Psalms 40

CATHOLIC PUBLIC DOMAIN	Біблія
1 Unto the end. A Psalm of David himself.	1 Провідникові хору. Псалом. Давида.
2 Blessed is he who shows understanding toward the needy and the poor. The Lord will deliver him in the evil day.	2 Надіявся, на Господа надіявся я твердо, і він нахиливсь до мене й вислухав моє благання.
3 May the Lord preserve him and give him life, and make him blessed upon the earth. And may he not hand him over to the will of his adversaries.	3 І витягнув мене з погибельної ями, з багнистого болота, і поставив на скелю мої ноги, ствердивши мої кроки.
4 May the Lord bring him help on his bed of sorrow. In his infirmity, you have changed his entire covering.	4 І вклав мені в уста новую пісню, хвалу нашому Богові. Багато хто побачить і буде шанувати, і вповати на Господа.
5 I said, “O Lord, be merciful to me. Heal my soul, because I have sinned against you.”	5 Блажен муж, який на Господа поклав своє довір’я, хто не пристає до зухвальців, ані до тих, що збочують у брехню.
6 My enemies have spoken evils against me. When will he die and his name perish?	6 Силу чудес учинив ти, Господи, мій Боже, провидінням твоїм над нами. Ніхто тобі не рівний. Я був би радий їх звістити й розповісти, та забагато їх, щоб їх перелічити.
7 And when he came in to see me, he was speaking emptiness. His heart gathered iniquity to itself. He went outside, and he was speaking in the same way.	7 Жертви й офіри ти не хочеш, вуха відкрив у мене. Ти всепалення й жертви за гріх не домагався.
8 All my enemies were whispering against me. They were thinking up evils against me.	8 Тоді сказав я: «Ось я приходжу; у сувої книги написано про мене:
9 They established an unjust word against me. Will he that sleeps no longer rise again?	9 Чинити твою волю, Боже мій, я радий, і твій закон у мене в серці.»
10 For even the man of my peace, in whom I hoped, who ate my bread, has greatly supplanted me.	10 Я оповів про справедливість на великім зборі, не затуляв я уст моїх, Господи, ти знаєш.
11 But you, O Lord, have mercy on me, and raise me up again. And I will requite them.	11 Не заховав я в моїм серці твою справедливість; я розповів про твою вірність і твоє спасіння. Не затаїв твоєї ласки й вірности твоєї перед великим збором.
12 By this, I knew that you preferred me: because my adversary will not rejoice over me.	12 Не зачиняй, о Господи, від мене твого серця; милість твоя і твоя вірність хай мене завжди зберігають.
13 But you have sustained me, because of my innocence, and you have confirmed me in your sight in eternity.	13 Бо злидні мене без кінця обсіли, провини мої мене наздогнали, так що й дивитись вже не можу. Їх більш, ніж волосу на голові у мене, і серце моє зомліло.
14 Blessed is the Lord God of Israel, for all generations and even forever. Amen. Amen.	14 Зволь, Господи, мене урятувати; о Господи, поспіши мені на допомогу!
	15 Хай осоромляться й почервоніють усі ті, що на мою душу зазіхають, щоб її погубити. Нехай назад відступлять і застидаються ті, що тішаться моїм нещастям!
	16 Нехай збентежені вкриються стидом ті, що до мене кажуть: «Ага! Ага!»
	17 Хай радуються й веселяться в тобі всі, що тебе шукають, і нехай завжди кажуть ті, кому люба твоя допомога: «Хай возвеличиться Господь!»
	18 Я ж бідний та нужденний, але Господь дбає про мене. Ти — моя допомога і мій визволитель, Боже мій, не забарися!