Лист Єремії 6

Біблія	BIBLIA
1 За гріхи, що ними ви згрішили перед Богом, будете відведені Навуходоносором, царем вавилонян, як полонені у Вавилон.	1 Por los pecados que habéis cometido delante de Dios, vais a ser llevados cautivos a Babilonia por Nabucodonosor, rey de los babilonios.
2 Увійшовши ж у Вавилон, ви пробудете там багато років, довгий час, аж до сьомого покоління, а після того я виведу вас звідти в мирі.	2 Una vez llegados a Babilonia, estaréis allí muchos años y por largo tiempo, hasta siete generaciones; pero después yo os sacaré de allí en paz.
3 Тепер у Вавилоні ви побачите богів срібних, золотих і дерев’яних, яких носитимуть на плечах і які наганяють страх поганам.	3 Ahora vais a ver en Babilonia dioses de plata, de oro y de ma madera, que son llevados a hombros y que infunden temor a los gentiles.
4 Тож глядіть, щоб ви, наподоблюючись до чужинців, не стали до них подібні й щоб вас не охопив страх перед тими (богами),	4 Estad alerta, no hagáis vosotros también como los extranjeros de modo que os entre temor de esos dioses,
5 коли побачите народ перед ними й за ними у поклоні їм. Скажіть тоді у своєму серці: «Тобі, Владико, належить поклонятись!»	5 cuando veáis la turba delante y detrás de ellos adorándoles. Decid entonces en vuestro interior: «A ti solo se debe adoración, Señor».
6 Бо ангел мій буде з вами; він пильнуватиме ваші душі.	6 Pues mi ángel está con vosotros: él tiene cuidado de vuestras vidas.
7 Язик у них обтесав тесля, їх покрито золотом та сріблом, тож вони не справжні й не можуть говорити.	7 Porque la lengua de esos dioses ha sido limada por un artesano, y ellos, por muy dorados y plateados que estén, son falsos y no pueden hablar.
8 І немов для дівчини, що любить прикраси, вони беруть золото й виробляють вінці на голови своїм богам.	8 Como para una joven presumida, así ellos toman oro y preparan coronas para las cabezas de sus dioses.
9 А часом буває, що жерці крадуть у своїх богів золото та срібло й витрачують його на себе самих, а то й дають повіям, що зверху на покрівлі.	9 Ocurre a veces que los sacerdotes roban a sus dioses oro y plata y lo emplean en sus propios gastos, y llegan a dárselo incluso a las prostitutas de la terraza.
10 І прикрашають їх одежею, немов людей, отих богів срібних, золотих та дерев’яних, які не можуть себе захистити ані від іржі, ані від черви.	10 Los adornan también con vestidos como si fuesen hombres, a esos dioses de plata, oro y madera; pero éstos no se libran ni de la roña ni de los gusanos.
11 Вони зодягнені в одежу з кармазину, але їм треба стирати з лиця порох, що в храмі, така його на них сила.	11 Por muy envueltos que estén en vestidos de púrpura, tienen que lavarles la cara, debido al polvo de la casa que los recubre espesamente.
12 В декотрого з них, як у людини, берло, наче в судді краю, однак він не може вбити того, хто його зневажає.	12 Hay quien empuña el cetro como un gobernador de provincia, pero no podría aniquilar al que le ha ofendido.
13 Інший держить у правиці меч та сокиру, але він неспроможний оборонити себе ні в битві, ні від розбишак.	13 Otro tiene en su diestra espada y hacha, pero no puede defenderse de la guerra ni de los ladrones.
14 З того, отже, ясно, що то не боги, і ви їх не бійтесь.	14 Por donde bien dejan ver que no son dioses. Así que no les temáis.
15 Бо так, як посуд, що з нього користується людина, коли його розбити, нездатний ні до чого, так воно й з їхніми богами, яких вони ставлять у храмах.	15 Como el vaso que un hombre usa, cuando se rompe, se hace inservible, así les pasa a sus dioses una vez colocados en el templo.
16 Очі в них повні пороху, що його здіймають ноги тих, які входять.	16 Sus ojos están llenos del polvo levantado por los pies de los que entran.
17 І так, як навколо зачиняються ворота за тим, хто царя зневажив і хто має йти на страту, так само й жерці зміцнюють їхні храми дверми, замками та засувами, щоб злодії їх не обдерли.	17 Lo mismo que a uno que ha ofendido al rey se le cierran bien las puertas, como que está condenado a muerte, así los sacerdotes aseguran las casas de estos dioses con puertas, cerrojos y trancas, para que no sean saqueados por los ladrones.
