Ісая 61

¹ Дух Господа Бога на мені, бо Господь мене помазав. Він послав мене, щоб принести благу вість убогим, лікувати скрушених серцем, проголосити невольникам свободу, ув’язненим відкрити очі,

² проголосити рік Господнього благовоління, день відплати нашого Бога, потішити всіх засмучених,

³ звеселити засмучених Сіону, замість попелу дати їм вінець, єлей веселощів — замість жалобної одежі, хвалу замість пригніченого духу, — і зватимуть їх дубами справедливости, посадкою Господа на його славу.

⁴ І відбудують старі румовища, і піднімуть спустошення часів днедавніх, і міста зруйновані відновлять, румовища родів минулих.

⁵ Чужинці прийдуть і пастимуть ваших овець; сторонні будуть у вас хліборобами й виноградарями.

⁶ Ви ж будете зватися Господніми священиками; слугами Бога нашого вас будуть величати, їсти будете скарби народів, їхньою славою оздобитеся.

⁷ Через те, що сором їхній був подвійний і доля їхня — сплювки та ганьба, вони посядуть у своїй країні вдвоє, і радість вічна в них буде.

⁸ Бо я, Господь, люблю право, ненавиджу здирство та злочинство. Я їм віддам правдиву плату, я укладу з ними союз вічний.

⁹ Нащадки їхні будуть відомі посеред народів, між племенами — їхні потомки. І хто б їх не побачив, визнає, що вони рід, Господом благословенний.

¹⁰ Я веселюся в Господі, душа моя радіє в моїм Бозі, бо він зодягнув мене в шати спасіння, окрив мене плащем справедливости, — немов той молодий, що себе вінцем прикрашає, неначе молода, що дорогоцінностями себе оздоблює.

¹¹ Бо як земля вирощує свої рослини і як город вирощує своє насіння, так Господь Бог виростить справедливість і славу перед усіма народами.