SCRUTATIO

Martedi, 14 ottobre 2025 - San Callisto I papa ( Letture di oggi)

Danielis 3


font
VULGATAБіблія
1 Nabuchodonosor rex fecit statuam auream, altitudine cubitorum sexaginta, latitudine cubitorum sex, et statuit eam in campo Dura, provinciæ Babylonis.1 Цар Навуходоносор звелів зробити золотого боввана, 60 ліктів заввишки й 6 ліктів завширшки, й наказав поставити його на рівнині Дура у Вавилонській області.
2 Itaque Nabuchodonosor rex misit ad congregandos satrapas, magistratus, et judices, duces, et tyrannos, et præfectos, omnesque principes regionum, ut convenirent ad dedicationem statuæ quam erexerat Nabuchodonosor rex.2 І послав цар Навуходоносор зібрати сатрапів, правителів, намісників, воєвод, скарбників, суддів, радників та всіх володарів країн, аби прийшли на врочисте відкриття боввана, якого поставив цар Навуходоносор.
3 Tunc congregati sunt satrapæ, magistratus, et judices, duces, et tyranni, et optimates, qui erant in potestatibus constituti, et universi principes regionum, ut convenirent ad dedicationem statuæ, quam erexerat Nabuchodonosor rex. Stabant autem in conspectu statuæ, quam posuerat Nabuchodonosor rex :3 І зібралися сатрапи, правителі, намісники, воєводи, скарбники, судді, радники й усі владці країн на врочисте відкриття боввана, що його поставив цар Навуходоносор, і стали перед бовваном, якого поставив цар Навуходоносор.
4 et præco clamabat valenter : Vobis dicitur populis, tribubus, et linguis :4 Тоді окличник гукнув голосно: «Вам, о народи, племена й язики, звелено:
5 in hora qua audieritis sonitum tubæ, et fistulæ, et citharæ, sambucæ, et psalterii, et symphoniæ, et universi generis musicorum, cadentes adorate statuam auream, quam constituit Nabuchodonosor rex.5 Тієї хвилі, як почуєте звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел та гудьби й усякого роду музичних приладів, ви впадете ниць і вклонитеся золотому бовванові, що поставив його цар Навуходоносор.
6 Si quis autem non prostratus adoraverit, eadem hora mittetur in fornacem ignis ardentis.6 А хто не впаде ниць і не вклониться, вмить буде вкинутий у піч, розжарену вогнем.»
7 Post hæc igitur, statim ut audierunt omnes populi sonitum tubæ, fistulæ, et citharæ, sambucæ, et psalterii, et symphoniæ, et omnis generis musicorum, cadentes omnes populi, tribus, et linguæ adoraverunt statuam auream, quam constituerat Nabuchodonosor rex.
7 Тим то коли всі народи почули звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел, гудьби й усякого роду музичних приладів, попадали всі народи, племена й язики й вклонилися золотому бовванові, що поставив його цар Навуходоносор.
8 Statimque in ipso tempore accedentes viri Chaldæi accusaverunt Judæos :8 Саме в той час деякі халдеї приступили з доносом на юдеїв.
9 dixeruntque Nabuchodonosor regi : Rex, in æternum vive !9 Вони заговорили й сказали цареві Навуходоносорові: «Царю, жий повіки!
10 tu, rex, posuisti decretum, ut omnis homo, qui audierit sonitum tubæ, fistulæ, et citharæ, sambucæ, et psalterii, et symphoniæ, et universi generis musicorum, prosternat se, et adoret statuam auream :10 Ти, царю, дав наказ, аби кожен чоловік, як почує звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел, гудьби та іншого роду музичних: приладів, упав ниць і вклонився золотому бовванові;
11 si quis autem non procidens adoraverit, mittatur in fornacem ignis ardentis.11 а хто не впаде ниць і не вклониться, буде вкинутий у піч, розжарену вогнем.
