвальний.
2 Il avait déjà 62 ans quand il devint aveugle; après sa guérison il vécut dans l’abondance, faisant des aumônes. Il ne cessait de bénir Dieu et de célébrer sa grandeur.	2 Він помер у мирі, проживши 112 років, і був з почестями похований у Ніневії. Йому було 62 роки, коли осліп, і після того, як прозрів, він жив у достатках, чинив милостині, та й далі завжди благословляв Бога і прославляв його Божу велич.
3 Sur le point de mourir, il fit venir son fils Tobie et lui fit ses recommandations: “Mon fils, emmène d’ici tes enfants,	3 А як умирав, прикликав свого сина Товію і наказав йому, кажучи: «Моя дитино! Візьми твоїх дітей,
4 qu’ils se mettent à l’abri en Médie parce que je crois à la parole de Dieu que Nahum a prononcée sur Ninive. Elle se réalisera pour l’Assyrie et pour Ninive. Toutes les paroles des prophètes d’Israël se réaliseront, car c’est Dieu qui les a envoyés. Toutes leurs paroles se réaliseront sans aucune exception. En ce temps-là on sera plus à l’abri en Médie qu’en Assyrie ou en Babylonie. Nos frères qui habitent en terre d’Israël seront tous dispersés et déportés loin de leur beau pays. Toute la terre d’Israël sera ravagée; Samarie et Jérusalem seront dévastées et le Temple de Dieu sera pour un temps ruiné et brûlé.	4 і йди в Мідію, бо я вірю в Боже слово, що сказав пророк Наум проти Ніневії. Усе настане, усе збудеться проти Асирії і Ніневії; усе, що сказали послані Богом пророки Ізраїля, збудеться, і ні одне з їхніх слів не пройде марно; усе здійсниться свого часу, В Мідії буде безпечніше, ніж в Асирії та Вавилонії, бо я знаю й твердо переконаний, що все, що сказав Бог, Боже слово не впаде на землю марно. Наші брати, що живуть в Ізраїльській землі, будуть розсіяні й підуть геть із своєї гарної землі в неволю, а Ізраїльська земля стане пустинею. Самарія та Єрусалим стануть пустинею, а дім Божий у ньому буде пустий і спалений — дочасу.
5 Mais de nouveau Dieu aura pitié, il les ramènera sur la terre d’Israël. Ils rebâtiront son Temple, moins beau que le premier, en attendant la venue de temps nouveaux. Alors, tous les survivants de la captivité reconstruiront Jérusalem dans sa grandeur et le Temple de Dieu sera rebâti comme l’ont annoncé les prophètes d’Israël.	5 Потім Бог знову змилується над ними, і приведе назад їх в Ізраїльську землю, і вони відбудують храм, але не такий, як перший, — аж до часу, поки здійсниться повнота часів. Опісля ж усі повернуться з своєї неволі й відбудують Єрусалим у славі; дім Божий у ньому буде також відбудований, як про нього сказали пророки Ізраїля.
6 Tous les peuples de la terre entière se convertiront et ils craindront Dieu dans la vérité. Tous rejetteront leurs faux dieux qui les ont égarés dans l’erreur.	6 По всій землі народи всі навернуться й будуть щиро почитати Бога. Всі покинуть своїх бовванів, що піддурювали та збивали їх з пантелику, й благословитимуть Бога віків у праведності.
7 Et avec sincérité, ils béniront le Dieu des siècles. Tous les Israélites qui se verront sauvés en ces jours-là, se souviendront de Dieu de tout leur cœur. Ils reviendront à Jérusalem où ils habiteront sans que nul ne les inquiète, sur la terre d’Abraham: elle leur sera rendue. Ceux qui aiment Dieu sincèrement se réjouiront, mais tous ceux qui font le mal et pratiquent l’injustice, disparaîtront de la Terre.	7 Всі сини Ізраїля, що в ті дні спасуться й згадають Бога щиро, зберуться, підуть в Єрусалим і безпечно житимуть повіки в краю Авраама, що буде їм відданий. І радітимуть ті, що справді люблять Бога. А ті, що чинять гріх та кривду, зникнуть з усієї землі.
