Salmi 59

BIBBIA VOLGARE	Біблія
1 In fine, per quelli che sono commutati; nella inscrizione del titolo, a esso David, essendo nella dottrina;	1 Провідникові хору. На мелодію «Не руйнуй!». Давида. Міхтам, коли Саул послав стерегти дім, щоб його вбити.
2 andando in Mosopotamia di Siria e (la Siria di) Sobal, e convertì Ioab, e percosse dodici milia di Edom nella valle delle Saline.	2 Визволь мене від ворогів моїх, мій Боже! Оборони мене від тих, що повстають на мене.
3 Iddio, tu ci hai scacciati e distrutti; sei adirato, e hai avuto mercè di noi.	3 Визволь мене від тих, що чинять беззаконня, і спаси мене від душогубів.
4 Commovesti la terra, e conturbasti quella; sana le sue contrizioni, per che si è mossa.	4 Вони бо на життя моє чигають, змовляються на мене сильні. Нема ні гріха в мені, о Господи, ані провини;
5 Al tuo popolo dimostrasti la durezza; ne hai abbeverati del vino della compunzione.	5 без усякої вини моєї збігаються, готуються на мене, устань мені назустріч і подивися!
6 Alli tementi te desti per segno; acciò fuggano dalla faccia dell' arco; acciò siano deliberati li tuoi diletti;	6 Та ти, Господи сил, Бог Ізраїля! Встань на кару всіх народів, не пощади ні одного з віроломних.
7 fammi salvo colla tua destra, ed esaudi me.	7 Увечорі повертаються назад, немов пси виють, і бігають навкруги містом.
8 Iddio ha parlato nel santo suo; rallegrerommi, e partirò Sichima, e mensurerò la valle de' tabernacoli.	8 Ось вони розпустили уста свої, мечі в губах їхніх: «Хто там почує?»
9 Mio è Galaad, e mio è Manasse; ed Efraim fortezza del mio capo. Giuda è mio re.	9 Але ти, Господи, з них смієшся, висміюєш усіх поган.
10 Moab è pentola della mia speranza. In Idumea istenderò il mio calzamento; a me sono suggetti gli estranei.	10 Сило моя! Тебе я пильнуватиму, бо ти моя безпека, Боже.
11 Chi mi ritornerà nella città fortificata? chi mi ritornerà insino a Idumea?	11 Мій Бог, — моє милосердя! Хай Бог прийде мені назустріч, хай дасть мені натішитись над ворогами моїми.
12 Or non sei tu, Iddio, che ne spingesti a drieto? e non uscirai, Iddio, nelle tue virtù?	12 Побий їх, Боже, щоб не ввели у гріх народ мій. Присилуй блукати їх, у твоїй силі провали їх, Господи, щите наш.
13 A noi dà l' aiuto nella tribulazione; per che è vana la salute dell' uomo.	13 Що слово з уст їхніх — то гріх губ їхніх; нехай спіймаються гординею своєю, прокляттям і брехнею, що розповідають.
14 In Dio faremo la virtù; e lui ridurrà a niente li nostri tribulanti.	14 Погуби в обуренні, погуби, щоб більше не було їх, щоб знали, що Бог Яковом править аж по землі край.
	15 Увечорі повертаються назад, немов пси виють і бігають навкруги містом.
	16 Бродять шукаючи, що їсти, і коли не наситяться, то виють.
	17 А я співатиму про твою силу, і веселитимусь уранці твоїм милосердям; бо ти став захистом для мене, прибіжищем у скрутну для мене днину.
	18 О моя сило! Тобі псалом співатиму, бо ти, Боже, — мій захист. Мій Бог — моє милосердя!