12 Sunt ergo viri Judæi, quos constituisti super opera regionis Babylonis, Sidrach, Misach, et Abdenago : viri isti contempserunt, rex, decretum tuum : deos tuos non colunt, et statuam auream, quam erexisti, non adorant.12 Та мужі юдейські, що ти настановив був над справами Вавилонського краю — Седрах, Мисах та Авденаго, — ці мужі нехтують твоїм наказом, царю: вони твоїм богам не служать і золотому бовванові, що ти поставив, не кланяються.»
13 Tunc Nabuchodonosor, in furore et in ira, præcepit ut adducerentur Sidrach, Misach, et Abdenago : qui confestim adducti sunt in conspectu regis.13 Тоді Навуходоносор, розгніваний і лютий, звелів привести Седраха, Мисаха та Авденаго; і привели цих мужів перед царя.
14 Pronuntiansque Nabuchodonosor rex, ait eis : Verene Sidrach, Misach, et Abdenago, deos meos non colitis, et statuam auream, quam constitui, non adoratis ?14 Навуходоносор заговорив до них і мовив: «Чи ви, Седраху, Мисаху та Авденаго, справді моїм богам не хочете служити й золотому бовванові, що я поставив, не хочете кланятись?
15 nunc ergo si estis parati, quacumque hora audieritis sonitum tubæ, fistulæ, citharæ, sambucæ, et psalterii, et symphoniæ, omnisque generis musicorum, prosternite vos, et adorate statuam, quam feci : quod si non adoraveritis, eadem hora mittemini in fornacem ignis ardentis : et quis est Deus, qui eripiet vos de manu mea ?15 Отож тепер, якщо ви готові, скоро почуєте звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гуслів, гудьби та всякого роду музичних приладів, впасти ниць і вклонитись бовванові, що я звелів зробити — гаразд; якщо ж не вклонитесь, умить будете вкинуті в піч, розжарену вогнем, і тоді який бог визволить вас із моєї руки?»
16 Respondentes Sidrach, Misach, et Abdenago, dixerunt regi Nabuchodonosor : Non oportet nos de hac re respondere tibi.16 Седрах, Мисах та Авденаго у відповідь цареві Навуходоносорові сказали: «Ми не маємо потреби тобі на це відповідати.
17 Ecce enim Deus noster, quem colimus, potest eripere nos de camino ignis ardentis, et de manibus tuis, o rex, liberare.17 Коли Бог, якому ми служимо, зможе нас визволити з печі, розжареної вогнем, він визволить нас, царю, й з твоєї руки,
18 Quod si noluerit, notum sit tibi, rex, quia deos tuos non colimus, et statuam auream, quam erexisti, non adoramus.18 а коли ні, то нехай тобі, царю, буде відомо, що ми твоїм богам не служитимемо й золотому бовванові, що ти поставив, не вклонятимемось.»
19 Tunc Nabuchodonosor repletus est furore, et aspectus faciei illius immutatus est super Sidrach, Misach, et Abdenago : et præcepit ut succenderetur fornax septuplum quam succendi consueverat.19 Тоді Навуходоносор запалав люттю, і вигляд його обличчя змінився супроти Седраха, Мисаха й Авденаго. Заговорив він знову й повелів розпалити піч усемеро більше, ніж її звичайно розпалювано,
20 Et viris fortissimis de exercitu suo jussit ut ligatis pedibus Sidrach, Misach, et Abdenago, mitterent eos in fornacem ignis ardentis.20 і наказав найдужчим мужам із свого війська зв’язати Седраха, Мисаха й Авденаго та й вкинути їх у піч, розжарену вогнем.
21 Et confestim viri illi vincti, cum braccis suis, et tiaris, et calceamentis, et vestibus, missi sunt in medium fornacis ignis ardentis :21 І зараз же їх зв’язано у їхній спідній та верхній одежі, з їхніми завоями на голові й з іншим убранням на них і вкинуто в піч, розжарену вогнем.
