Luke 23

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 Then the whole assembly of them arose and brought him before Pilate.	1 Тоді встала вся їхня громада, і повели його до Пилата.
2 They brought charges against him, saying, "We found this man misleading our people; he opposes the payment of taxes to Caesar and maintains that he is the Messiah, a king."	2 І заходились його винуватити, кажучи «Цього ми знайшли, що він підбурює народ наш, забороняє давати кесареві податок і каже, що він — Христос-Цар.»
3 Pilate asked him, "Are you the king of the Jews?" He said to him in reply, "You say so."	3 Пилат спитав його «Ти цар юдейський» А Ісус у відповідь сказав до нього «Ти кажеш.»
4 Pilate then addressed the chief priests and the crowds, "I find this man not guilty."	4 Тоді Пилат промовив до первосвящеників і юрби «Я не знаходжу ніякої провини на цій людині.»
5 But they were adamant and said, "He is inciting the people with his teaching throughout all Judea, from Galilee where he began even to here."	5 Вони ж наполягали і кричали «Народ бунтує, навчаючи по всій Юдеї, почавши з Галилеї аж сюди.»
6 On hearing this Pilate asked if the man was a Galilean;	6 Почувши це Пилат, спитав, чи цей чоловік галилеянин;
7 and upon learning that he was under Herod's jurisdiction, he sent him to Herod who was in Jerusalem at that time.	7 а довідавшися, що він з-під влади Ірода; відіслав його до Ірода, який тими днями перебував також у Єрусалимі.
8 Herod was very glad to see Jesus; he had been wanting to see him for a long time, for he had heard about him and had been hoping to see him perform some sign.	8 Ірод дуже зрадів, побачивши Ісуса; бажав бо здавна бачити його, тому, що чув про нього й сподівавсь побачити від нього якесь чудо.
9 He questioned him at length, but he gave him no answer.	9 Силу питань він йому ставив, але Ісус не відповідав йому нічого.
10 The chief priests and scribes, meanwhile, stood by accusing him harshly.	10 Первосвященики ж та книжники стояли там і сильно його винуватили.
11 (Even) Herod and his soldiers treated him contemptuously and mocked him, and after clothing him in resplendent garb, he sent him back to Pilate.	11 Тоді Ірод з вояками своїми, зневаживши його й насміявшись з нього, надів на нього білу одіж і відіслав його назад до Пилата.
12 Herod and Pilate became friends that very day, even though they had been enemies formerly.	12 І того ж самого дня Ірод і Пилат стали приятелями між собою, раніш бо ворогували/
13 Pilate then summoned the chief priests, the rulers, and the people	13 Скликавши, отже, первосвящеників, старшин і народ,
14 and said to them, "You brought this man to me and accused him of inciting the people to revolt. I have conducted my investigation in your presence and have not found this man guilty of the charges you have brought against him,	14 Пилат промовив до них «Ви привели до мене цього чоловіка як бунтаря народу; ото я, розсудивши справу перед вами, не знайшов на цьому чоловікові (ніякої) провини в тому, про що оскаржуєте його.
15 nor did Herod, for he sent him back to us. So no capital crime has been committed by him.	15 Та й Ірод ні, бож відіслав його до нас. Виходить, отже, що він не допустився нічого, гідного смерти.
16 Therefore I shall have him flogged and then release him."	16 Тож я його покараю і відпущу.»
17	17 Треба ж було їм одного випустити з-за празника.
18 But all together they shouted out, "Away with this man! Release Barabbas to us."	18 Та вони всі разом закричали «Убий цього, а відпусти нам Варавву!»
19 (Now Barabbas had been imprisoned for a rebellion that had taken place in the city and for murder.)	19 Цього (останнього) за якийсь заколот у місті та за вбивство кинули були у в’язницю.
20 Again Pilate addressed them, still wishing to release Jesus,	20 Пилат, бажаючи їм відпустити Ісуса, промовив до них знову.
21 but they continued their shouting, "Crucify him! Crucify him!"	21 Та вони закричали «Розіпни, розіпни його!»
22 Pilate addressed them a third time, "What evil has this man done? I found him guilty of no capital crime. Therefore I shall have him flogged and then release him."	22 І втретє він до них промовив «Яке ж бо зло вчинив він Я не знайшов на ньому нічого, гідного смерти. Тож, покаравши його, відпущу.»
23 With loud shouts, however, they persisted in calling for his crucifixion, and their voices prevailed.	23 Але вони наполягали сильним криком і вимагали, щоб його розіп’яти. І крик їхній переміг.
24 The verdict of Pilate was that their demand should be granted.	24 Тоді Пилат присудив, щоб сталося згідно з їхньою просьбою.
25 So he released the man who had been imprisoned for rebellion and murder, for whom they asked, and he handed Jesus over to them to deal with as they wished.	25 І він відпустив того, що за повстання і вбивство був вкинутий у темницю і що про нього вони просили; Ісуса ж видав їм напризволяще.
26 As they led him away they took hold of a certain Simon, a Cyrenian, who was coming in from the country; and after laying the cross on him, they made him carry it behind Jesus.	26 І як вони його повели, схопили якогось Симона Киринея, що повертався з поля, і поклали хрест на нього, щоб ніс за Ісусом.
27 A large crowd of people followed Jesus, including many women who mourned and lamented him.	27 Ішов за ним натовп людей великий і жінки, що плакали за ним та голосили.
28 Jesus turned to them and said, "Daughters of Jerusalem, do not weep for me; weep instead for yourselves and for your children,	28 Ісус же обернувся до них і сказав «Дочки єрусалимські, не плачте надо мною, а плачте над собою і над вашими дітьми!
