Giobbe (ايوب) 34

SMITH VAN DYKE	Біблія
1 فاجاب اليهو وقال	1 Елігу почав говорити далі й мовив:
2 اسمعوا اقوالي ايها الحكماء واصغوا لي ايها العارفون.	2 «Слухайте мої слова, о мудрі, | нахиліть до мене вухо, о розумні!
3 لان الاذن تمتحن الاقوال كما ان الحنك يذوق طعاما.	3 Бо вухо слова розрізняє, | як піднебіння куштує страву.
4 لنمتحن لانفسنا الحق ونعرف بين انفسنا ما هو طيب	4 Розсудім разом, що є справедливе, | і визнаймо між нами, що є добре.
5 لان ايوب قال تبررت والله نزع حقي.	5 Ось Іов мовив: , ,Я правий, | та Бог відмовив мені суду.
6 عند محاكمتي اكذب. جرحي عديم الشفاء من دون ذنب.	6 Проти свого права мав би я брехати? | Рана моя невигойна, хоч я й невинний!
7 فاي انسان كايوب يشرب الهزء كالماء	7 Чи є десь такий чоловік, як Іов, | що глум глитає, немов воду,
8 ويسير متحدا مع فاعلي الاثم وذاهبا مع اهل الشر.	8 що з лиходіями товаришує | та що з безбожниками ходить?
9 لانه قال لا ينتفع الانسان بكونه مرضيا عند الله	9 Він бо сказав: Нема з того користи | людині, коли догоджає Богу.
10 لاجل ذلك اسمعوا لي يا ذوي الالباب. حاشا لله من الشر وللقدير من الظلم.	10 Тим слухайте мене, мужі розумні! | Не може бути зла у Бозі | й у Всесильному — неправди!
11 لانه يجازي الانسان على فعله وينيل الرجل كطريقه.	11 Він людині відплачує згідно з її ділами; | як кожний ходить, так у Бога знаходить.
12 فحقا ان الله لا يفعل سوءا والقدير لا يعوج القضاء.	12 Воістину Бог зла не чинить, | Всесильний суду не кривить.
13 من وكله بالارض ومن صنع المسكونه كلها.	13 Хто йому довірив землю? | Хто доручив йому всесвіт?
14 ان جعل عليه قلبه ان جمع الى نفسه روحه ونسمته	14 Якщо він візьме дух свій знов до себе, | до себе забере своє дихання, —
15 يسلم الروح كل بشر جميعا ويعود الانسان الى التراب.	15 усяке тіло зараз же загине, | людина повернеться у порох.
16 فان كان لك فهم فاسمع هذا واصغ الى صوت كلماتي.	16 Отже, як маєш розум, слухай! | Вважай на моїх слів голос!
17 ألعل من يبغض الحق يتسلط ام البار الكبير تستذنب.	17 Чи ж міг би правити, хто ненавидить право? | Чи ж ти Сильного та Праведного осудив би?
18 أيقال للملك يا لئيم وللندباء يا اشرار.	18 Того, що до царя мовляє: Негодящий! | А до вельмож: Безбожні! —
19 الذي لا يحابي بوجوه الرؤساء ولا يعتبر موسعا دون فقير. لانهم جميعهم عمل يديه.	19 що не зважає на князів особу, | не сприяє радше багатому, ніж бідному, | бо всі вони діло рук його.
20 بغتة يموتون وفي نصف الليل. يرتج الشعب ويزولون وينزع الاعزاء لا بيد.	20 Раптом вони вмирають, і більше їх немає; | народ бунтується посеред ночі, | без труднощів могутнього скидає.
21 لان عينيه على طرق الانسان وهو يرى كل خطواته.	21 Бо його очі над путями чоловіка, | він бачить кожен його крок.
22 لا ظلام ولا ظل موت حيث تختفي عمّال الاثم.	22 Нема ні темряви, ані глухої тіні, | де б лиходії могли заховатись.
23 لانه لا يلاحظ الانسان زمانا للدخول في المحاكمة مع الله.	23 Він не накладає на людину строку, | щоб та ставала на суд із Богом.
24 يحطم الاعزاء من دون فحص ويقيم آخرين مكانهم.	24 Він розгромлює без допиту вельможних, | і ставить на їхнє місце інших.
25 لكنه يعرف اعمالهم ويقلّبهم ليلا فينسحقون.	25 Він знає добре їхні вчинки | скидає їх одної ночі, — і топчуть їх.
26 لكونهم اشرارا يصفقهم في مرأى الناظرين.	26 Як беззаконних карає їх передочима інших
27 لانهم انصرفوا من ورائه وكل طرقه لم يتأملوها.	27 за те, що відхилилися від нього | й ніколи про путі його не дбали,
28 حتى بلّغوا اليه صراخ المسكين فسمع زعقة البائسين.	28 так що дійшов до нього зойк злиденних, | і він почує крик смиренних.
29 اذا هو سكّن فمن يشغب واذا حجب وجهه فمن يراه سواء كان على امة او على انسان.	29 Коли він спочиває, хто потривожити його посміє? | Коли обличчя своє сховає, хто його побачить? | Він на народи й одиниці поглядає,
30 حتى لا يملك الفاجر ولا يكون شركا للشعب	30 щоб лицемір не царював, глузуючи з народу.
31 ولكن هل للّه قال احتملت. لا اعود افسد.	31 І коли він до Бога каже: Мене обдурено! | Зла не чинитиму вже більше!
32 ما لم ابصره فأرنيه انت. ان كنت قد فعلت اثما فلا اعود افعله.	32 Навчи мене, якщо я помилився! | Якщо вчинив несправедливість, більш не буду! —
33 هل كرأيك يجازيه قائلا لانك رفضت فانت تختار لا انا. وبما تعرفه تكلم.	33 то чи він, гадаєш, має тим самим відплатити? | Через те, що зневажаєш суди, | через те, що то ти вибираєш, а не я, | — скажи, отже, що знаєш!
34 ذوو الالباب يقولون لي بل الرجل الحكيم الذي يسمعني يقول	34 Розумні люди мені скажуть, | і мудрий муж, що мене чує:
35 ان ايوب يتكلم بلا معرفة وكلامه ليس بتعقّل.	35 Іов говорить нерозважно, | в його словах нема глузду!
36 فليت ايوب كان يمتحن الى الغاية من اجل اجوبته كاهل الاثم.	36 Коли б то Іова розсліджено докладно | за відповіді, що личать людям нечестивим,
37 لكنه اضاف الى خطيته معصية. يصفق بيننا ويكثر كلامه على الله	37 бо він до гріхів своїх додає ще бунт | і затискає кулаки при нас, | і множить слова проти Бога!»