Isaia 32

BIBBIA MARTINI	Біблія
1 Ecco, che il re regnerà con giustizia, e i principi governeranno con rettitudine.	1 Справедливістю цар буде царювати, і князі будуть царювати правом.
2 Ed ei sarà come luogo di riparo dal vento, e rifugio dalla tempesta, come un rio di acque in tempo di sete, e come l'ombra di un masso, che sporge in fuora in una deserta campagna.	2 Кожний із них буде, немов сховок від вітру і немов захист у негоду немов потоки вод у сухій країні, мов тінь високої скали в землі безводній.
3 Non saranno più offuscati gli occhi dei veggenti, e le orecchie degli ascoltanti saranno intente a udire.	3 Очі видющих не будуть заплющуватись, і вуха слухаючих будуть уважати.
4 E il cuor degli stolti capirà la scienza; e la lingua de' balbuzienti parlerà speditamente, e con chiarezza.	4 І серце легковажних науку зрозуміє, язик заїкуватих заговорить ясно й швидко.
5 L'insensato non avrà più nome di principe; né l'impostore sarà chiamato maggiore:	5 Безглуздого не будуть більше звати благородним, а про лукавого не скажуть, мовляв, він чесний.
6 Imperocché lo stolto parlerà scioccamente, e il cuore di lui macchinerà ingiustizie, usando ipocrisia, e parlando del Signore con doppiezza, e consumando l'anima dell'affamato, e togliendo al sitibondo il refrigerio.	6 Бо дурний про дурниці говорить, і серце його думає про лихо, щоб чинити беззаконства, щоб проти Господа лише неправдиво говорити, щоб видирати в голодного хліб з рота, спраглого напою позбавляти.
7 Gli strumenti dell'uomo fraudolento son pessimi: perocché egli ordì sue trame per rovinare con mendaci parole i mansueti, mentre il povero chiedeva quello, che è giusto.	7 Підступи хитрого нечесні; він усе про хитрощі міркує, щоб погубити бідного брехливим словом і вбогого, що захищає своє право.
8 Ma il principe penserà cose degne di principe, ed egli soprasterà ai condottieri.	8 А чесний думає про чесне, твердо стоїть при тім, що праве.
9 Donne facoltose alzatevi, e udite mia voce: figlie, che vivete senza pensiero, prestate le orecchie al mio sermone:	9 Жінки безжурні, встаньте, слухайте голос мій! О дочки самопевні, нахиліть вухо до мого слова!
10 Imperocché dopo giorni, e dopo l'anno, voi senza pensiero sarete con turbate: perocché finita è la vendemmia, non vi sarà più da raspollare.	10 По році й по кількох днях тремтітимете, ви, самопевні! Бо вже не буде винозборів і жнив більш не буде.
11 Restate stupide, o donne facoltose; tubatevi voi, che eravate senza pensiero: spogliatevi, siate confuse, raccogliete a' fianchi la veste.	11 Здвигніться, ви, безжурні! Трясіться, ви, самопевні! Скиньте одежу з себе, роздягніться, підпережіть вереттям крижі,
12 Piangete i bambini, che allattate, l'amata terra, la vigna ferace.	12 б’ючи себе в груди за пишні ниви, за лозу плодючу,
13 Sulla terra del popol mio spunteranno spine, e pruni: quanto più sopra tutte le case della città ridondante di allegrezza?	13 за мого люду поле, де ростуть будяки з глодами, за всі доми щасливі та за веселе місто!
14 Perocché la casa è abbandonata, la città piena di gente è derelitta: le sue caverne sono coperte per sempre di palpabili tenebre: divertimento degli asini selvaggi, e luogo di pastura pei greggi,	14 Бо покинуть палац, ущухне в місті галас; Офел і Бахан стануть печерами навіки, радістю диких ослів, пасовиськом стад,
15 Fino a tanto che si spanda dall'alto lo spirito sopra di noi; e il deserto sarà un Carmelo, e il Carmelo sarà stimato un deserto.	15 поки не виллється на нас дух з вишніх; тоді пустиня обернеться в сад, а сад за ліс будуть уважати.
16 E avrà sua stanza nella solitudine l'equità, e la giustizia sederà sul Carmelo.	16 Тоді в пустині буде жити право, а в саду родючім перебувати справедливість.
17 E opera della giustizia sarà la pace, ed effetto della giustizia la quiete, e la sicura fidanza in sempiterno.	17 І ділом справедливости мир буде, а плодом справедливости — спокій та безпека довічна.
18 E sederà il popol mio nella bellezza della pace, e ne' tabernacoli della fidanza, e nella doviziosa requie.	18 Народ мій житиме в оселі миру, в житлах безпечних і в осідках спокійних.
19 Ma al basso della foresta cadrà la grandine; perocché la città sarà gran demente umiliata.	19 Зрубають ліс, і місто буде вельми принижене.
20 Beati voi, che seminate sopra tutte le acque, e vi mettete dentro il piede del bue, e dell'asino.	20 Щасливі ви, що сієте біля всіх вод і випускаєте вола й осла на волю!