Ecclesiasticus 29

VULGATA	Біблія
1 Qui facit misericordiam f?neratur proximo suo : et qui prævalet manu mandata servat.	1 Хто чинить милосердя, той ближньому позичає; хто йому допомагає, той зберігає заповіді.
2 F?nerare proximo tuo in tempore necessitatis illius : et iterum redde proximo in tempore suo.	2 Позичай же ближньому, коли він потребує, а й віддай назад ближньому слушного часу.
3 Confirma verbum, et fideliter age cum illo : et in omni tempore invenies quod tibi necessarium est.	3 Дотримуй слова і будь з ним чесний, то й знайдеш те завжди, що тобі потрібне.
4 Multi quasi inventionem æstimaverunt f?nus, et præstiterunt molestiam his qui se adjuverunt.	4 Багато таких, що позику за знахідку вважають: надокучливі вони для тих, які допомогли їм.
5 Donec accipiant, osculantur manus dantis, et in promissionibus humiliant vocem suam :	5 Перед тим, як узяти, такий в руки цілує, про багатство ближнього смирненько балакає, — треба віддавати, то він зволікатиме, віддасть образливим словом чи на лихі часи нарікатиме.
6 et in tempore redditionis postulabit tempus, et loquetur verba tædii et murmurationum, et tempus causabitur.	6 А як і зможе заплатити — то й половину одержавши, радітимуть із того, немов із знахідки. Бо інакше він позбавить його власних грошей: знечев’я такий бо йому ворогом стане, прокльонами й наклепами йому віддячиться, а замість слави відплатить йому безчестям.
7 Si autem potuerit reddere, adversabitur : solidi vix reddet dimidium, et computabit illud quasi inventionem :	7 Многі з-за того лукавства й не бажають позичати — бояться бо задармо майна позбутися.
8 sin autem, fraudabit illum pecunia sua, et possidebit illum inimicum gratis :	8 З покірним, одначе, будь довготерпеливий і не зволікай супроти нього з твоєю милостинею.
9 et convitia et maledicta reddet illi, et pro honore et beneficio reddet illi contumeliam.	9 Заповіді ради за бідолаху заступись і в потребі не відсилай його впорожні.
10 Multi non causa nequitiæ non f?nerati sunt, sed fraudari gratis timuerunt.	10 Пожертвуй грішми твоїми ради брата й друга: хай під каменем не іржавіють, хай не пропадають.
11 Verumtamen super humilem animo fortior esto, et pro eleemosyna non trahas illum.	11 Скарб свій вживай згідно з заповідями Всевишнього: це тобі буде корисніше, ніж золото.
12 Propter mandatum assume pauperem, et propter inopiam ejus ne dimittas eum vacuum.	12 Милостиню замкни у себе в коморах — вона тебе вирятує з усякого нещастя.
13 Perde pecuniam propter fratrem et amicum tuum, et non abscondas illam sub lapide in perditionem.	13 Над сильний щит і над спис важкий воюватиме на ворога вона за тебе.
14 Pone thesaurum tuum in præceptis Altissimi, et proderit tibi magis quam aurum.	14 Добра людина поручиться за ближнього свого, той же, хто втратив сором, його покине.
15 Conclude eleemosynam in corde pauperis, et hæc pro te exorabit ab omni malo.	15 Тож не забудь ту послугу з боку ручителя: він бо за тебе віддав свою душу.
16 Super scutum potentis	16 Грішник розтринькає добро поручителя, невдячна душа покине свого рятівника.
17 et super lanceam	17 Багато заможних порука зруйнувала, жбурляла їх, наче хвилі морськії.
18 adversus inimicum tuum pugnabit.	18 Виселила вона мужів премогутніх, та й блукали вони між народами чужими.
19 Vir bonus fidem facit pro proximo suo : et qui perdiderit confusionem derelinquet sibi.	19 Грішник, що поривається поручитись, а женеться за зиском, — під суд потрапить.
20 Gratiam fidejussoris ne obliviscaris : dedit enim pro te animam suam.	20 Ближньому допомагай за твоєю спромогою, а й зважай на те, щоб самому не провалитись.
21 Repromissorem fugit peccator et immundus.	21 Головне для життя — вода, хліб і одяг та й хата, щоб було чим прикрити наготу.
22 Bona repromissoris sibi ascribit peccator : et ingratus sensu derelinquet liberantem se.	22 Ліпше життя злиденне під дахом з драниць, аніж пишні страви у домі чужому.
23 Vir repromittit de proximo suo : et cum perdiderit reverentiam, derelinquetur ab eo.	23 Чи в тебе мало, чи багато — будь задоволений, то й не вчуєш докору, мовляв — ти приходень.
24 Repromissio nequissima multos perdidit dirigentes, et commovit illos quasi fluctus maris.	24 Лихе то життя — з хати в хату тинятись і, де б не примістився, не сміти уст розтулити.
25 Viros potentes gyrans migrare fecit, et vagati sunt in gentibus alienis.	25 Пригостиш, даси пити, — а подяки не буде; до того ж і слова ще гіркії почуєш:
26 Peccator transgrediens mandatum Domini incidet in promissionem nequam : et qui conatur multa agere incidet in judicium.	26 «Йди сюди, зайдо, стола приготуй. Маєш там щось? Ну, то дай мені їсти!
27 Recupera proximum secundum virtutem tuam, et attende tibi ne incidas.	27 Забирайся, зайдо, поступися гіднішому: загостив до мене брат мій — я хати потребую!»
28 Initium vitæ hominis, aqua et panis, et vestimentum, et domus protegens turpitudinem.	28 Тяжко оте для людини розумної — за хату чути докір та зневагу від вірителя.
29 Melior est victus pauperis sub tegmine asserum quam epulæ splendidæ in peregre sine domicilio.
30 Minimum pro magno placeat tibi, et improperium peregrinationis non audies.
31 Vita nequam hospitandi de domo in domum : et ubi hospitabitur non fiducialiter aget, nec aperiet os.
32 Hospitabitur, et pascet, et potabit ingratos, et ad hæc amara audiet :
33 transi, hospes, et orna mensam, et quæ in manu habes ciba ceteros.
34 Exi a facie honoris amicorum meorum : necessitudine domus meæ hospitio mihi factus est frater.
35 Gravia hæc homini habenti sensum : correptio domus, et improperium f?neratoris.