22 nam jussio regis urgebat. Fornax autem succensa erat nimis : porro viros illos, qui miserant Sidrach, Misach, et Abdenago, interfecit flamma ignis.22 Але що наказ царя був суворий, і піч була розпалена незвичайно, полум’я від вогню вбило тих мужів, що вкидали Седраха, Мисаха й Авденаго.
23 Viri autem hi tres, id est, Sidrach, Misach, et Abdenago, ceciderunt in medio camino ignis ardentis, colligati.
23 Ці ж троє мужів — Седрах, Мисах та Авденаго — впали в піч, розпалену вогнем, зв’язані.
24 Et ambulabant in medio flammæ, laudantes Deum, et benedicentes Domino.24 І ходили вони серед полум’я, хваливши Бога й благословивши Господа.
25 Stans autem Azarias oravit sic, aperiensque os suum in medio ignis, ait :25 Встав Азарія і, відкривши уста свої серед вогню, помолився і так промовив:
26 Benedictus es, Domine Deus patrum nostrorum,
et laudabile, et gloriosum nomen tuum in sæcula :
26 «Благословен єси, Господи, Боже батьків наших, і хвали достойний; ім’я твоє преславне на всі віки;
27 quia justus es in omnibus, quæ fecisti nobis,
et universa opera tua vera, et viæ tuæ rectæ,
et omnia judicia tua vera.
27 бо ти праведний у всьому, що вчинив єси нам, і всі діла твої праведні, й усі дороги твої праві, і присуди твої усі — правдиві.
28 Judicia enim vera fecisti
juxta omnia, quæ induxisti super nos,
et super civitatem sanctam patrum nostrorum Jerusalem :
quia in veritate et in judicio induxisti omnia hæc
propter peccata nostra.
28 Ти учинив присуди правдиві в усьому тому, що навів на нас і на святе місто батьків наших, на Єрусалим. Так! Присудом правдивим навів єси все те гріхів наших ради.
29 Peccavimus enim, et inique egimus recedentes a te,
et deliquimus in omnibus :
29 Бо згрішили ми, вчинили беззаконство, від тебе відступивши; ми згрішили у всьому й заповідей твоїх не слухали.
30 et præcepta tua non audivimus,
nec observavimus,
nec fecimus sicut præceperas nobis
ut bene nobis esset.
30 Ми їх не пильнували, не чинили, як ти нам заповідав, щоб нам добре було.
31 Omnia ergo, quæ induxisti super nos,
et universa quæ fecisti nobis,
in vero judicio fecisti ;
31 І все, що ти навів на нас, усе, що ти вчинив єси нам, — ти присудом учинив правдивим.
32 et tradidisti nos in manibus inimicorum nostrorum iniquorum,
et pessimorum, prævaricatorumque,
et regi injusto, et pessimo ultra omnem terram.
32 Ти видав нас у руки супостатів беззаконних, відступників мерзенних, і несправедливому й найгіршому на всій землі цареві.
33 Et nunc non possumus aperire os :
confusio, et opprobrium facti sumus servis tuis,
et his qui colunt te.
33 І нині нема як нам уста розтулити наші: ганьба й сором покрили слуг твоїх і тих, що тебе шанують.
34 Ne, quæsumus, tradas nos in perpetuum propter nomen tuum,
et ne dissipes testamentum tuum :
34 Не відкидай же нас навіки імени твого ради, і не розривай завіту твого.
35 neque auferas misericordiam tuam a nobis,
propter Abraham, dilectum tuum,
et Isaac, servum tuum,
et Israël, sanctum tuum,
35 Не забирай від нас милости твоєї, Авраама твого улюбленого ради й Ісаака, слуги твого, й Ізраїля, святого твого,
36 quibus locutus es pollicens quod multiplicares semen eorum
sicut stellas cæli,
et sicut arenam quæ est in littore maris ;
36 яким ти обіцяв був, що розмножиш їхнє потомство, як на небі зорі і як пісок при березі морському.
37 quia, Domine, imminuti sumus plus quam omnes gentes,
sumusque humiles in universa terra hodie
propter peccata nostra.
