| 1 LA buona fama val meglio che il buon olio odorifero, e il giorno della morte meglio che il giorno della natività. | 1 Ліпше добре ім’я, ніж дорога олія, і день смерти, ніж день народження. |
| 2 Meglio vale andare in una casa di duolo, che andare in una casa di convito; perciocchè quello è il fine d’ogni uomo; e chi vive vi pon mente. | 2 Ліпше йти у дім, де плачуть, ніж у дім, де бенкетують, бо такий кінець кожного чоловіка, і живучий приймає це до серця. |
| 3 Meglio vale la tristezza che il riso; perciocchè il cuore migliora per la mestizia del volto. | 3 Ліпше смуток від сміху, бо від смутного виду добрим стає серце. |
| 4 Il cuore de’ savi è nella casa del duolo; e il cuor degli stolti è nella casa dell’allegrezza. | 4 Серце мудрого у домі смутку, серце ж дурня в домі радости. |
| 5 Meglio vale udir lo sgridar del savio, che se alcuno ode il cantar de’ pazzi. | 5 Ліпше слухати догану мудрого, ніж пісні дурнів, |
| 6 Perciocchè, quale è il romore delle spine sotto la caldaia, tale è il ridere dello stolto. Anche questo è vanità | 6 бо як тріскання тернини під казаном, так сміх дурного. Це теж марнота. |
| 7 Certo l’oppressione fa impazzare il savio, e il presente fa perdere il senno. | 7 Насильство чинить мудрого дурним, а подарунки псують серце. |
| 8 Meglio vale il fin della cosa, che il principio di essa; meglio vale chi è di spirito paziente, che chi è di spirito altiero. | 8 Ліпший кінець справи, ніж її початок. Ліпше покірний духом, ніж гордовитий. В біді чи гаразді — будь рівнодушний. |
| 9 Non esser subito nell’animo tuo ad adirarti; perciocchè l’ira riposa nel seno degli stolti. | 9 Не спішись до гніву духом, бо гнів гніздиться в серці дурнів. |
| 10 Non dire: Che vuol dire che i giorni di prima sono stati migliori di questi? perciocchè tu non domanderesti di ciò per sapienza | 10 Не кажи, що часи колишні були ліпші, ніж теперішні, бо то не мудрість піддала тобі це питання. |
| 11 La sapienza è buona come una eredità; e quelli che veggono il sole han del vantaggio. | 11 Ліпша мудрість, ніж спадщина: вона корисна тим, що бачать сонце. |
| 12 Perciocchè la sapienza è all’ombra, e i danari sono all’ombra; ma la scienza della sapienza ha questo vantaggio, ch’ella fa vivere quelli che ne son dotati. | 12 Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має. 13, Розглянь уважно діло Боже: хто бо може випростати те, що він скривив? |
| 13 Riguarda le opere di Dio; perciocchè chi potrà ridirizzare ciò ch’egli avrà travolto? | 13 У день щастя будь щасливий, а в день нещастя розважай: Бог однаково створив і цей і той, щоб ніхто не міг дійти, що буде після нього. |
| 14 Nel giorno del bene sta’ in allegrezza; e nel giorno dell’avversità, ponvi mente; ancora ha fatto Iddio l’uno contrapposto all’altro, per questa cagione, che l’uomo non troverà nulla dopo sè. | 14 Усе я бачив за днів моєї марноти: і праведника, що у своїй праведності гине, і безбожника, що у своїй безбожності довгий вік тягне. |
| 15 Io ho veduto tutto questo a’ giorni della mia vanità. Vi è tal giusto, che perisce per la sua giustizia; e vi è tal empio, che prolunga la sua vita con la sua malvagità. | 15 Не будь надмірно справедливим, ані занадто мудрим: чого б тобі себе губити? |
| 16 Non esser troppo giusto, e non farti savio oltre misura; perchè ti diserteresti? | 16 Не будь надто злим, і не будь дурним: чого б тобі не у свій час вмирати? |
| 17 Non esser troppo empio, nè stolto; perchè morresti fuor del tuo tempo? | 17 Добре, коли триматимеш одне та й другого з рук не пустиш, бо хто боїться Бога, тому одне й друге поталанить. |
| 18 Egli è bene che tu ti attenga ad una cosa, sì però che tu non allenti la mano dall’altra; perciocchè, chi teme Iddio esce d’ogni cosa. | 18 Мудрість дає мудрому більше сили, ніж десять старшин у місті. |
| 19 La sapienza rinforza il savio, più che dieci rettori non fanno la città nella quale sono. | 19 Нема на світі такого праведника, що чинить добро, ніколи не згрішивши. |
| 20 Certo non vi è niun uomo giusto in terra, il quale faccia bene, e non pecchi. | 20 Не вважай на кожне слово, що говорять, щоб не почути тобі часом, як власний твій слуга тебе проклинає. |
| 21 Tu altresì non por mente a tutte le parole che altri dirà; anzi non pure ascoltare il tuo servo che ti maledice. | 21 Сам бо добре знаєш, як часто ти також проклинав інших. |
| 22 Perciocchè il tuo cuore sa che tu ancora ne hai maledetti altri, eziandio più volte | 22 Усього того я досвідчивсь мудрістю. Я мовив: Хочу бути мудрим! Та це було для мене недосяжне. |
| 23 Io ho provate tutte queste cose per sapienza; onde ho detto: Io son savio; ma la sapienza è longi da me. | 23 Далеко те, що було, глибоко, преглибоко — хто його знайде? |
| 24 Chi troverà una cosa che è cotanto lontana, ed è profondissima? | 24 Я звернувся моїм серцем до того, щоб довідатись, вислідити й розшукати мудрість та розум; і я спізнав, що нечестивість є безумство і дурнота — божевілля. |
| 25 Io mi sono aggirato con l’anima mia, per conoscere, per investigare, e per ricercar sapienza, e come si deve ben giudicar delle cose; e per conoscere l’empietà della stoltizia, e la follia delle pazzie; | 25 І я дізнався, що жінка гіркіша від смерти, що її серце — тенета й петлі, а її руки — пута. Хто Богові вгоден, той вирветься від неї; а грішник ускочить у її руки. |
| 26 ed ho trovata una cosa più amara che la morte, cioè: quella donna che non è altro che reti, e il cui cuore non è altro che giacchi, e le cui mani son tanti lacci; l’uomo gradevole a Dio scamperà da essa; ma il peccatore sarà preso da lei. | 26 От що знайшов я, каже Когелет, прикладаючи одне до одного, щоб знайти оцінку речей. |
| 27 Vedi, io ho trovato questo, dice il Predicatore, cercando ogni cosa ad una ad una, per trovare come si deve ben giudicar delle cose; | 27 Її моя душа шукає й досі, та не находить: на тисячу знайшов я одного чоловіка, а жінки між усіма я не знайшов ні одної. |
| 28 il che ancora cerca l’anima mia, e non l’ho trovato ben ho trovato un uomo fra mille; ma fra altrettante donne, non ne ho trovata neppur una. | 28 Лише оце, бач, ізнайшов я, що Бог сотворив людину прямодушною, вона ж стала шукати вигадок. |
| 29 Sol ecco ciò che io ho trovato: che Iddio ha fatto l’uomo diritto; ma gli uomini hanno ricercati molti discorsi | |
