Vangelo secondo Luca (لوقا) 6

SMITH VAN DYKE	Біблія
1 وفي السبت الثاني بعد الاول اجتاز بين الزروع. وكان تلاميذه يقطفون السنابل ويأكلون وهم يفركونها بايديهم.	1 Одного разу в суботу, коли Ісус проходив засіяними ланами, учні його зривали колоски й, розтерши їх руками, їли.
2 فقال لهم قوم من الفريسيين لماذا تفعلون ما لا يحل فعله في السبوت.	2 Деякі з фарисеїв їм сказали «Чому ви робите те, чого не годиться робити в суботу»
3 فاجاب يسوع وقال لهم أما قرأتم ولا هذا الذي فعله داود حين جاع هو والذين كانوا معه.	3 Ісус відповів їм «Хіба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднів, він сам і ті, що були з ним
4 كيف دخل بيت الله واخذ خبز التقدمة وأكل واعطى الذين معه ايضا. الذي لا يحل اكله الا للكهنة فقط.	4 Як він увійшов у дім Божий, взяв жертовні хліби, їв їх і давав тим, що були з ним, — хліби, яких не дозволено їсти, хіба що тільки самим священикам»
5 وقال لهم ان ابن الانسان هو رب السبت ايضا	5 Далі сказав їм «Син Чоловічий — Владика і суботи.»
6 وفي سبت آخر دخل المجمع وصار يعلم. وكان هناك رجل يده اليمنى يابسة.	6 Раз якось, другої суботи, ввійшов він у синагогу й почав навчати. А був там чоловік з сухою правою рукою.
7 وكان الكتبة والفريسيون يراقبونه هل يشفي في السبت لكي يجدوا عليه شكاية.	7 От книжники та фарисеї почали за ним назирати, чи він оздоровить у суботу, щоб знайти якенебудь оскарження на нього.
8 اما هو فعلم افكارهم وقال للرجل الذي يده يابسة قم وقف في الوسط. فقام ووقف.	8 Ісус же знав думки їхні і сказав до чоловіка, який мав суху руку «Підведись і стань посередині!» Підвівся той і став.
9 ثم قال لهم يسوع اسألكم شيئا. هل يحل في السبت فعل الخير او فعل الشر. تخليص نفس او اهلاكها.	9 Тоді Ісус до них промовив «Питаю вас Чи годиться в суботу добро чинити, чи зло робити Спасти життя, чи погубити»
10 ثم نظر حوله الى جميعهم وقال للرجل مدّ يدك. ففعل هكذا. فعادت يده صحيحة كالاخرى.	10 І поглянувши кругом на всіх них, сказав до нього «Простягни свою руку!» Той зробив так, і його рука стала здорова.
11 فامتلأوا حمقا وصاروا يتكالمون فيما بينهم ماذا يفعلون بيسوع	11 Вони ж наповнилися люті й змовлялися між собою, що їм Ісусові зробити
12 وفي تلك الايام خرج الى الجبل ليصلّي. وقضى الليل كله في الصلاة لله.	12 Тими днями він вийшов на гору молитись і провів усю ніч на молитві до Бога.
13 ولما كان النهار دعا تلاميذه واختار منهم اثني عشر الذين سماهم ايضا رسلا.	13 А як настав день, покликав своїх учнів і вибрав з них дванадцятьох, яких назвав апостолами
14 سمعان الذي سماه ايضا بطرس واندراوس اخاه. يعقوب ويوحنا. فيلبس وبرثولماوس.	14 Симона, якого назвав Петром, Андрія, його брата, Якова, Йоана, Филипа, Вартоломея,
15 متّى وتوما. يعقوب بن حلفى وسمعان الذي يدعى الغيور.	15 Матея, Тому, Якова, сина Алфея, Симона на прізвище Зилота,
16 يهوذا اخا يعقوب ويهوذا الاسخريوطي الذي صار مسلما ايضا	16 Юду, сина Якова та Юду Іскаріотського, який став зрадником.
17 ونزل معهم ووقف في موضع سهل هو وجمع من تلاميذه وجمهور كثير من الشعب من جميع اليهودية واورشليم وساحل صور وصيدا الذين جاءوا ليسمعوه ويشفوا من امراضهم.	17 Зійшовши з ними, він став на рівнім місці, й була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону.
