ІI Тимотея 4

¹ Я заклинаю тебе перед Богом і Христом Ісусом, який має судити живих і мертвих, на його появу та його Царство:

² Проповідуй слово, наполягай вчасно і невчасно, картай, погрожуй, напоумлюй із усією терпеливістю та наукою.

³ Бо буде час, коли люди не знесуть здорової науки, але за своїми пожаданнями зберуть навколо себе вчителів, щоб уприємнювати собі слух,

⁴ і від правди відвернуть вухо, а повернуться до байок

⁵ Ти ж будь тверезим у всьому, знось напасті, виконуй працю євангелиста, виконуй твою службу.

⁶ Бо я вже готовий на ливну жертву, і час мого відходу настав.

⁷ Я боровся доброю борнею, скінчив біг — віру зберіг.

⁸ Тепер же приготований мені вінок справедливости, що його дасть мені того дня Господь, справедливий Суддя; та не лише мені, але всім тим, що з любов’ю чекали на його появу.

⁹ Старайся прийти до мене якнайскорше,

¹⁰ бо Димас мене покинув з любови до цього світу й пішов у Солунь; Крискент — у Галатію, Тит — у Далматію.

¹¹ Один Лука зо мною. Візьми Марка й приведи з собою, бо він мені потрібний для служби.

¹² Тихика я послав в Ефес.

¹³ Як будеш іти, то принеси плащ, що я залишив у Троаді в Карпа, і книги, а зокрема пергамени.

¹⁴ Олександер коваль накоїв мені силу лиха. Господь йому відплатить за його вчинками.

¹⁵ Стережись і ти його, бо він сильно був спротивився нашим словам.

¹⁶ При першій моїй обороні нікого не було при мені, всі мене покинули! Нехай їм то не буде пораховано!

¹⁷ Проте, Господь став при мені й підкріпив мене, щоб проповідь здійснилася через мене та щоб усі погани її чули, а я визволився з левиної пащі.

¹⁸ Господь звільнить мене від усякого лихого вчинку і спасе мене для свого небесного Царства. Йому слава на віки вічні! Амінь.

¹⁹ Вітай Прискиллу та Акилу й дім Онисифора.

²⁰ Ераст зоставсь у Корінті, а Трофима я лишив хворим у Мілеті.

²¹ Постарайся прийти ще до зими. Вітають тебе Евбул, Пуд, Лін, Клавдія і всі брати.

²² Господь Ісус із твоїм духом. Благодать з вами!