Второзаконня 6

¹ «Ось заповіді, установи й рішення, що їх Господь, Бог ваш, велить навчити вас, щоб ви виконували їх у землі, в яку ви маєте перейти, щоб її зайняти;

² щоб ти боявся Господа, Бога твого, та й пильнував усі установи й заповіді його, що наказую тобі, ти сам і твій син і син твого сина, по всі дні життя твого, щоб довголітнім тобі бути.

³ Слухай же, Ізраїлю, і вважай, щоб ти виконував їх, щоб був щасливий та щоб розмножились ви вельми, як обіцяв тобі Господь, Бог твоїх отців, на землі, що тече медом та молоком.

⁴ Слухай, Ізраїлю, Господь Бог наш, Господь єдиний.

⁵ Любитимеш Господа, Бога твого, всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всією силою твоєю.

⁶ Оці слова, що їх я заповідаю тобі сьогодні, мусять бути в твоєму серці.

⁷ Ти накажеш про них твоїм синам і говоритимеш про них, сидівши в хаті й ідучи в дорогу та лягаючи й устаючи;

⁸ і прив’яжеш їх на знак собі на руку та й вони будуть налобником у тебе між очима,

⁹ і напишеш їх на одвірках твого дому й на твоїх воротях.

¹⁰ Як же приведе тебе Господь, Бог твій, у землю, що про неї клявся батькам твоїм, Авраамові, Ісаакові й Якову, що дасть тобі; великі та гарні міста, що їх ти не будував;

¹¹ хати, сповнені всякого добра, якого ти не нагромадив; викопані, та не тобою, копанки; виноградники й оливкові гаї, яких ти не садив, та зможеш їсти з них досита;

¹² вважай тоді, щоб не забув про Господа, що вивів тебе з Єгипетської землі, з дому неволі.

¹³ Господа, Бога твого, будеш боятися, йому служитимеш і його ім’ям будеш клястися.

¹⁴ Ви не смієте ходити за іншими богами, за богами народів, що довкруги вас;

¹⁵ бо Господь, Бог твій, що посеред тебе, ревнивий Бог: щоб не запалав на тебе гнівом Господь, Бог твій, і не винищив тебе з лиця землі.

¹⁶ Не спокушайте Господа, Бога вашого, як спокушали ви його коло Масси.

¹⁷ Дотримуйте старанно заповідей Господа, Бога вашого: приписів та установ його, що їх він заповідав тобі.

¹⁸ Чини те, що праве, й те, що добре перед очима в Господа, щоб було тобі добре та й щоб ти увійшов і зайняв гарну землю, що про неї клявся Господь батькам твоїм,

¹⁹ прогнавши з-перед тебе всіх твоїх ворогів, як Господь обіцяв тобі.

²⁰ Як же колись твій син спитає тебе: Що то за приписи, установи й рішення, що Господь, Бог наш, заповідав вам? —

²¹ Ти скажеш синові твоєму: Рабами були ми в фараона в Єгипті, та Господь вивів нас потужною рукою з Єгипту.

²² І зробив Господь перед нашими очима в Єгипті знаки і чудеса великі й злощасні для фараона й для всього дому його;

²³ а нас вивів на те звідтілля, щоб привести й дати нам землю, що про неї клявся він батькам нашим.

²⁴ І повелів нам Господь виконувати всі ці установи з пошани до Господа, Бога нашого, нам надобре по всякий час, і щоб зберегти нас живими, як це (робить) посьогодні.

²⁵ І це буде наша праведність супроти Господа, Бога нашого, коли пильно виконаємо всі ці заповіді, як він нам заповідав.»