| 1 Deus de nossos pais, e Senhor de misericórdia, que todas as coisas criastes pela vossa palavra, | 1 «Боже батьків, Господи милосердя, | що своїм словом створив усе |
| 2 e que, por vossa sabedoria, formastes o homem para ser o senhor de todas as vossas criaturas, | 2 і що своєю мудрістю витворив людину, | щоб панувала над створіннями, які постали через тебе, |
| 3 governar o mundo na santidade e na justiça, e proferir seu julgamento na retidão de sua alma, | 3 і щоб керувала світом у святості й справедливості, | щоб суд судила у правоті серця, — |
| 4 dai-me a Sabedoria que partilha do vosso trono, e não me rejeiteis como indigno de ser um de vossos filhos. | 4 дай мені мудрість, що возсідає на престолі поруч тебе, | і не відкинь мене з-поміж дітей твоїх. |
| 5 Sou, com efeito, vosso servo e filho de vossa serva, um homem fraco, cuja existência é breve, incapaz de compreender vosso julgamento e vossas leis; | 5 Бо я — раб твій і син рабині твоєї, | людина немічна, короткотривала, | нездатний розуміти суд і закони. |
| 6 porque qualquer homem, mesmo perfeito, entre os homens, não será nada, se lhe falta a Sabedoria que vem de vós. | 6 Ба навіть якби хтось був досконалий між людськими синами, | а йому забракло б твоєї мудрости, він за ніщо вважався б. |
| 7 Ora, vós me escolhestes para ser rei de vosso povo e juiz de vossos filhos e vossas filhas. | 7 І на свідоцтво їхнього зіпсуття | народові, | на правителя твоїм синам і твоїм дочкам. |
| 8 Vós me ordenastes construir um templo na vossa montanha santa e um altar na cidade em que habitais: imagem da sagrada habitação que preparastes desde o princípio. | 8 Ти заповідав мені збудувати храм на твоїй святій горі | і жертовник у місті, де ти перебуваєш, | образ намету святого, який ти був споконвіку приготував. |
| 9 Mas, ao lado de vós está a Sabedoria que conhece vossas obras; ela estava presente quando fizestes o mundo, ela sabe o que vos é agradável, e o que se conforma às vossas ordens. | 9 З тобою мудрість, яка твої діла знає, | яка була приявна, коли ти творив світ, | яка відає, що твоїм очам приємне | і що за твоїми заповідями праведне. |
| 10 Fazei-a, pois, descer de vosso santo céu, e enviai-a do trono de vossa glória, para que, junto de mim, tome parte em meus trabalhos, e para que eu saiba o que vos agrada. | 10 Зішли її з твого святого неба, | пошли її від твого престолу слави, | щоб була при мені й трудилась, | щоб я пізнав, що тобі любе. |
| 11 Com efeito, ela sabe e conhece todas as coisas; prudentemente guiará meus passos, e me protegerá no brilho de sua glória. | 11 Вона бо все знає й розуміє, | вона мене водитиме в моїх чинах мудро | і мене берегтиме у своїй славі. |
| 12 Assim, minhas obras vos serão agradáveis; governarei vosso povo com justiça, e serei digno do trono de meu pai. | 12 Тоді мої діла будуть тобі вгодні, | і я судитиму народ твій справедливо, | стану гідний престолу батька мого. |
| 13 Que homem, pois, pode conhecer os desígnios de Deus, e penetrar nas determinações do Senhor? | 13 Яка бо людина може пізнати волю Божу? | Або хто може збагнути, чого Господь хоче? |
| 14 Tímidos são os pensamentos dos mortais, e incertas as nossas concepções; | 14 Бож міркування смертних нужденні, | непевні задуми наші; |
| 15 porque o corpo corruptível torna pesada a alma, e a morada terrestre oprime o espírito carregado de cuidados. | 15 бо тлінне тіло обтяжує душу, | і земне шатро придавлює вельми клопітливий дух. |
| 16 Mal podemos compreender o que está sobre a terra, dificilmente encontramos o que temos ao alcance da mão. Quem, portanto, pode descobrir o que se passa no céu? | 16 Ми ледве відгадуємо те, що на землі, | з трудом знаходимо те, що в руках наших, | — а хто дослідить те, що на небі? |
| 17 E quem conhece vossas intenções, se vós não lhe dais a Sabedoria, e se do mais alto dos céus vós não lhe enviais vosso Espírito Santo? | 17 Волю ж твою хто знав би, якщо б ти не дав мудрости | і не зіслав з висот твого святого Духа? |
| 18 Assim se tornaram direitas as veredas dos que estão na terra; os homens aprenderam as coisas que vos agradam e pela sabedoria foram salvos. | 18 Так випрямлено стежки тих, що живуть на землі, | і так навчились люди того, що тобі довподоби, | і мудрістю вони спаслися.» |