18 والمعذبون من ارواح نجسة. وكانوا يبرأون.	18 Вони прийшли послухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись.
19 وكل الجمع طلبوا ان يلمسوه لان قوة كانت تخرج منه وتشفي الجميع	19 Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла.
20 ورفع عينيه الى تلاميذه وقال طوباكم ايها المساكين لان لكم ملكوت الله.	20 Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати «Блаженні вбогі, — бо ваше Царство Боже.
21 طوباكم ايها الجياع الآن لانكم تشبعون. طوباكم ايها الباكون الآن لانكم ستضحكون.	21 Блаженні, голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись.
22 طوباكم اذا ابغضكم الناس واذا افرزوكم وعيّروكم واخرجوا اسمكم كشرير من اجل ابن الانسان.	22 Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім’я Сина Чоловічого ради.
23 افرحوا في ذلك اليوم وتهللوا. فهوذا اجركم عظيم في السماء. لان آباءهم هكذا كانوا يفعلون بالانبياء.	23 Радійте того дня і веселіться, бо ваша нагорода велика в небі. Так само бо поводилися з пророками батьки їхні.
24 ولكن ويل لكم ايها الاغنياء. لانكم قد نلتم عزاءكم.	24 Горе ж вам, багатим, бо ви одержали втіху вашу.
25 ويل لكم ايها الشباعى لانكم ستجوعون. ويل لكم ايها الضاحكون الآن لانكم ستحزنون وتبكون.	25 Горе вам, що ситі нині, бо будете голодувати. Горе вам, що смієтеся нині, бо будете ридати й сумувати.
26 ويل لكم اذا قال فيكم جميع الناس حسنا. لانه هكذا كان آباؤهم يفعلون بالانبياء الكذبة	26 Горе вам, коли про вас усі люди будуть добре говорити. Так само бо з ложними пророками поводилися батьки їхні.
27 لكني اقول لكم ايها السامعون احبوا اعداءكم. احسنوا الى مبغضيكم.	27 А вам, що слухаєте, кажу Любіть ворогів ваших, добро чиніте тим, які вас ненавидять,
28 باركوا لاعنيكم. وصلّوا لاجل الذين يسيئون اليكم.	28 благословляйте тих, які вас проклинають, моліться за тих, що вас зневажають.
29 من ضربك على خدك فاعرض له الآخر ايضا. ومن اخذ رداءك فلا تمنعه ثوبك ايضا.	29 Тому, хто б’є тебе в одну щоку, підстав і другу; хто ж бере в тебе свиту, не борони й одежі.
30 وكل من سألك فاعطه. ومن اخذ الذي لك فلا تطالبه.	30 Дай кожному, хто тебе просить; хто бере щось твоє, не допоминайся.
31 وكما تريدون ان يفعل الناس بكم افعلوا انتم ايضا بهم هكذا.	31 І як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само.
32 وان احببتم الذين يحبونكم فاي فضل لكم. فان الخطاة ايضا يحبون الذين يحبونهم.	32 Коли ви любите тих, що вас люблять, яка вам заслуга Таж бо й грішники люблять тих, що їх люблять.
33 واذا احسنتم الى الذين يحسنون اليكم فاي فضل لكم. فان الخطاة ايضا يفعلون هكذا.	33 І коли чините добро тим, що вам чинять, яка вам заслуга Та й грішники те саме чинять.
34 وان اقرضتم الذين ترجون ان تستردوا منهم فاي فضل لكم. فان الخطاة ايضا يقرضون الخطاة لكي يستردوا منهم المثل.	34 І коли ви позичаєте тим, від кого маєте надію назад узяти, яка вам заслуга Адже і грішники грішникам позичають, щоб відібрати від них рівне.
35 بل احبوا اعداءكم واحسنوا واقرضوا وانتم لا ترجون شيئا فيكون اجركم عظيما وتكونوا بني العلي فانه منعم على غير الشاكرين والاشرار.	35 Ви ж любіть ворогів ваших, добро чиніте їм, і позичайте, не чекаючи назад нічого, а велика буде ваша нагорода, й будете Всевишнього синами, бо він благий для злих і невдячних.