37 О, Господи, ми стали менші від усіх народів, принижені ми нині по всій землі гріхів наших ради.
38 Et non est in tempore hoc princeps, et dux, et propheta,
neque holocaustum, neque sacrificium,
neque oblatio, neque incensum,
neque locus primitiarum coram te,
38 Оце тепер нема у нас ні князя, ні вождя, ні пророка, ні всепалення, ні жертви, ні офіри, ні кадила, ні місця, де б приносити первоплоди і знаходити твоє милосердя.
39 ut possimus invenire misericordiam tuam,
sed in animo contrito, et spiritu humilitatis suscipiamur.
39 Якби ж то ти міг нас прийняти скрушеного серця ради й смиренного духу! Як усепалення баранів та волів, як безліч тучних ягнят,
40 Sicut in holocausto arietum, et taurorum,
et sicut in millibus agnorum pinguium,
sic fiat sacrificium nostrum in conspectu tuo hodie, ut placeat tibi,
quoniam non est confusio confidentibus in te.
40 так нехай буде перед тобою наша жертва нині, що хочемо тобі принести, бо нема сорому тим, що на тебе уповають.
41 Et nunc sequimur te in toto corde ;
et timemus te, et quærimus faciem tuam.
41 І нині ми слідуємо за тобою всім серцем; ми тебе боїмося і твоє обличчя шукаємо — не сороми ж нас!
42 Nec confundas nos,
sed fac nobiscum juxta mansuetudinem tuam,
et secundum multitudinem misericordiæ tuæ.
42 Але обходься з нами за твоєю лагідністю і за твоєю милістю великою.
43 Et erue nos in mirabilibus tuis,
et da gloriam nomini tuo, Domine ;
43 Вирятуй нас твоїми чудесами! О Господи, дай славу імені твоєму!
44 et confundantur omnes qui ostendunt servis tuis mala :
confundantur in omni potentia tua,
et robur eorum conteratur :
44 Хай осоромляться усі ті, що твоїм слугам зло чинять; хай засоромляться, позбавлені всієї своєї могутности, нехай розіб’ється їхня сила!
45 et sciant quia tu es Dominus Deus solus,
et gloriosus super orbem terrarum.
45 Нехай знають, що ти, Господи, Бог єдиний і славний на всю вселенну!»
46 Et non cessabant qui miserant eos ministri regis succendere fornacem, naphtha, et stuppa, et pice, et malleolis,46 Царські слуги, що вкинули їх, не переставали розпалювати печі ропою, смолою, клоччям та хмизом,
47 et effundebatur flamma super fornacem cubitis quadraginta novem :47 так що полум’я піднялось на 49 ліктів поверх печі,
48 et erupit, et incendit quos reperit juxta fornacem de Chaldæis.48 і, вибухнувши, спалило тих халдеїв, що їх сягнуло при печі.
49 Angelus autem Domini descendit cum Azaria, et sociis ejus in fornacem : et excussit flammam ignis de fornace,49 Ангел же Господній зійшов з Азарією та його товаришами в піч, віддалив розпалений вогонь від печі
50 et fecit medium fornacis quasi ventum roris flantem, et non tetigit eos omnino ignis, neque contristavit, nec quidquam molestiæ intulit.50 і вчинив у середині печі так, немов би там повівав вітерець росистий, і вогонь їх зовсім не торкнувся, не завдав їм болю і не скоїв їм ніякої шкоди.
51 Tunc hi tres quasi ex uno ore laudabant, et glorificabant, et benedicebant Deum in fornace, dicentes :51 Тоді ті троє, немов одними устами, взяли хвалити, славити й благословляти в печі Бога, промовляючи:
52 Benedictus es, Domine Deus patrum nostrorum :
et laudabilis, et gloriosus, et superexaltatus in sæcula.
Et benedictum nomen gloriæ tuæ sanctum :
et laudabile, et superexaltatum in omnibus sæculis.
