| 1 ولما كان الصباح تشاور جميع رؤساء الكهنة وشيوخ الشعب على يسوع حتى يقتلوه. | 1 Якже настав ранок, усі первосвященики і старші народу скликали раду на Ісуса, щоб його вбити. |
| 2 فاوثقوه ومضوا به ودفعوه الى بيلاطس البنطي الوالي | 2 І зв’язавши його, повели та й передали правителеві Пилатові. |
| 3 حينئذ لما رأى يهوذا الذي اسلمه انه قد دين ندم وردّ الثلاثين من الفضة الى رؤساء الكهنة والشيوخ | 3 Тоді Юда, який його зрадив, побачивши, що його засудили, розкаявся і повернув тридцять срібняків назад первосвященикам і старшим. |
| 4 قائلا قد اخطأت اذ سلمت دما بريئا. فقالوا ماذا علينا. انت ابصر. | 4 «Згрішив я», — сказав, — «видавши кров невинну.» Ті ж відповіли: «Що нам до того? Ти побачиш!» |
| 5 فطرح الفضة في الهيكل وانصرف. ثم مضى وخنق نفسه. | 5 Тоді він кинув гроші у святиню, пішов геть та й повісився. |
| 6 فاخذ رؤساء الكهنة الفضة وقالوا لا يحل ان نلقيها في الخزانة لانها ثمن دم. | 6 Первосвященики ж взяли ті гроші й кажуть: «Їх не годиться класти до скарбоні, бо це ціна крови.» |
| 7 فتشاوروا واشتروا بها حقل الفخاري مقبرة للغرباء. | 7 Порадившись, вони купили за них ганчарське поле, щоб ховати там чужинців. |
| 8 لهذا سمي ذلك الحقل حقل الدم الى هذا اليوم. | 8 Тому це поле й досі зветься Полем Крови. |
| 9 حينئذ تم ما قيل بارميا النبي القائل وأخذوا الثلاثين من الفضة ثمن المثمن الذي ثمنوه من بني اسرائيل | 9 Тоді здійснилося слово пророка Єремії, що каже: «І взяли вони тридцять срібняків, ціну того, що був оцінений синами Ізраїля, |
| 10 واعطوها عن حقل الفخاري كما امرني الرب | 10 і дали їх за ганчарське поле, як Господь мені звелів був.» |
| 11 فوقفيسوعامام الوالي فسأله الوالي قائلا أانت ملك اليهود. فقال له يسوع انت تقول. | 11 Поставлено Ісуса перед правителем, а правитель спитав його: «Ти цар юдейський?» Ісус відповів: «Ти кажеш.» |
| 12 وبينما كان رؤساء الكهنة والشيوخ يشتكون عليه لم يجب بشيء. | 12 Та коли первосвященики й старші його обвинувачували, він не відповідав нічого. |
| 13 فقال له بيلاطس أما تسمع كم يشهدون عليك. | 13 Тоді Пилат каже до нього: «Хіба не чуєш усього, скільки то свідкують на тебе?» |
| 14 فلم يجبه ولا عن كلمة واحدة حتى تعجب الوالي جدا | 14 А він не відповів йому ані на одне слово, так що правитель вельми дивувався. |
| 15 وكان الوالي معتادا في العيد ان يطلق للجمع اسيرا واحدا من ارادوه. | 15 На свято звик був правитель відпускати народові одного в’язня, якого вони хотіли. |
| 16 وكان لهم حينئذ اسير مشهور يسمى باراباس. | 16 Був же тоді визначний в’язень, що звавсь Варавва. |
| 17 ففيما هم مجتمعون قال لهم بيلاطس من تريدون ان اطلق لكم. باراباس ام يسوع الذي يدعى المسيح. | 17 А коли вони зібралися, Пилат каже до них: «Кого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву чи Ісуса, що зветься Христос?» |
| 18 لانه علم انهم اسلموه حسدا. | 18 Знав бо він добре, що вони з зависти видали його. |
| 19 واذ كان جالسا على كرسي الولاية ارسلت اليه امرأته قائلة اياك وذلك البار. لاني تألمت اليوم كثيرا في حلم من اجله. | 19 І коли він сидів на судилищі, його жінка прислала йому сказати: «Нічого не роби праведникові тому, бо я цієї ночі вві сні багато витерпіла заради нього.» |
| 20 ولكن رؤساء الكهنة والشيوخ حرّضوا الجموع على ان يطلبوا باراباس ويهلكوا يسوع. | 20 Та первосвященики й старші намовили народ, — просити за Варавву, а Ісуса — видати на смерть. |
| 21 فاجاب الوالي وقال لهم من من الاثنين تريدون ان اطلق لكم. فقالوا باراباس. | 21 Заговорив правитель і сказав їм: «Кого з двох бажаєте, щоб я відпустив вам?» Ті відповіли: «Варавву.» |
| 22 قال لهم بيلاطس فماذا افعل بيسوع الذي يدعى المسيح. قال له الجميع ليصلب. | 22 Каже до них Пилат: «А що маю робити з Ісусом, що зветься Христос?» Усі відповіли: «Нехай буде розіп’ятий!» |