18 Вони засвічують для них більше світильників, ніж для себе, але боги ті ні одного з них не можуть бачити.	18 Les encienden lámparas y aun más que para ellos mismos, cuando los dioses no pueden ver ni una sola de ellas.
19 Вони, немов бантини в храмі, що середини їхні, як кажуть, сточує черва, яка з землі вилазить; вони їдять їх разом з їхньою одежею, а ті боги того й не відчувають.	19 Les pasa lo mismo que a las vigas de la casa cuyo interior se dice que está aplillado. A los gusanos que suben del suelo y los devoran, a ellos y sus vestidos, no los sienten.
20 Обличчя в них стає чорним від диму, який виходить із храму.	20 Sus caras están ennegrecidas por la humareda de la casa.
21 На тіло їхнє й на голову сідають кажани, ластівки та інше птаство; та й котів там теж не бракує.	21 Sobre su cuerpo y sus cabezas revolotean lechuzas vencejos y otros pájaros; y también hay gatos.
22 По тому ви пізнаєте, що то не боги, і ви їх не бійтесь.	22 Por donde podéis ver que no son dioses; así que no les temáis.
23 Золото, яким вони покриті, мало б служити їм для окраси, але коли хтось не зітре з них іржі, вони не блищать. Вони ж нічого не відчували, коли їх виливали.	23 El oro mismo con que los recubren para embellecerlos no lograría hacerlos brillar si no hubiera quien le limpiara la herrumbre, pues ni cuando eran fundidos se daban cuenta.
24 їх куплено за якубудь ціну, і в них нема подиху життя.	24 A enorme precio han sido comprados esos dioses en los que no hay soplo de vida.
25 Що вони без ніг, то їх носять на плечах, тим і виявляють вони людям свою ганьбу. Та й ті, що служать їм, соромляться їх: бо як ті боги впадуть на землю, вони допомагають їм встати,	25 Al no tener pies, son llevados a hombros, exhibiendo así a los hombres su propia ignominia; y quedan también en vergüenza sus servidores, porque si aquéllos llegan a caer en tierra, tienen que ser levantados por ellos.
26 Та й коли їх поставити на ноги, вони самі не ходитимуть, ані коли вони похиляться, то не можуть випростатись, та й дари їм приносять як мертвим.	26 Si se les pone en pie, no pueden moverse por sí mismos; si se les tumba, no logran enderezarse solos; como a muertos, se les presentan las ofrendas.
27 Жертви, що приносять їм, жерці продають і з того мають прибуток. Так само їхні жінки солять частину тих жертв і не дають нічого з них ні бідному, ні недужому. Їхніх жертв дотикаються жінки у спливі й породіллі.	27 Sus víctimas las venden los sacerdotes y sacan provecho de ellas; también sus mujeres ponen una parte en conserva, sin repartir nada al pobre ni al enfermo; y las mujeres que acaban de dar a luz y las que están en estado de impureza tocan sus víctimas.
28 Знаючи, отже, через те, що то не боги, ви їх не бійтесь.	28 Conociendo, pues, por todo esto que no son dioses, no les temáis.
29 Та й як богами можна було їх назвати? Адже ж і жінки приносять дари богам тим срібним, золотим та дерев’яним.	29 ¿Cómo, en efecto, podrían llamarse dioses? Son mujeres las que presentan ofrendas ante estos dioses de plata, oro y madera.
30 А в храмах їхніх жерці сидять у роздертій одежі, з обголеною головою та підборіддям; їхні голови не покриті,	30 Y en sus templos los sacerdotes se están sentados, con las túnicas desgarradas, las cabezas y las barbas rapadas y la cabeza descubierta;
31 вони ж самі ревуть і галасують перед своїми богами, як ото дехто робить на поминках.	31 y vocean chillando delante de sus dioses como hacen algunos en un banquete fúnebre.
32 Жерці здирають з них шати і вдягають у них своїх жінок та дітей.	32 Los sacerdotes les quitan la vestimenta para vestir a sus mujeres y sus hijos.
33 Чи їм хтось чинить зло, а чи добро, вони віддячитись не можуть; вони не можуть царя ані настановити, ані скинути.	33 Si alguien les hace daño o favor, no pueden darle su merecido. Ni pueden poner ni quitar rey.
34 Так само не можуть дати ні багатства, ні грошей. Як хтось складає їм обіт і не дотримує, вони його від нього не вимагають.	34 Tampoco son capaces de dar ni riquezas ni dinero. Si alguien les hace un voto y no lo cumple, no le piden cuentas.
35 Вони не можуть ані врятувати людину від смерти, ані визволити слабшого від сильного,	35 Jamás libran a un hombre de la muerte, ni arrancan al débil de las manos del poderoso.