29 for indeed, the days are coming when people will say, 'Blessed are the barren, the wombs that never bore and the breasts that never nursed.'	29 Бо ось настануть дні, коли скажуть Щасливі неплідні та й лона, що не родили, і груди, що не годували.
30 At that time people will say to the mountains, 'Fall upon us!' and to the hills, 'Cover us!'	30 Тоді почнуть вони горам казати Впадьте на нас! — і горбам Покрийте нас!
31 for if these things are done when the wood is green what will happen when it is dry?"	31 Бо коли так обходяться з деревом зеленим, що тоді з сухим буде»
32 Now two others, both criminals, were led away with him to be executed.	32 З ним вели також двох інших, злочинців, щоб їх скарати на смерть.
33 When they came to the place called the Skull, they crucified him and the criminals there, one on his right, the other on his left.	33 І як прийшли на місце, що зветься Череп, там його розіп’яли і злочинців, одного по правиці, а другого по лівиці.
34 [Then Jesus said, "Father, forgive them, they know not what they do."] They divided his garments by casting lots.	34 Ісус же сказав «Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять.» Коли ж ділили його одіж, то кидали жереб.
35 The people stood by and watched; the rulers, meanwhile, sneered at him and said, "He saved others, let him save himself if he is the chosen one, the Messiah of God."	35 Люди стояли й дивились. Навіть князі їхні насміхалися, кажучи «Інших спасав, нехай спасе себе самого, коли він — Месія Божий, Вибраний!»
36 Even the soldiers jeered at him. As they approached to offer him wine	36 Вояки також глузували з нього; підходячи до нього й подаючи йому оцет,
37 they called out, "If you are King of the Jews, save yourself."	37 примовляли «Коли ти цар юдейський, спаси себе самого!»
38 Above him there was an inscription that read, "This is the King of the Jews."
39 Now one of the criminals hanging there reviled Jesus, saying, "Are you not the Messiah? Save yourself and us."	39 Один із повішених злочинців зневажав його, кажучи «Хіба ти не Христос Спаси себе і нас!»
40 The other, however, rebuking him, said in reply, "Have you no fear of God, for you are subject to the same condemnation?	40 А другий, озвавшися, скартав його й мовив «Чи не боїшся Бога, ти, що покутуєш ту саму кару
41 And indeed, we have been condemned justly, for the sentence we received corresponds to our crimes, but this man has done nothing criminal."	41 Бож ми приймаємо кару, гідну наших учинків, цей же не зробив нічого злого.»
42 Then he said, "Jesus, remember me when you come into your kingdom."	42 І додав «Ісусе! Згадай про мене, як прийдеш у своє Царство.»
43 He replied to him, "Amen, I say to you, today you will be with me in Paradise."	43 Сказав (Ісус) до нього «Істинно кажу тобі Сьогодні будеш зо мною в раї.»
44 It was now about noon and darkness came over the whole land until three in the afternoon	44 Було вже близько шостої години, і темрява по всій землі настала аж до дев’ятої години,
45 because of an eclipse of the sun. Then the veil of the temple was torn down the middle.	45 бо затьмарилось сонце; а й завіса храму роздерлася посередині.
46 Jesus cried out in a loud voice, "Father, into your hands I commend my spirit"; and when he had said this he breathed his last.	46 Ісус закликав сильним голосом «Отче, у твої руки віддаю духа мого!» Сказавши це, він віддав духа.
47 The centurion who witnessed what had happened glorified God and said, "This man was innocent beyond doubt."	47 Побачивши, що сталося, сотник почав прославляти Бога, кажучи «Справді цей чоловік був праведний.»
48 When all the people who had gathered for this spectacle saw what had happened, they returned home beating their breasts;	48 Всі люди, що були збіглися на те видовище, побачивши, що сталось, поверталися (додому), б’ючи себе у груди.
49 but all his acquaintances stood at a distance, including the women who had followed him from Galilee and saw these events.	49 Усі ж його знайомі стояли оподалік, а жінки, що були прийшли слідом за ним з Галилеї, дивилися на це.
50 Now there was a virtuous and righteous man named Joseph who, though he was a member of the council,	50 І ось був чоловік, на ім’я Йосиф, радник, — людина добра й праведна,
51 had not consented to their plan of action. He came from the Jewish town of Arimathea and was awaiting the kingdom of God.	51 що не пристав був до їхньої ради, ані вчинків. Походив він з Ариматеї, юдейського міста й очікував Божого Царства;
52 He went to Pilate and asked for the body of Jesus.	52 цей прийшов до Пилата й просив тіла Ісуса.
53 After he had taken the body down, he wrapped it in a linen cloth and laid him in a rock-hewn tomb in which no one had yet been buried.	53 Зняв він його з хреста й, обгорнувши його в полотно, поклав у гробниці, висіченій у скелі, де ще ніхто не лежав.
54 It was the day of preparation, and the sabbath was about to begin.	54 День цей був п’ятниця, і вже заходила субота.
55 The women who had come from Galilee with him followed behind, and when they had seen the tomb and the way in which his body was laid in it,	55 Жінки ж, які були прийшли з Ісусом з Галилеї, ідучи слідом за Йосифом, бачили гробницю і як покладено тіло Ісуса.
56 they returned and prepared spices and perfumed oils. Then they rested on the sabbath according to the commandment.	56 Повернувшись, вони приготовили пахощів та мира, але в суботу, за приписом, відпочивали.