| 23 فقال الوالي وايّ شر عمل. فكانوا يزدادون صراخا قائلين ليصلب. | 23 Спитав він: «Що злого вчинив він?» Вони ж ще більше заходилися кричати: «Нехай буде розіп’ятий!» |
| 24 فلما رأى بيلاطس انه لا ينفع شيئا بل بالحري يحدث شغب اخذ ماء وغسل يديه قدام الجمع قائلا اني بريء من دم هذا البار. ابصروا انتم. | 24 Пилат, бачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі більшає, взяв води й умив перед народом руки та й каже: «Я невинний крови праведника цього; ви побачите.» |
| 25 فاجاب جميع الشعب وقالوا دمه علينا وعلى اولادنا. | 25 Увесь же народ відповів, кажучи: «Кров його на нас і на наших дітях!» |
| 26 حينئذ اطلق لهم باراباس. واما يسوع فجلده واسلمه ليصلب | 26 Тоді він відпустив їм Варавву, а Ісуса, бичувавши, видав на розп’яття. |
| 27 فاخذ عسكر الوالي يسوع الى دار الولاية وجمعوا عليه كل الكتيبة. | 27 Тоді вояки правителя, взявши Ісуса у Преторію, зібрали на нього всю чоту |
| 28 فعروه والبسوه رداء قرمزيا. | 28 і, роздягнувши його, накинули на нього червоний плащ |
| 29 وضفروا اكليلا من شوك ووضعوه على راسه وقصبة في يمينه. وكانوا يجثون قدامه ويستهزئون به قائلين السلام يا ملك اليهود. | 29 і, сплівши вінець з тернини, поклали йому на голову, а тростину дали в праву руку. Потім, припавши перед ним на коліна, глузували з нього, кажучи: «Радуйся, царю юдейський!» |
| 30 وبصقوا عليه واخذوا القصبة وضربوه على راسه. | 30 І плювали на нього, брали тростину й били його по голові. |
| 31 وبعدما استهزئوا به نزعوا عنه الرداء والبسوه ثيابه ومضوا به للصلب | 31 А коли насміялися з нього, скинули з нього плащ, надягнули на нього його одіж і повели на розп’яття. |
| 32 وفيما هم خارجون وجدوا انسانا قيروانيا اسمه سمعان فسخروه ليحمل صليبه. | 32 Виходячи ж, вони зустріли одного чоловіка з Киринеї, на ім’я Симон, і примусили його нести хрест його. |
| 33 ولما أتوا الى موضع يقال له جلجثة وهو المسمى موضع الجمجمة | 33 Прибувши на місце, що зветься Голгота, тобто сказати «Череп-місце», |
| 34 اعطوه خلا ممزوجا بمرارة ليشرب. ولما ذاق لم يرد ان يشرب. | 34 дали йому випити вина, змішаного з жовчю, але він, покуштувавши, не хотів пити. |
| 35 ولما صلبوه اقتسموا ثيابه مقترعين عليها. لكي يتم ما قيل بالنبي اقتسموا ثيابي بينهم وعلى لباسي القوا قرعة. | 35 Ті ж, що розп’яли його, поділили його одежу, кинувши жереб. |
| 36 ثم جلسوا يحرسونه هناك. | 36 А потім сіли, щоб його стерегти там. |
| 37 وجعلوا فوق راسه علته مكتوبة هذا هو يسوع ملك اليهود. | 37 Над головою в нього прибито напис за що його засуджено: «Це Ісус — Цар Юдейський.» |
| 38 حينئذ صلب معه لصان واحد عن اليمين وواحد عن اليسار | 38 Тоді розіп’яли з ним двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч. |
| 39 وكان المجتازون يجدفون عليه وهم يهزون رؤوسهم | 39 Ті ж, що проходили повз нього, лихословили його й похитували своїми головами, |
| 40 قائلين يا ناقض الهيكل وبانيه في ثلاثة ايام خلّص نفسك. ان كنت ابن الله فانزل عن الصليب. | 40 кажучи: «Ти, що руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш знову, спаси себе самого; якщо ти Син Божий, зійди но з хреста!» |
| 41 وكذلك رؤساء الكهنة ايضا وهم يستهزئون مع الكتبة والشيوخ قالوا | 41 Так само й первосвященики насміхалися з книжниками та старшими, говоривши: |
| 42 خلّص آخرين واما نفسه فما يقدر ان يخلّصها. ان كان هو ملك اسرائيل فلينزل الآن عن الصليب فنؤمن به. | 42 «Інших спасав, — себе спасти не може! Він цар Ізраїля: нехай тепер зійде з хреста, і ми увіруємо в нього. |
| 43 قد اتكل على الله فلينقذه الآن ان اراده. لانه قال انا ابن الله. | 43 Він покладався на Бога, нехай же Бог визволить його нині, якщо він його любить. Сам бо казав: Я — Син Божий.» |
| 44 وبذلك ايضا كان اللصّان اللذان صلبا معه يعيّرانه | 44 Так теж і розбійники, що були з ним розіп’яті, ображали його. |
| 45 ومن الساعة السادسة كانت ظلمة على كل الارض الى الساعة التاسعة. | 45 Від шостої години темрява настала по всім краю аж до дев’ятої години. |
