| 1 فاجاب اليفاز التيماني وقال | 1 Заговорив Еліфаз із Теману й мовив: |
| 2 ألعل الحكيم يجيب عن معرفة باطلة ويملأ بطنه من ريح شرقية. | 2 «Хіба ж відповідає мудрий пустим знанням, | сповняє своє нутро східнім вітром, |
| 3 فيحتج بكلام لا يفيد وباحاديث لا ينتفع بها. | 3 сперечаючись недоречними словами, | промовами, в яких немає користи? |
| 4 اما انت فتنافي المخافة وتناقض التقوى لدى الله. | 4 Ти навіть відкидаєш богобоязливість, | і касуєш побожність перед Богом. |
| 5 لان فمك يذيع اثمك وتختار لسان المحتالين. | 5 Твоя вина навчає уста твої, | ти вибираєш бесіду лукавих, |
| 6 ان فمك يستذنبك لا انا وشفتاك تشهدان عليك | 6 тим і осуджує тебе рот твій, а не я! | І власні твої уста свідчать проти тебе. |
| 7 أصوّرت اول الناس ام أبدئت قبل التلال. | 7 Хіба ти перший з людей народився, | побачив світ перед горбами? |
| 8 هل تنصّت في مجلس الله او قصرت الحكمة على نفسك. | 8 Хіба ти слухав Божої наради, | присвоїв собі мудрість? |
| 9 ماذا تعرفه ولا نعرفه نحن وماذا تفهم وليس هو عندنا. | 9 Що знаєш ти, чого б ми не знали? | Що розумієш, чого б ми не розуміли? |
| 10 عندنا الشيخ والاشيب اكبر اياما من ابيك. | 10 Є сивий та старий також між нами, | що перейшов віком і твого батька. |
| 11 اقليلة عندك تعزيات الله والكلام معك بالرفق | 11 Хіба для тебе мала річ — Божа втіха | та тихе слово, сказане до тебе? |
| 12 لماذا ياخذك قلبك ولماذا تختلج عيناك | 12 Чого пориває тебе твоє серце? | Чому очима гордо позираєш, |
| 13 حتى ترد على الله وتخرج من فيك اقوالا. | 13 коли звертаєш проти Бога гнів твій | і твоїм ротом верзеш такі речі? |
| 14 من هو الانسان حتى يزكو او مولود المرأة حتى يتبرر. | 14 Що таке людина, щоб була чистою? | Як бути справедливим тому, хто родиться від жінки? |
| 15 هوذا قديسوه لا يأتمنهم والسموات غير طاهرة بعينيه. | 15 Якщо й своїм святим не йме він віри, | і небеса нечисті перед його очима, |
| 16 فبالحري مكروه وفاسد الانسان الشارب الاثم كالماء | 16 оскільки більш гидка й зіпсована людина, | що, наче воду, п’є беззаконня. |
| 17 أوحي اليك اسمع لي فاحدث بما رأيته | 17 Я поясню тобі, мене послухай! | Я оповім те, що сам я бачив, |
| 18 ما اخبر به حكماء عن آبائهم فلم يكتموه. | 18 що оповідають мудрі, | не таївши нічого, за предками своїми. |
| 19 الذين لهم وحدهم أعطيت الارض ولم يعبر بينهم غريب. | 19 Їм одним земля дана була, | і ні один чужинець не скитався між ними. |
| 20 الشرير هو يتلوى كل ايامه وكل عدد السنين المعدودة للعاتي. | 20 Поки віку у злого — себе самого мучить; | протягом призначених гнобителеві літ |
| 21 صوت رعوب في اذنيه في ساعة سلام ياتيه المخرب. | 21 жахливий крик лунає у його вухах; | серед повного спокою на нього нападає грабіжник. |
| 22 لا يأمل الرجوع من الظلمة وهو مرتقب للسيف. | 22 Не сподівається, що повернеться із пітьми, | і всюди меч перед собою бачить. |
| 23 تائه هو لاجل الخبز حيثما يجده ويعلم ان يوم الظلمة مهيأ بين يديه. | 23 Його кидають на їжу коршакові. | Він знає, що над ним біда нависла. |
| 24 يرهبه الضر والضيق. يتجبران عليه كملك مستعد للوغى. | 24 День темряви його жахає, | нужда й тіснота на нього насідають, | немов той цар, готовий кинутись до бою. |
| 25 لانه مدّ على الله يده وعلى القدير تجبر | 25 Він здіймав свою руку проти Бога, | він хоробрував із Всемогутнім. |
| 26 عاديا عليه متصلب العنق باوقاف مجانه معبأة. | 26 З випростаною шиєю біг проти нього | захоронений грубими щитами. |
| 27 لانه قد كسا وجهه سمنا وربى شحما على كليتيه | 27 Обличчя його набрякло салом, | боки поросли жиром. |
| 28 فيسكن مدنا خربة بيوتا غير مسكونة عتيدة ان تصير رجما. | 28 Він жив у зруйнованих містах, | у домах, де ніхто більше не жив, | бо вони були готові завалитись. |
| 29 لا يستغني ولا تثبت ثروته ولا يمتد في الارض مقتناه. | 29 Не забагатіє він, розвіється його достаток, | і не простягнеться його тінь по країні. |
| 30 لا تزول عنه الظلمة. خراعيبه تيبسها السموم وبنفخة فمه يزول. | 30 Він не втече від мороку, | вогонь спалить його ніжне галуззя, | а цвіт його обіб’є вітер. |
| 31 لا يتكل على السوء. يضل. لان السوء يكون اجرته. | 31 Нехай не покладається на свій зріст високий, | знаємо бо, що то — марнота. |
| 32 قبل يومه يتوفى وسعفه لا يخضرّ. | 32 Віття його зів’яне передчасно, | його галуззя не буде зеленіти. |
| 33 يساقط كالجفنة حصرمه وينثر كالزيتون زهره. | 33 Мов виноградина, він скине недоспілі грона | і, наче маслина, цвіт свій зронить. |
| 34 لان جماعة الفجار عاقر والنار تأكل خيام الرشوة. | 34 Так! Кодло нечестивого буде безплідне, | і вогонь пожере шатра продажних. |
| 35 حبل شقاوة وولد اثما وبطنه أنشأ غشا | 35 Хто зачав зло, той породить нещастя; | нутро його готує злуду». |