Seconda Epistola di Santo Paulo alli Corinti 11

BIBBIA VOLGARE	Біблія
1 Dio volesse che un poco sofferiste la mia semplicità! pregovi che alquanto mi sopportiate.	1 О, коли б ви могли потерпіти трохи мого безумства! Ба ви мене й терпите.
2 Imperò che io vi amo di carità di Dio; ed hovvi sposata, una vergine casta, a uno uomo, cioè Cristo.	2 Я за вас ревную Божими ревнощами, бо я вас заручив одному лиш чоловікові, появив вас чистою дівою Христові.
3 Ma ho paura, che secondo che il serpente ingannò Eva colle sue fraudi, così non si corrompano li vostri sensi, e (temo che) non si rimovano. dalla purità la quale è in Iesù Cristo.	3 Але боюся, щоб, як змій був обманув Еву своїм підступом, так не попсувалися думки ваші, й ви не відхилилися від простоти й чистоти щодо Христа.
4 Che se verrà uno a predicarvi uno altro. Cristo, il quale noi non avemo predicato; ovver che vi prometta altro spirito, che voi non avete ricevuto; ovver che vi predichi altro evangelio, che noi non abbiamo predicato; (e voi attenderete a quelle tali cose) degnamente averete a patire male.	4 Бо коли б хтось прийшов і проповідував іншого Ісуса, не того, що його ми вам проповідували, або якби ви прийняли іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Євангелію, якої ви не одержали, — ви б радо терпіли.
5 Chè io mi penso di non avere fatto meno a voi, che voi poteste avere ricevuto da' maggiori apostoli.	5 Однак, гадаю, що я нічим не нижчий від тих «архиапостолів»!
6 Chè se io non son maestro in parole, sì son savio di scienza; in tutte le cose sono palesato a voi.	6 Хоч я і неук словом, але не знанням, як ми вам перед усіма та в усьому показали.
7 Or feci io peccato umiliandomi a voi, perchè voi foste esaltati? che in dono e senza priego predicai a voi la parola di Dio?	7 Невже я допустився гріха, смиряючи себе самого, щоб вас піднести вгору, — вам бо проповідував даром Євангелію Божу?
8 Ispogliai l'altre Chiese, ricevendo il stipendio nel vostro servizio.	8 Інші Церкви я оббирав, беручи від них плату, щоб вам служити.
9 Ed essendo io appo voi, avendo povertà delle cose, a niuno feci gravezza del suo; chè certo quello che mi mancava, sì mi supplirono li fratelli che vennero di Macedonia; e in tutte le cose vo riguardato di non gravarvi, e così ancora voglio.	9 І коли був у вас і терпів нестачу, я не був тягарем нікому, бо мені у моїй нестачі допомогли брати, що прийшли з Македонії. У всьому я вважав на себе, щоб вам не бути тягарем, і вважатиму й далі.
10 Imperò che la verità di Cristo è in me; e questa allegrezza non si romperà per me nelle contrade d'Acaia.	10 Як істина Христова, що в мені, — цієї похвали ніхто в мене не відніме у сторонах ахайських!
11 E perchè? non v' amiamo? sallo Dio.	11 Чому? Хіба я не люблю вас? Бог те знає.
12 Chè quello (che) io faccio e farò, per tagliare l'occasione di coloro li quali a voi dànno la cagione, [acciò che] in quel che si vantano siano trovati come noi.	12 А що роблю, те робитиму й далі, щоб узяти всякий привід у тих, які приводу шукають, щоб вони були схожими на нас у тому, чим хваляться.
13 Certo quelli tali son falsi apostoli; e operatori di fraude, transfiguransi in apostoli di Cristo.	13 Оті бо — то апостоли неправдиві, робітники лукаві, що вдають апостолів Христових.
14 E non è da meravigliare; chè Satana transfigurasi in angelo di luce.	14 Воно й не диво: сам бо сатана вдає з себе ангела світла.
15 Adunque non è grande fatto, se li suoi servi transifiguranosi secondo che servi di giustizia; la fine delli quali sarà secondo loro opere.	15 Нічого, отже, надзвичайного в тому, коли і його слуги вдають із себе слуг праведности. Кінець їхній буде за ділами їхніми.
16 Ancora dico; chè niuno non mi tenga meno che savio, perchè io un poco possa priegare e gloriare:	16 Знову кажу: Нехай ніхто мене не вважає за безумного! А як ні, то прийміть мене за безумного, щоб і я міг трохи похвалитися.