| 46 ونحو الساعة التاسعة صرخ يسوع بصوت عظيم قائلا ايلي ايلي لما شبقتني اي الهي الهي لماذا تركتني. | 46 А близько дев’ятої години Ісус скрикнув міцним голосом, вимовляючи: «Елі Елі, лема савах-тані», — тобто: «Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?» |
| 47 فقوم من الواقفين هناك لما سمعوا قالوا انه ينادي ايليا. | 47 Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: «Він Іллю кличе». |
| 48 وللوقت ركض واحد منهم واخذ اسفنجة وملأها خلا وجعلها على قصبة وسقاه. | 48 І негайно один із них підбіг, узяв губку й, намочивши її оцтом, настромив на тростину й дав йому пити. |
| 49 واما الباقون فقالوا اترك. لنرى هل يأتي ايليا يخلّصه. | 49 Інші ж казали: «Лиши, побачимо, чи прийде Ілля його рятувати.» |
| 50 فصرخ يسوع ايضا بصوت عظيم واسلم الروح | 50 А Ісус, скрикнувши сильним голосом, віддав духа. |
| 51 واذا حجاب الهيكل قد انشق الى اثنين من فوق الى اسفل. والارض تزلزلت والصخور تشققت. | 51 І роздерлася завіса храму надвоє, відверху аж до низу, і земля затряслася, скелі порозпадались; |
| 52 والقبور تفتحت وقام كثير من اجساد القديسين الراقدين. | 52 гроби відкрилися, багато тіл святих померлих устали, |
| 53 وخرجوا من القبور بعد قيامته ودخلوا المدينة المقدسة وظهروا لكثيرين. | 53 і вийшовши з гробів по його воскресінні, ввійшли у святе місто й багатьом з’явились. |
| 54 واما قائد المئة والذين معه يحرسون يسوع فلما رأوا الزلزلة وما كان خافوا جدا وقالوا حقا كان هذا ابن الله. | 54 А сотник і ті, що стерегли з ним Ісуса, бачивши землетрус і те, що сталося, вельми налякалися і мовили: «Це справді був Син Божий!» |
| 55 وكانت هناك نساء كثيرات ينظرن من بعيد وهنّ كنّ قد تبعن يسوع من الجليل يخدمنه. | 55 Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони слідом ішли за Ісусом з Галилеї, і йому прислуговували: |
| 56 وبينهنّ مريم المجدلية ومريم ام يعقوب ويوسي وام ابني زبدي | 56 між ними Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Йосифа, і мати синів Заведея. |
| 57 ولما كان المساء جاء رجل غني من الرامة اسمه يوسف. وكان هو ايضا تلميذا ليسوع. | 57 Якже настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї, на ім’я Йосиф, що й сам став учнем Ісуса; |
| 58 فهذا تقدم الى بيلاطس وطلب جسد يسوع. فامر بيلاطس حينئذ ان يعطى الجسد. | 58 Він прийшов до Пилата і просив тіла Ісуса. Тоді Пилат звелів видати тіло. |
| 59 فاخذ يوسف الجسد ولفه بكتان نقي. | 59 Йосиф узяв тіло, загорнув його в чисте полотно й |
| 60 ووضعه في قبره الجديد الذي كان قد نحته في الصخرة ثم دحرج حجرا كبيرا على باب القبر ومضى. | 60 поклав у своїй новій гробниці, що її висік у скелі. І, прикотивши до входу гробниці великий камінь, відійшов. |
| 61 وكانت هناك مريم المجدلية ومريم الاخرى جالستين تجاه القبر | 61 А була там Марія Магдалина й інша Марія, що сиділи проти гробниці. |
| 62 وفي الغد الذي بعد الاستعداد اجتمع رؤساء الكهنة والفريسيون الى بيلاطس | 62 На другий день, що після п’ятниці, зібралися первосвященики й фарисеї до Пилата й кажуть: |
| 63 قائلين. يا سيد قد تذكرنا ان ذلك المضل قال وهو حيّ اني بعد ثلاثة ايام اقوم. | 63 «Ми пригадали собі, пане, що той обманник ще за життя був сказав: Я по трьох днях воскресну. |
| 64 فمر بضبط القبر الى اليوم الثالث لئلا يأتي تلاميذه ليلا ويسرقوه ويقولوا للشعب انه قام من الاموات. فتكون الضلالة الاخيرة اشر من الاولى. | 64 Звели, отже, щоб гробниця була добре забезпечена аж по третій день, щоб часом не прийшли його учні та не вкрали його й не сказали людям: Він воскрес із мертвих! І буде ця остання омана гірша за першу.» |
| 65 فقال لهم بيلاطس عندكم حراس. اذهبوا واضبطوه كما تعلمون. | 65 Пилат каже до них: «Маєте сторожу, ідіть і забезпечте, як знаєте.» |
| 66 فمضوا وضبطوا القبر بالحراس وختموا الحجر | 66 Вони пішли й забезпечили гробницю, запечатавши камінь, і поставили сторожу. |
