Salmi 74

BIBBIA CEI 2008	Біблія
1 Maskil. Di Asaf.O Dio, perché ci respingi per sempre,fumante di colleracontro il gregge del tuo pascolo?	1 Маскіл. Асафа. Чому відкинув, Боже, нас навіки, палає гнів твій на овець твоєї пастви?
2 Ricòrdati della comunitàche ti sei acquistata nei tempi antichi.Hai riscattato la tribù che è tua proprietà,il monte Sion, dove hai preso dimora.	2 Згадай Твою громаду, яку ти придбав собі віддавна, щоб була коліном, яке відкупив собі в посілість, гору Сіон, на котрій ти осівся.
3 Volgi i tuoi passi a queste rovine eterne:il nemico ha devastato tutto nel santuario.	3 Зійди твоїми стопами на руїни відвічні; усе в святині зруйнував ворог.
4 Ruggirono i tuoi avversari nella tua assemblea,issarono le loro bandiere come insegna.	4 Зарикали противники твої посеред твоїх зборів, поставили там власні стяги як знамено перемоги.
5 Come gente che s’apre un varco verso l’altocon la scure nel folto della selva,	5 Неначе той, що в гущавині сокирою махає,
6 con l’ascia e con le mazzefrantumavano le sue porte.	6 вони сокирою й молотом на заставки їхні двері забивають.
7 Hanno dato alle fiamme il tuo santuario,hanno profanato e demolito la dimora del tuo nome;	7 Твоє святилище вони вогнем пустили, з землею осквернили житло імени твого.
8 pensavano: «Distruggiamoli tutti».Hanno incendiato nel paese tutte le dimore di Dio.	8 Сказали в своїм серці: «Винищмо до ноги їх!» Спалили на землі всі Божі місця зборів!
9 Non vediamo più le nostre bandiere,non ci sono più profetie tra noi nessuno sa fino a quando.	9 Знамен наших не бачимо вже більше, немає більше пророка, і нема між нами того, що знав би, доки так буде.
10 Fino a quando, o Dio, insulterà l’avversario?Il nemico disprezzerà per sempre il tuo nome?	10 Докіль, о Боже, буде глумитися противник? Чи вічно буде ворог хулити твоє ім’я?
11 Perché ritiri la tua manoe trattieni in seno la tua destra?	11 Чому ти відтягаєш твою руку і стримуєш у пазусі твою десницю?
12 Eppure Dio è nostro re dai tempi antichi,ha operato la salvezza nella nostra terra.	12 Таж ти, о Боже, — цар мій споконвіку, що дієш серед землі спасіння.
13 Tu con potenza hai diviso il mare,hai spezzato la testa dei draghi sulle acque.	13 Ти силою твоєю розділив море, розбив на водах голови драконів.
14 Tu hai frantumato le teste di Leviatàn,lo hai dato in pasto a un branco di belve.	14 Ти розторощив голови Левіятана, дав його морським потворам на поживу,
15 Tu hai fatto scaturire fonti e torrenti,tu hai inaridito fiumi perenni.	15 Ти відкрив джерела й потоки, ти висушив вічнотекучі ріки.
16 Tuo è il giorno e tua è la notte,tu hai fissato la luna e il sole;	16 Твій — день і твоя — ніч. Ти сотворив світила й сонце,
17 tu hai stabilito i confini della terra,l’estate e l’inverno tu li hai plasmati.	17 ти встановив усі земні границі, літо й зиму сотворив ти.
18 Ricòrdati di questo:il nemico ha insultato il Signore,un popolo stolto ha disprezzato il tuo nome.	18 Згадай, як ворог, було, над Господом глумився, і як народ безумний зневажав твоє ім’я.
19 Non abbandonare ai rapaci la vita della tua tortora,non dimenticare per sempre la vita dei tuoi poveri.	19 Не дай шуліці життя горлички твоєї, життя твоїх убогих не забудь повіки.
20 Volgi lo sguardo alla tua alleanza;gli angoli della terra sono covi di violenza.	20 Поглянь на твій союз, бо темні закутки землі стали кублом, повним насильства.
21 L’oppresso non ritorni confuso,il povero e il misero lodino il tuo nome.	21 Нехай пригноблений не повернеться стидом прикритий, нехай нужденний та вбогий хвалять твоє ім’я.
22 Àlzati, o Dio, difendi la mia causa,ricorda che lo stolto ti insulta tutto il giorno.	22 Встань, Боже, відстоюй твою справу, згадай наругу, що завдає тобі щоденно безумний.
23 Non dimenticare il clamore dei tuoi nemici;il tumulto dei tuoi avversari cresce senza fine.	23 Не забудь крику твоїх противників, галасу тих, що повстають на тебе, який іде угору безнастанно.