8 Maintenant, mes enfants, écoutez cet ordre: Servez Dieu avec fidélité et faites ce qui lui est agréable. Demandez à vos enfants de pratiquer la justice et l’aumône, de se souvenir de Dieu et, en tout temps et de toutes leurs forces, de bénir son Nom avec fidélité.	8 Отож наказую вам, мої діти: Служіть Богові по правді й чиніть те, що йому довподоби. Навчіть ваших дітей чинити справедливість і милостиню, щоб пам’ятали Бога, щоб благословляли його ім’я повсякчасно щиро та з усієї сили.
9 Donc, mon fils, quitte Ninive, ne reste pas ici.	9 Тож, дитино, вийди з Ніневії, не зоставайсь тут. Того ж самого дня, як поховаєш твою матір побіч мене, не барися довше в цій країні, бо бачу, що в ній доконується безсоромно велика несправедливість та велике ошуканство.
10 Le jour même où tu auras enterré ta mère auprès de moi, va-t’en, ne t’attarde pas dans cette région. Je vois qu’ici il y a beaucoup d’injustice, beaucoup de fausseté, et personne n’en a honte. Regarde, mon enfant, tout ce qu’a fait Nadab à Ahikar qui l’avait élevé. Il l’a enfermé vivant dans un souterrain, mais Dieu a convaincu le criminel face à sa victime. Ahikar est revenu à la lumière tandis que Nadab s’enfonçait dans les ténèbres éternelles: n’avait-il pas voulu la mort d’Ahikar? Mais Ahikar faisait des aumônes, c’est pourquoi il a échappé au filet de la mort que lui avait tendu Nadab, et c’est Nadab qui y est tombé pour sa perte.	10 Глянь, моя дитино, що Надав зробив Ахіяхарові, який виховав його! Хіба не звів його живим у могилу? І відплатив йому Бог за те знущання ввічі: Ахіяхар вийшов до світла Божого, а Надав спустивсь у темряву відвічну, бо намагався вбити Ахіяхара. За свої добродійства цей урятувавсь від сіті смерти, що Надав наставив на нього, а Надав потрапив у сіть смертну й там загинув.
11 Aussi, mes enfants, voyez où conduit l’aumône et où conduit l’injustice: elle conduit à la mort. Mais voici que le souffle me manque.” On l’étendit sur le lit et il mourut; on l’enterra solennellement.	11 Отож дивіться, дітоньки, що робить милостиня, а що робить несправедливість, як вона вбиває. Та ось я віддихати вже не можу.» Тож поклали його на ліжко, і він помер. І поховали його з почестями.
12 Lorsque mourut la mère de Tobie, celui-ci l’enterra auprès de son père, puis il partit pour la Médie avec sa femme et ses enfants. Il habita à Ekbatane, chez son beau-père Ragouël.	12 Коли ж умерла мати Товії, він поховав її біля свого батька; і пішов він з жінкою та дітьми в Мідію, де й оселився в Екбатані, в Рагуела, свого тестя.
13 Il entoura de respect et d’attention ses beaux-parents déjà vieux, puis il les enterra en Médie, à Ekbatane. Tobie hérita à la fois de Ragouël et de son père Tobit.	13 Він чесно піклувався про них під їхню старість і поховав їх в Екбатані, в Мідії, й успадкував майно Рагуела й Товита, батька свого.
14 Il était respecté et vécut jusqu’à 117 ans.	14 Помер він усіма поважаний, проживши 117 років.
15 Avant de mourir il eut les échos de la ruine de Ninive, il vit même les habitants de Ninive prisonniers que Cyaxare, roi de Médie, déportait en Médie. Avant sa mort, il put se réjouir du sort de Ninive et bénir le Seigneur Dieu, pour les siècles des siècles. Amen!	15 Ще перед смертю довідавсь він про збурення Ніневії й бачив, як її населення вели до Мідії в неволю, у неволю, в яку їх забрав Кіяксар, цар Мідії. Товія благословив Бога за все, що він учинив із синами Ніневії та Асирії. Ще перед смертю він радів недолею Ніневії і благословив Господа Бога по віки вічні. Амінь.