17 quel che io parlo, non parlo come Signore, ma quasi secondo ch' è meno che saviezza in questa sostanza di gloria (e di vantamento).	17 Що я кажу, кажу те не в Господі, але немов у безумстві, що дає мені відваги хвалитися.
18 Chè molti si gloriano (vantansi) secondo la carne; e io voglio quel medesimo.	18 Тому що багато інших хваляться з тілесних спонук, то і я буду хвалитися,
19 Adunque, con ciò sia che voi siate savii, si sofferite coloro volentieri, che non son savii.	19 бо ви радо терпите безумних, самі такі розумні!
20 Chè voi sostenete, se alcuno vi rimena (come servi) in servitù; sofferite, se alcuno vi divora, se alcuno vi prende, se alcuno si leva contra voi, e se alcuno vi percote nella faccia.	20 Ви терпите, коли вас хтось неволить, коли хтось об’їдає, коли хтось обдирає, коли хтось ставиться до вас ізгорда, коли хтось б’є вас в обличчя!
21 E questo dico per viltà, come se noi fussimo fragili in questo fatto. Ma (vogliovi favellare secondo che non savio, e dicovi che) in qualunque cosa altri s' ardisce di fare (e di sofferire per Dio), e io non meno (son di quelli falsi apostoli che vogliono ingannare).	21 На сором кажу це, які то слабкі ми виявилися. Та в чому б там хто не виявляв сміливости, — говорю мов безумний! — я також можу її виявити.
22 Ebrei sono? e io son ebreo. Son egli di schiatta d' Israel? e io. Son di seme d'Abraam? e io.	22 Вони євреї? Я теж! Вони ізраїльтяни? Я теж! Потомки Авраама? Я теж!
23 E' son servi di Dio (e io), e dirovvi secondo che non savio, che più son io; chè io son in molte più fatiche, e in pregione spesse volte, in piaghe oltra modo, in morti spesse volte.	23 Слуги Христові? Говорю неначе нерозумний: Я більш від них. Куди більше в працях, куди більше в тюрмах, під ударами надмірно, у смертельних небезпеках часто.
24 Da giudei ricevetti cinque volte quaranta, una meno, (scuriate).	24 Від юдеїв я прийняв п’ять раз по сорок (ударів) без одного;
25 E tre volte son battuto con le verghe, e una volta fui lapidato; tre volte son rotto in mare (e rimaso in sull' acqua), e una notte e uno di stetti nel profondo del mare.	25 тричі киями мене бито, раз каменовано, тричі корабель зо мною розбивався; день і ніч перебув я у безодні.
26 In viaggi spesse volte son stato in pericoli di fiumi, in pericoli di ladroni, in pericoli di parenti, in pericoli di genti, in pericoli di città, in pericoli di luoghi salvatichi, in pericoli di mare, in pericoli di falsi fratelli.	26 У подорожах часто, у річкових небезпеках, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від земляків, у небезпеках від поган, у небезпеках у місті, у небезпеках у пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках від братів неправдивих;
27 Son stato in fatiche, in angosce, in molte vigilie (e in veggiamenti), in fame, in sete e in molti digiuni, in freddo e in nudità;	27 у праці та втомі, в недосипаннях часто, у голоді та спразі, часто в постах, у холоді й наготі!
28 senza quelle cose che son di fuori, la mia costanza, il perseveramento quotidiano e la sollecitudine di tutte le Chiese.	28 Крім інших випадків, моя щоденна настирлива думка — журба про всі Церкви!
29 E quale è quello che inferma, e io non infermo? E qual è scandalizzato, che io non arda (di tribulazione)?	29 Хтось слабкий, а я не слабкий? Хтось спокушається, а я не розпалююся?
30 Se bisogno è di lodare, in quelle cose mi voglio lodare le quali sono delle mie infermità.	30 Коли ж треба хвалитися, то я моєю неміччю буду хвалитись.
31 Iddio padre del Signore nostro Iesù Cristo, il quale è benedetto nelli secoli, sa bene che io non mento.	31 Бог і Отець Господа Ісуса, — благословен вовіки! — знає, що я не говорю неправди.
32 Il proposto di Damasco della gente del re Areta guardava la città di Damasco per pigliarmi.	32 В Дамаску правитель царя Арети стеріг місто дамащан, щоб мене схопити;
33 E io fui per una fenestra del muro calato in una sporta (da' fratelli); e così campai delle sue mani.	33 та мене спущено віконцем у коші з муру, і я втік з його рук.