Jesus Sirach 46

EINHEITSUBERSETZUNG BIBEL	Біблія
1 Ein tapferer Kriegsheld war Josua, der Sohn Nuns, der Mose im Amt des Propheten zur Seite stand. Er war dazu geschaffen, seinem Namen entsprechend, für die Erwählten Gottes eine große Hilfe zu sein, an den Feinden Rache zu nehmen und Israel in sein Erbland zu führen.	1 Хоробрим у війні був Ісус Навин, що в пророцтвах Мойсеєвим був наступником: він був, згідно з іменням своїм, великим, щоб рятувати його вибранців, щоб відплатити ворогам бунтівливим і щоб Ізраїлеві надати спадщину.
2 Wie herrlich war er, wenn er die Hand erhob und das Sichelschwert schwang gegen eine Stadt.	2 Який же був він славетний тоді як, руки піднісши, мечем на міста замахнувся!
3 Wer konnte ihm standhalten, wenn er die Kriege des Herrn führte?	3 Хто встоявся перед ним? Він бо вів Господні війни.
4 Blieb nicht auf seinen Befehl die Sonne stehen, wurde nicht ein Tag doppelt so lang?	4 Хіба ж не його велінням сонце спинилось, і з єдиного дня зробився подвійний?
5 Er rief zu Gott, dem Höchsten, als er in Not war, umringt von seinen Feinden; der höchste Gott erhörte ihn und ließ Hagelsteine und Eis regnen.	5 Закликав він до Всевишнього могутнього, як ворог на нього налягав з усіх-усюдів, — і вислухав його великий Господь: камінний град превеликий із неба спустивши.
6 Er schleuderte sie auf das feindliche Volk, am Abhang vernichtete er die Gegner. So sollten alle dem Untergang geweihten Völker erkennen, wie genau der Herr ihre Kämpfe beobachtet. Auch war er dem Herrn in allem ergeben	6 Він кинувся на той ворожий народ і вигубив противників, коли вони спускалися, — щоб народи взнали, яка сильна його зброя і що їхня війна проти Господа була.
7 und bewies Treue in den Tagen des Mose. Josua und Kaleb, der Sohn Jefunnes, sie blieben standhaft beim Aufruhr des Volkes, wandten das Zorngericht von der Gemeinde ab und machten dem üblen Gerede ein Ende.	7 Він бо йшов слідом за Всемогутнім і за днів Мойсея чинив милосердя — він сам і Калев, син Єфунне, — стояв бо він твердо супроти громади, спромігся народ стримати від гріха і втихомирив лукаве нарікання.
8 Darum wurden sie beide auch verschont, als Einzige von den sechshunderttausend Männern des Fußvolks, und in ihr Erbland geführt, in das Land, wo Milch und Honig fließen.	8 Тим то й спаслося їх лише двоє з-поміж шестисот тисяч піхотинців, — щоб у спадщину їх запровадити, в землю, що молоком та медом тече.
9 Gott gab dem Kaleb Kraft, die ihm bis ins Greisenalter erhalten blieb, damit er die Höhen des Landes besetzen konnte; auch seine Nachkommen behielten das Erbe.	9 І Господь надав Калевові сили, яка аж до старощів при ньому лишилась, — тож він і зійшов на верховину землі, яку його потомство одержало в спадщину,
10 Dadurch sollten alle Söhne Jakobs erkennen, wie gut es ist, dem Herrn in allem ergeben zu sein.	10 щоб зрозуміли сини всі Ізраїля, що ходити Господніми слідами — добре.
11 Dann die Richter, jeder mit seinem Namen: alle, die sich nicht beirren ließen und nicht abtrünnig wurden von Gott. Ihr Andenken sei zum Segen.	11 І судді — кожен із власним іменем, — у всіх у них серце не було віроломне, і не відвернулись вони від Господа: хай же буде пам’ять про них благословенна!
12 Ihre Gebeine mögen von ihrer Stätte emporsprossen und ihren Ruhm erneuern an den Söhnen.	12 Хай розквітнуть їхні кості з їхньої могили, і нехай імення їхнє передасться на синів отих, що прославляться в дітях!
13 Geschätzt von seinem Volk, geliebt von seinem Schöpfer, mit Sehnsucht erwartet von Geburt an, dem Herrn geweiht im Prophetenamt: Samuel, der Richter und Priester. Auf Gottes Wort hin führte er das Königtum ein und salbte Fürsten für das Volk.	13 Улюблений Господом своїм Самуїл, пророк Господній, царство заснував і помазав князів над своїм народом.
14 Im Auftrag des Herrn berief er die Versammlung ein und wachte über die Zelte Jakobs.	14 Ім’ям Господнім судив він громаду, тож і Господь до Якова навідався.
15 Als Seher wurde er befragt wegen seiner Zuverlässigkeit und war in seinem Wort ein verlässlicher Prophet.	15 За свою вірність об’явивсь він пророком: промовами довів, що в видіннях він — правдивий.
16 Auch er rief zu Gott, als er das Milchlamm opferte;	16 До Господа могутнього він віз-вав, як вороги налягли з усіх-усюдів на нього, — приніс бо в жертву ссуще ягнятко.
17 da donnerte der Herr vom Himmel her, unter gewaltigem Dröhnen ließ er seine Stimme hören.	17 Отож Господь загримів із неба, в гуркоті великім дав свій голос почути.
18 Er demütigte die feindlichen Heerführer und vernichtete alle Fürsten der Philister.	18 Він винищив тирських князів і всіх філістимлянських зверхників.
19 Als Samuel sich dann zur Ruhe legte, rief er den Herrn und seinen Gesalbten als Zeugen an: Von wem nahm ich Geschenke an, und seien es nur Sandalen? Aber niemand brachte etwas gegen ihn vor. [Bis zu seinem Ende zeigte sich seine Weisheit vor Gott und allen Menschen.]	19 А перед часом вічного спочинку засвідчив перед Господом та його помазаником: «Ні від кого не взяв я грошей, ні навіть сандалів пари» — тож ніхто його й не оскаржив.
20 Er wurde sogar befragt, nachdem er schon gestorben war, und kündigte dem König sein Schicksal an. Aus der Erde erhob er seine Stimme und weissagte, um den Frevel des Volkes zu beenden.	20 Ба навіть як заснув, то ще пророкував він, передсказавши цареві його кінець: він з-під землі озвався голосом у пророцтві, щоб стерти беззаконність люду.