Izaija 59

Biblija Hrvatski	Біблія
1 Ne, nije ruka Jahvina prekratka da spasi, niti mu je uho otvrdlo da ne bi čuo,	1 Рука Господня не закоротка, щоб рятувати, і вухо його не глухе, щоб чути.
2 nego su opačine vaše jaz otvorile između vas i Boga vašega. Vaši su grijesi lice njegovo zastrli, i on vas više ne sluša.	2 Ні! Це ваші беззаконня вас від Бога відлучили, ваші гріхи обличчя його від вас закрили, щоб вас не чути.
3 Jer ruke su vaše u krvi ogrezle, a vaši prsti u zločinima. Usne vam izgovaraju laž, a jezik podlost mrmlja.	3 Бо руки ваші заплямлені кров’ю, пальці ваші — беззаконням. Уста ваші брехню промовляють, язик шепоче зраду.
4 Nitko s pravom tužbu ne podiže, niti koga sude po istini. U ništavilo se uzdaju, laž kazuju, začinju zloću, a rađaju bezakonje.	4 Ніхто не позиває справедливо, ніхто не судиться по правді. Вони звіряються на ніщоту і порожнє говорять, горе зачинають і породжують нещастя.
5 Legu jaja gujina, tkaju mrežu paukovu; pojede li tko njihovo jaje, umire, razbije li ga, iz njega ljutica izlazi.	5 Висиджують гадючі яйця, тчуть павутиння. Хто їсть їхні яйця, вми- рає; як їх роздавити, гадюка з них вилазить.
6 Njihovim tkanjem nemoguće se odjenuti, ne možeš se pokriti njihovom rukotvorinom. Rukotvorine su njihove djela zločinačka, rukama svojim čine nasilje.	6 їхнє павутиння не придатне на одежу; їхнім виробом не можна вкритись. Учинки їхні — учинки беззаконні, в руках у них — діла насильства.
7 Noge njihove u zlo hitaju i brze su da krv nevinu proliju. Misli su im misli zločinačke, pustoš i propast na njinim su putima.	7 Швидкі до зла їхні ноги, вони летять пролити кров безвинну. Думки їхні — думки беззаконні, спустошення та погуба на їхніх дорогах.
8 Put mira oni ne poznaju, na stazama njihovim nema pravice. Iskrivili su svoje putove, tko njima kreće, mira ne poznaje.	8 Мирні путі їм невідомі, немає правосуддя на їхніх стежках. Вони йдуть кривими дорогами; хто ними ходить, той не знає миру.
9 Stog se právo od nas udaljilo, zato pravda ne dopire do nas. Nadasmo se svjetlosti, a ono tama; i vidjelu, a ono u tmini hodimo.	9 Тому далеко від нас право, і справедливість нас не досягає. Ми ждали світла — аж ось темнота, ясности — та ходимо в пітьмі.
10 Pipamo kao slijepci duž zida, tapkamo kao bez očiju. Spotičemo se u podne k’o u sumraku, sasvim zdravi, kao da smo mrtvi.	10 Ми мацаємо, як сліпі стіну, та ходимо навпомацки, немов безокі. Ми спотикаємось опівдні, неначе смерком, живемо в темноті, немов мертві.
11 Svi mumljamo kao medvjedi i gučemo tužno kao golubovi. Očekivasmo sud, a njega nema, i spasenje – od nas je daleko.	11 Ми всі ведмедями ревемо абож увесь час воркуємо голубами. Суду чекаємо, — його ж немає; спасіння, — та воно від нас далеко.
12 Jer mnogo je naših opačina pred tobom i grijesi naši protiv nas svjedoče. Doista, prijestupi su naši pred nama, mi znademo svoju krivicu;	12 Бо переступів наших сила перед тобою, і гріхи наші проти нас свідчать; бо переступи наші з нами, і ми знаємо добре наші беззаконня.
13 pobunili smo se i zanijekali Jahvu, odmetnuli se od Boga svojega, govorili podlo, odmetnički, mrmljali u srcu riječi lažljive.	13 Ми збунтувалися й Господа зреклися, від Бога нашого ми відступилися; про гніт ми говорили й зраду, у серці шемрали слова неправди.
14 Tako je potisnuto pravo, i pravda mora stajati daleko. Jer na trgu posrnu istina i poštenju nema više pristupa.	14 Право відкинуто назад, стоїть оддалік справедливість, бо на майдані спіткнулася правда, чесність не має туди входу.
15 Vjernosti je ponestalo, a tko izbjegava zlo, bude opljačkan. Jahve vidje, i ne bî mu milo što nema pravice.	15 Правда зникла; хто ж зла цурається, того обдирають. Господь це побачив і обурився, що суду немає.
16 Vidje da nema čovjeka, začudi se što nema posrednika. Tad mu pomože njegova mišica i njegova ga pravda poduprije.	16 Побачив, що нема нікого, і здивувався, що заступника немає. Тоді його рамено з’явилось йому на підмогу, і справедливість його підтримала.
17 Pravednost je obukao k’o oklop, stavio na glavu kacigu spasenja. Osvetom se odjenuo k’o haljom, ogrnu se revnošću kao plaštem.	17 Одягся у справедливість, мов у броню; шолом спасіння на голові в нього. Він надягнув відплату, як одежу; горливістю; немов плащем, покрився.
18 Vratit će svakome po njegovim djelima: gnjev svojim protivnicima, odmazdu dušmanima.	18 Він кожному відплатить по заслузі; противникам своїм — гнівом, і ворогам своїм — покаранням.
19 Sa zapada vidjet će ime Jahvino i slavu njegovu s istoka sunčanog. Jer doći će kao uska rijeka koju goni dah Jahvin.	19 На заході побачать ім’я Господнє, і на сході його славу, бо він прийде, як бистрий потік, який жене подих Господній.
20 Ali doći će otkupitelj Sionu, i onima od sinova Jakovljevih koji se obrate od svog otpadništva, riječ je Jahvina.	20 Та для Сіону він прийде Викупителем, для тих із потомків Якова, що навернуться від бунту, — слово Господнє.
21 »A ovo je moj savez s njima«, govori Jahve. »Duh moj koji je na tebi i riječi moje koje stavih u tvoja usta neće izići iz usta tvojih ni usta tvojega potomstva, ni iz usta potomstva tvojih potomaka, od sada pa dovijeka«, veli Jahve.	21 Щождо мене, то мій завіт з ними, каже Господь. Дух мій, що на тобі, і слова мої, що я вклав тобі в уста, не відступлять від моїх уст і від уст твоїх потомків і від уст потомків твоїх потомків, — слово Господнє, — віднині й повіки.