52 «Благословен єси, Господи, Боже батьків наших, і достохвальний і вельми возносимий повіки; благословенно ім’я твоє святе й славне, і вельми достохвальне й возносиме повіки.
53 Benedictus es in templo sancto gloriæ tuæ :
et superlaudabilis, et supergloriosus in sæcula.
53 Благословен єси у твоїм святім, славнім храмі і вельми хвальний і вельми славний повіки.
54 Benedictus es in throno regni tui :
et superlaudabilis, et superexaltatus in sæcula.
54 Благословен єси на престолі царства твого, і вельми воспіваний і вельми возносимий повіки.
55 Benedictus es, qui intueris abyssos, et sedes super cherubim :
et laudabilis, et superexaltatus in sæcula.
55 Благословен єси, що взираєш на безодні і возсідаєш на херувимах.
56 Benedictus es in firmamento cæli :
et laudabilis et gloriosus in sæcula.
56 Благословен єси на небесній тверді, і хвальний і прославлений повіки.
57 Benedicite, omnia opera Domini, Domino :
laudate et superexaltate eum in sæcula.
57 Благословіте Господа, усі діла Господні! Хваліте й возносіте його повіки.
58 Benedicite, angeli Domini, Domino :
laudate et superexaltate eum in sæcula.
58 Благословіте Господа, ангели Господні! Хваліте й вознесіте його повіки.
59 Benedicite, cæli, Domino :
laudate et superexaltate eum in sæcula.
59 Благословіте, небеса, Господа! Хваліте й возносіте його повіки.
60 Benedicite, aquæ omnes, quæ super cælos sunt, Domino :
laudate et superexaltate eum in sæcula.
60 Благословіте Господа, усі наднебесні води! Хваліте й возносіте його повіки.
61 Benedicite, omnes virtutes Domini, Domino :
laudate et superexaltate eum in sæcula.
61 Благословіте Господа, всі сили! Хваліте й возносіте його повіки.
62 Benedicite, sol et luna, Domino :
laudate et superexaltate eum in sæcula.
62 Благословіте Господа, сонце й місяць! Хваліте й возносіте його повіки.
63 Benedicite, stellæ cæli, Domino :
laudate et superexaltate eum in sæcula.
63 Благословіте Господа, звізди небесні! Хваліте й вознесіте його повіки.
64 Benedicite, omnis imber et ros, Domino :
laudate et superexaltate eum in sæcula.
64 Благословіте Господа, дощі й роси! Хваліте й возносіте його повіки.
65 Benedicite, omnes spiritus Dei, Domino :
laudate et superexaltate eum in sæcula.
65 Благословіте Господа, всі вітри! Хваліте й возносіте його повіки.
66 Benedicite, ignis et æstus, Domino :
laudate et superexaltate eum in sæcula.
66 Благословіте Господа, вогонь і спека! Хваліте й возносіте його повіки.
67 Benedicite, frigus et æstus, Domino :
laudate et superexaltate eum in sæcula.
67 Благословіте Господа, холод і гарячизна! Хваліте й возносіте його повіки.
68 Benedicite, rores et pruina, Domino :
laudate et superexaltate eum in sæcula.
68 Благословіте Господа, роси й іней! Хваліте й возносіте його повіки.
69 Benedicite, gelu et frigus, Domino :
laudate et superexaltate eum in sæcula.
69 Благословіте Господа крига й холоднеча! Хваліте й возносіте його повіки.
70 Benedicite, glacies et nives, Domino :
laudate et superexaltate eum in sæcula.
70 Благословіте Господа, льоди й сніги! Хваліте й возносіте його повіки.
71 Benedicite, noctes et dies, Domino
laudate et superexaltate eum in sæcula.
71 Благословіте Господа, дні й ночі! Хваліте й возносіте його повіки.
72 Benedicite, lux et tenebræ, Domino :
laudate et superexaltate eum in sæcula.
72 Благословіте Господа, світло і пітьма! Хваліте й возносіте його повіки.
73 Benedicite, fulgura et nubes, Domino :
laudate et superexaltate eum in sæcula.
