ΨΑΛΜΟΙ - Salmi - Psalms 31

LXX	Біблія
1 τω δαυιδ συνεσεως μακαριοι ων αφεθησαν αι ανομιαι και ων επεκαλυφθησαν αι αμαρτιαι	1 Провідникові хору. Псалом. Давида.
2 μακαριος ανηρ ου ου μη λογισηται κυριος αμαρτιαν ουδε εστιν εν τω στοματι αυτου δολος	2 До тебе, Господи, я прибігаю; не дай мені осоромитися повіки, у твоїй справедливості визволь мене!
3 οτι εσιγησα επαλαιωθη τα οστα μου απο του κραζειν με ολην την ημεραν	3 Нахили до мене твоє вухо, спаси мене притьмом, будь скелею прибіжища для мене, твердинею міцною, щоб мене урятувати!
4 οτι ημερας και νυκτος εβαρυνθη επ' εμε η χειρ σου εστραφην εις ταλαιπωριαν εν τω εμπαγηναι ακανθαν διαψαλμα	4 Бо ти — скеля моя й моя твердиня, і ради імени твого веди мене та керуй мною.
5 την αμαρτιαν μου εγνωρισα και την ανομιαν μου ουκ εκαλυψα ειπα εξαγορευσω κατ' εμου την ανομιαν μου τω κυριω και συ αφηκας την ασεβειαν της αμαρτιας μου διαψαλμα	5 Виведи мене з тенет, що тайно наставлено на мене, бо ти — моє пристановище.
6 υπερ ταυτης προσευξεται πας οσιος προς σε εν καιρω ευθετω πλην εν κατακλυσμω υδατων πολλων προς αυτον ουκ εγγιουσιν	6 В руки твої віддаю я духа мого: ти визволив мене, Господи, вірний Боже.
7 συ μου ει καταφυγη απο θλιψεως της περιεχουσης με το αγαλλιαμα μου λυτρωσαι με απο των κυκλωσαντων με διαψαλμα	7 Ти ненавидиш тих, що почитають бовванів нікчемних; а я на Господа уповаю.
8 συνετιω σε και συμβιβω σε εν οδω ταυτη η πορευση επιστηριω επι σε τους οφθαλμους μου	8 Радітиму й буду веселитись твоїм милосердям, бо зглянувсь ти над моїм горем, знав душі моєї скорботи.
9 μη γινεσθε ως ιππος και ημιονος οις ουκ εστιν συνεσις εν χαλινω και κημω τας σιαγονας αυτων αγξαι των μη εγγιζοντων προς σε	9 і не віддав мене в руки супостата, поставив на широкім місці мої ноги.
10 πολλαι αι μαστιγες του αμαρτωλου τον δε ελπιζοντα επι κυριον ελεος κυκλωσει	10 Змилуйсь надо мною, Господи, бо мені скрутно; з журби виснажилися в мене очі, душа моя й моє нутро.
11 ευφρανθητε επι κυριον και αγαλλιασθε δικαιοι και καυχασθε παντες οι ευθεις τη καρδια	11 Життя моє виснажується в горі, літа мої у стогнанні. У смутку підупала моя сила, і кості мої повисихали.
	12 Я став сміховиськом усім моїм противникам і ганьбою моїм сусідам, страховищем моїм знайомим; хто мене бачить надворі, втікає від мене.
	13 Мене, немов мерця, забуто в серці; я став, немов розбитий посуд.
	14 Бо чув я нашіптування багатьох, страхіття навколо; коли вони разом змовлялися на мене, і замишляли відібрати життя в мене.
	15 А я на тебе, Господи, вповаю; кажу: «Ти єси Бог мій!»
	16 В руках у тебе моя доля: вирятуй мене з руки ворогів і гнобителів моїх.
	17 Освітли світлом твого обличчя слугу твого, спаси мене в твоїм милосерді!
	18 Господи, не дай мені осоромитись, до тебе бо взиваю; нехай грішники вкриються соромом, нехай мовчки зійдуть до Шеолу.
	19 Нехай заніміють уста брехливі, що на праведного нахабно говорять.
	20 Яка велика, Господи, твоя доброта, що її ти зберіг тим, що тебе бояться, і чиниш тим, що до тебе прибігають, перед людськими синами!
	21 Ти ховаєш їх у сховку обличчя твого від заговорів людських; ти їх заховуєш у наметі від язиків сварливих.
	22 Благословен Господь, бо дивне своє милосердя явив мені в місті-твердині.
	23 Я ж у збентеженні моїм промовив: «Відтятий я з-перед твоїх очей!» Та ти почув голос мого благання, як я взивав до тебе.
	24 Любіть Господа, усі його святії! Вірних стереже Господь, а гордовитим з лишком відплатить.
	25 Сміло! І нехай ваше серце буде одважне, ви всі, що уповаєте на Господа.