36 ані сліпого зробити видючим, ані визволити людину, що перебуває в біді.	36 No pueden devolver la vista al ciego, ni liberar al hombre que se halla en necesidad.
37 Вони не мають милосердя над удовою й сироті добра не чинять.	37 No tienen piedad de la viuda ni hacen bien al huérfano.
38 Вони схожі на камені з гір, оті боги дерев’яні, покриті золотом та сріблом; ті ж, які їм служать, будуть соромом побиті.	38 A los peñasos sacados del monte se parecen esos maderos recubiertos de oro y plata, y sus servidores quedan en vergüenza.
39 Як, отже, думати або казати, що вони — боги?	39 ¿Cómo, pues, se puede creer o afirmar que son dioses?
40 До того ще й самі халдеї їх зневажають, що, як побачать якого-небудь німого, не здатного говорити, несуть до Бела та й просять його, щоб німий заговорив, начебто Бел міг їх почути!	40 Más aún, los mismos caldeos los desacreditan cuando, al ver a un mudo que no puede hablar, lo llevan donde Bel, pidiéndole que le devuelva el habla, como si este dios pudiera percibir.
41 Вони не спроможні того зрозуміти, що варт покинути тих богів, бо вони не мають глузду.	41 Y no pueden ellos, que piensan, abandonar a sus dioses que no sienten nada.
42 Жінки, підперезавшись мотузком, сідають при дорозі й палять полову;	42 Las mujeres, ceñidas de cuerdas, se sientan junto a los casminos quemando como incienso el salvado,
43 і коли якійнебудь з них пощастить переспати з перехожим, що приманив її до себе, вона своїй сусідці докоряє, що та не удостоїлась такої, як вона, чести й що в тієї не розірвано мотузка.	43 y, cuando una de ellas, solicitada por algún transeúnte, se acuesta con él, reprocha a su vecina de no haber sido hallada digna como ella y de no haber sido rota su cuerda.
44 Все, що діється для цих богів, — брехня. Як, отже, думати або казати, що то боги?	44 Todo lo que se hace en honor de ellos es engaño. ¿Cómo, pues, se puede creer o afirmar que son dioses?
45 їх зробили теслі та золотарі; вони ніщо інше, як тільки те, чим були в бажаннях своїх майстрів.	45 Han sido fabricados por artesanos y orfebres, y no son cosa que lo que sus artífices quieren que sean.
46 Майстри ж, які споруджують їх, — недовговічні; як могло б те, що вони виробляють, бути богами?	46 Los mismos que los han fabricado no duran mucho tiempo; ¿cómo, pues, van a ser dioses las cosas fabricadas por ellos?
47 Вони (майстри) залишають своїм потомкам лиш оману й ганьбу.	47 Sólo mentira y oprobio han dejado a su posteridad.
48 Бо як надійде на них війна чи якесь інше лихо, жерці їхні радяться між собою, де б їм сховатися разом з їхніми богами.	48 Y cuando les sobrevienen guerras o calamidades, los sacerdotes deliberan entre sí dónde esconderse con ellos.
49 Як, отже, не збагнути, що то не боги, які не можуть самих себе врятувати ані від війни, ані від іншого лиха?	49 ¿Cómo, pues, no darse cuenta de que no son dioses los que no pueden salvarse a sí mismos de la guerra ni de las calamidades?
50 Та згодом воно стане відомим, що ті боги дерев’яні, покриті золотом та сріблом, — омана; всім народам та царям стане ясно, що то не боги, а діла рук людських, і що в них не має ніякого Божого чину.	50 No siendo otra cosa que madera dorada y plateada, se reconocer reconocerá más tarde que no son más que mentira. Para todos, naciones y reyes, quedará claro que no son dioses, sino obras de manos de hombres, y que no hay en ellos obra alguna de un dios.
51 Кому, отже, не ясно, що то не боги?	51 ¿A quién, pues, no parecerá evidente que no son dioses?
52 Ані царя над краєм вони настановити не можуть, ані дощу послати людям.	52 No pueden poner rey en un país, ni dar a los hombres la lluvia.
53 Вони не можуть розсудити своїх власних справ, ані покривдженого врятувати, бо безсильні, наче ті галки між небом та землею.	53 No saben juzgar sus pleitos, ni liberar y proteger al agraviado, porque son incapaces; como cornejas son entre el cielo y la tierra.
54 Коли ж спаде вогонь на храм богів тих дерев’яних, покритих золотом або сріблом, жерці їхні втікають і рятуються, а ті, наче колоди посеред полум’я, згоряють.	54 Pues si llega a prender el fuego en la casa de esos dioses de madera, dorados y plateados, sus sacerdotes escaparán y se pondrán a salvo, pero ellos serán, como postes, presa de las llamas.