73 Благословіте Господа, блискавки й хмари! Хваліте й возносіте його повіки.
74 Benedicat terra Dominum :
laudet et superexaltet eum in sæcula.
74 Нехай земля благословить Господа! Хай хвалить і благословить його повіки.
75 Benedicite, montes et colles, Domino :
laudate et superexaltate eum in sæcula.
75 Благословіте Господа, пагорби й гори! Хваліте й возносіте його повіки.
76 Benedicite, universa germinantia in terra, Domino :
laudate et superexaltate eum in sæcula.
76 Благослови Господа, все що на землі виростає! Хвали й возноси його повіки.
77 Benedicite, fontes, Domino :
laudate et superexaltate eum in sæcula.
77 Благословіте Господа, джерела! Хваліте й возносіте його повіки.
78 Benedicite, maria et flumina, Domino :
laudate et superexaltate eum in sæcula.
78 Благословіте Господа, моря й ріки! Хваліте й возносіте його повіки.
79 Benedicite, cete, et omnia quæ moventur in aquis, Domino :
laudate et superexaltate eum in sæcula.
79 Благословіте Господа, морські потвори й усе, що кишить у водах! Хваліте й возносіте його повіки.
80 Benedicite, omnes volucres cæli, Domino :
laudate et superexaltate eum in sæcula.
80 Благословіте Господа усі небесні птиці! Хваліте й возносіте його повіки.
81 Benedicite, omnes bestiæ et pecora, Domino :
laudate et superexaltate eum in sæcula.
81 Благословіте Господа, всі дикі звірі й худоба! Хваліте й возносіте його повіки.
82 Benedicite, filii hominum, Domino :
laudate et superexaltate eum in sæcula.
82 Благословіте Господа, сини людськії! Хваліте й возносіте його повіки.
83 Benedicat Israël Dominum :
laudet et superexaltet eum in sæcula.
83 Благословіте Господа, ізраїльтяни! Хваліте й возносіте його повіки.
84 Benedicite, sacerdotes Domini, Domino :
laudate et superexaltate eum in sæcula.
84 Благословіте Господа, священики Господні! Хваліте й возносіте його повіки.
85 Benedicite, servi Domini, Domino :
laudate et superexaltate eum in sæcula.
85 Благословіте Господа, слуги Господні! Хваліте й возносіте його повіки.
86 Benedicite, spiritus et animæ justorum, Domino :
laudate et superexaltate eum in sæcula.
86 Благословіте Господа, духи й душі справедливих! Хваліте й возносіте його повіки.
87 Benedicite, sancti et humiles corde, Domino :
laudate et superexaltate eum in sæcula.
87 Благословіте Господа, святі й смиренні серцем! Хваліте й возносіте його повіки.
88 Benedicite, Anania, Azaria, Misaël, Domino :
laudate et superexaltate eum in sæcula :
quia eruit nos de inferno,
et salvos fecit de manu mortis :
et liberavit nos de medio ardentis flammæ,
et de medio ignis eruit nos.
88 Благословіте Господа, Ананія, Азарія, Мисаїл! Хваліте й возносіте його повіки, бо він нас визволив із Шеолу і вирятував з руки смерти і спас нас із нутра розпаленої печі, і з-посеред вогню врятував нас.
89 Confitemini Domino, quoniam bonus :
quoniam in sæculum misericordia ejus.
89 Хваліте Господа, бо добрий, бо повіки його милосердя.
90 Benedicite, omnes religiosi, Domino Deo deorum :
laudate et confitemini ei, quia in omnia sæcula misericordia ejus.
90 Благословіте Господа, Бога богів, ви всі богопоклонники! Хваліте його й возносіте, бо повіки його милосердя.»
91 Tunc Nabuchodonosor rex obstupuit, et surrexit propere, et ait optimatibus suis : Nonne tres viros misimus in medium ignis compeditos ? Qui respondentes regi, dixerunt : Vere, rex.91 (24) Тоді цар Навуходоносор здивувався, встав притьмом і заговорив до своїх радників, мовивши: «Чи не трьох мужів ми вкинули в вогонь зв’язаних?» Ті ж у відповідь цареві: «Справді так, царю!»