36 فكونوا رحماء كما ان اباكم ايضا رحيم.	36 Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний.
37 ولا تدينوا فلا تدانوا. لا تقضوا على احد فلا يقضى عليكم. اغفروا يغفر لكم.	37 Не судіть, і не будете суджені; не засуджуйте, й не будете засуджені; простіть, і вам проститься.
38 اعطوا تعطوا. كيلا جيدا ملبدا مهزوزا فائضا يعطون في احضانكم. لانه بنفس الكيل الذي به تكيلون يكال لكم.	38 Дайте, то й вам дасться міру добру, натоптану, потрясену, переповнену дадуть вам. Якою бо мірою ви міряєте, такою й вам відміряють.»
39 وضرب لهم مثلا. هل يقدر اعمى ان يقود اعمى. أما يسقط الاثنان في حفرة.	39 Він їм сказав також і притчу «Чи може сліпий водити сліпого Хіба вони обидва не впадуть у яму
40 ليس التلميذ افضل من معلمه. بل كل من صار كاملا يكون مثل معلمه.	40 Учень не більший за вчителя, але, навчившися, кожний буде, як його вчитель.
41 لماذا تنظر القذى الذي في عين اخيك. واما الخشبة التي في عينك فلا تفطن لها.	41 Чому дивишся на скалку в оці твого брата, колоди ж у власнім оці не відчуваєш
42 او كيف تقدر ان تقول لاخيك يا اخي دعني اخرج القذى الذي في عينك. وانت لا تنظر الخشبة التي في عينك. يا مرائي اخرج اولا الخشبة من عينك وحينئذ تبصر جيدا ان تخرج القذى الذي في عين اخيك.	42 І як можеш сказати братові твоєму Дай, брате, вийму скалку, що в твоїм оці, — ти, що не бачиш колоди, що у твоїм оці Лицеміре, вийми перше колоду з ока свого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого.
43 لانه ما من شجرة جيدة تثمر ثمرا رديّا. ولا شجرة ردية تثمر ثمرا جيدا.	43 Немає доброго дерева, що родило б плід поганий, ані дерева поганого, що родило б плід добрий.
44 لان كل شجرة تعرف من ثمرها. فانهم لا يجتنون من الشوك تينا ولا يقطفون من العليق عنبا.	44 Кожне бо дерево за своїм власним плодом пізнається; не зривають бо з тернини смокви, ані з ожини не збирають винограду.
45 الانسان الصالح من كنز قلبه الصالح يخرج الصلاح. والانسان الشرير من كنز قلبه الشرير يخرج الشر. فانه من فضلة القلب يتكلم فمه.	45 Добра людина з доброго скарбу серця свого виносить добре; лиха ж — з лихого (серця) лихе виносить, бо з переповненого серця говорять його уста.
46 ولماذا تدعونني يا رب يا رب وانتم لا تفعلون ما اقوله.	46 Чому ви мене звете Господи, Господи, а не робите, що я говорю
47 كل من يأتي اليّ ويسمع كلامي ويعمل به اريكم من يشبه.	47 Кожний, хто приходить до мене, слухає мої слова й виконує їх, — покажу вам на кого він схожий.
48 يشبه انسانا بنى بيتا وحفر وعمّق ووضع الاساس على الصخر. فلما حدث سيل صدم النهر ذلك البيت فلم يقدر ان يزعزعه لانه كان مؤسسا على الصخر.	48 Він схожий на чоловіка, що, будуючи дім, викопав глибоко й поклав підвалину на камінь. І як настала злива, води наперли на дім той, але не могли його захитати, бо він збудований був добре.
49 واما الذي يسمع ولا يعمل فيشبه انسانا بنى بيته على الارض من دون اساس. فصدمه النهر فسقط حالا وكان خراب ذلك البيت عظيما	49 Той же, хто слухає й не чинить, схожий на чоловіка, який збудував дім свій на землі, без підвалин. Води наперли на нього, й він відразу завалився, і руїна того дому була велика.»