55 Ані цареві, ані ворогам протиставитись вони не можуть.	55 Tampoco pueden resistir a rey ni a ejército enemigo.
56 Як, отже, припустити або помислити, що то боги?	56 ¿Cómo pues, admitir o creer que son dioses?
57 Ні від злодіїв, ні від розбійників спасти себе не можуть ті боги дерев’яні, покриті сріблом і золотом. Сильніші від них здирають з них золото та срібло й утікають з одежею, яка покриває богів, і ці боги не можуть допомогти самим собі;	57 Ni de ladrones y salteadores pueden defenderse estos dioses de madera, plateados y dorados; aquéllos, más fuertes que ellos, les quitan el oro, la plata y la vestimenta que los recubre, y se van con ello, sin que los dioses puedan socorrerse a sí mismos.
58 так що ліпше бути царем, який виявляє свою потугу, або якимсь корисним домашнім посудом, що ним власник може користуватись, ніж облудними богами; або дверима в домі, які зберігають те, що в ньому, ніж ложними богами; або дерев’яним стовпом у царських палатах, ніж недійсними богами.	58 De modo que es mucho mejor ser un rey que ostenda su poder, o un utensilio provechoso en una casa, del cual se sirve su dueño, que no estos falsos dioses; o una puerta en una casa, que guarda cuanto hay dentro de ella, que no estos falsos dioses; o bien un poste de madera en un palacio, que no estos falsos dioses.
59 Немов опудало на баштані, яке ні від чого не захищає, такими є й їхні боги — дерев’яні, покриті золотом та сріблом.	59 El sol, la luna y las estrellas, que brillan y tienen una misión, son obedientes:
60 Так само й блискавка, коли блисне, приємна для ока, та й через те вітер у кожній країні повіває.	60 igualmente el relámpago, cuando aparece, es bien visible; asimismo el viento sopla en todo país;
61 Хмари, на веління Боже, оббігають усю вселенну й виконують те, що їм наказано; і вогонь, зісланий з неба, щоб спалити гори та ліси, виконує те, що йому звелено.	61 las nubes, cuando reciben de Dios la orden de recorrer toda la tierra, la ejecutan al punto; y el fuego, enviado de lo alto a consumir montes y bosques, hace lo que se le ha ordenado.
62 А ті боги ані красою, ані силою на них не схожі.	62 Pero aquéllos no pueden compararse a ninguna de estas cosas, ni en presencia, ni en potentia.
63 Ось чому не слід думати й називати їх богами, вони бо не можуть ні суду вирішувати, ні добро чинити людям.	63 Así que no se puede creer ni afirmar que sean dioses, puesto que no son capaces de hacer justicia ni de proporcionar bien alguno a los hombres.
64 Знаючи, отже, що вони не є богами, ви їх не бійтесь.	64 Sabiendo, pues, que no son dioses, no les temáis.
65 Бо вони не можуть ані проклясти, ані благословити царів,	65 Tampoco pueden maldecir ni bendecir a los reyes;
66 ні явити народам знаків на небі, ані сяяти, як сонце, ані світити, як місяць.	66 ni hacer ver a las naciones señales en el cielo; ni resplandecen como el sol, ni alumbran como la luna.
67 Звірі ліпші від них, бо вони, втікаючи під захист, можуть собі зарадити.	67 Las bestias valen más que ellos, porque pueden, refugiándose bajo cubierto, ser útiles a sí mismas.
68 Отож, ніяким чином нам не ясно, що вони — боги, тим то ви їх і не бійтесь.	68 Por ningún lado, pues, aparece que sean dioses; así que no les temáis.
	69 Como espantajo en cohombral, que no guarda nada, así son sus dioses de madera, dorados y plateados.
70 Ці їхні боги, дерев’яні, покриті золотом та сріблом, подібні також до куща глоду, на який сідає всяка птиця, а й до мерця, покинутого в темноті.	70 También a un espino en un huerto, en el que todos los pájaros se posan, o a un muerto echado en lugar oscuro, se pueden comparar sus dioses de madera, dorados y plateados.
71 З кармазину та вісону, що на них тліють, ви впізнаєте, що то не боги. Зрештою, їх самих пожирає черва, і вони стають ганьбою в країні.	71 Por la púrpura y el lino que se pudre encima de ellos, conoceréis también que no son dioses. Ellos mismos serán al fin devorados y serán un oprobio para el país.
72 Вартніший, отже, праведний чоловік, який бовванів не має, бо він уникне безчестя.	72 Mucho más vale, pues, el hombre justo, que no tiene ídolos; él estará lejos del oprobio.