92 Respondit, et ait : Ecce ego video quatuor viros solutos, et ambulantes in medio ignis, et nihil corruptionis in eis est, et species quarti similis filio Dei.92 (25) Знову заговорив він і сказав: «А он я бачу чотирьох мужів незв’язаних, що ходять у вогні, і не видко на них шкоди, а вид четвертого схожий на сина Божого.»
93 Tunc accessit Nabuchodonosor ad ostium fornacis ignis ardentis, et ait : Sidrach, Misach, et Abdenago, servi Dei excelsi, egredimini, et venite. Statimque egressi sunt Sidrach, Misach, et Abdenago de medio ignis.93 (26) Тоді Навуходоносор приступив до челюстей розжареної вогнем печі й заговорив, кажучи: «Седраху, Мисаху та Авденаго, слуги найвищого Бога! Вийдіть і приступіть сюди!» І вийшли Седрах, Мисах і Авденаго з-посеред вогню.
94 Et congregati satrapæ, et magistratus, et judices, et potentes regis contemplabantur viros illos, quoniam nihil potestatis habuisset ignis in corporibus eorum, et capillus capitis eorum non esset adustus, et sarabala eorum non fuissent immutata, et odor ignis non transisset per eos.94 (27) Сатрапи, правителі, намісники й радники царські зібралися, щоб дивитись на цих мужів, над тілом яких вогонь не мав ніякої сили: волосся в них на голові не обсмалилось, одежа на них не змінилась, і чад вогню їх не торкнувся.
95 Et erumpens Nabuchodonosor, ait : Benedictus Deus eorum, Sidrach videlicet, Misach, et Abdenago : qui misit angelum suum, et eruit servos suos, qui crediderunt in eum : et verbum regis immutaverunt, et tradiderunt corpora sua ne servirent, et ne adorarent omnem deum, excepto Deo suo.95 (28) Тоді Навуходоносор заговорив, мовивши: «Благословен Бог Седраха, Мисаха та Авденаго, що послав свого ангела й визволив своїх слуг, які поклались на нього і не послухалися царського наказу, а віддали своє тіло, аби не служити й не поклонятись ніякому іншому богові, крім свого Бога!
96 A me ergo positum est hoc decretum : ut omnis populus, tribus, et lingua, quæcumque locuta fuerit blasphemiam contra Deum Sidrach, Misach, et Abdenago, dispereat, et domus ejus vastetur : neque enim est alius deus, qui possit ita salvare.96 (29) Тому від мене дається наказ, щоб кожного, до якого б він народу, плетень чи язика не належав, хто вирече щось зневажливе супроти Бога Седраха, Мисаха й Авденаго, пошматували на кусні, а діла його обернули в руїну, бо нема іншого бога, який би міг так спасати.»
97 Tunc rex promovit Sidrach, Misach, et Abdenago in provincia Babylonis.
97 (30) Тоді цар прийняв у велику ласку Седраха, Мисаха й Авденаго в Вавилонськім краю.
98 Nabuchodonosor rex, omnibus populis, gentibus, et linguis, qui habitant in universa terra, pax vobis multiplicetur.98 (31) Цар Навуходоносор усім народам, племенам і язикам, що живуть по всій землі: «Нехай ваш мир буде великий!
99 Signa, et mirabilia fecit apud me Deus excelsus. Placuit ergo mihi prædicare99 (32) Сподобалось мені оповістити вам про знаки й чудеса, які вчинив надо мною найвищий Бог.
100 signa ejus, quia magna sunt : et mirabilia ejus, quia fortia : et regnum ejus regnum sempiternum, et potestas ejus in generationem et generationem.100 (33) Які ж великі його знаки! Які ж могутні його чуда! Царство його — царство вічне, і влада його — від роду й до роду!»