Psalms 137

NEW JERUSALEM	Біблія
1 By the rivers of Babylon we sat and wept at the memory of Zion.	1 Над вавилонськими ріками, там ми сиділи й ридали, як згадували Сіон.
2 On the poplars there we had hung up our harps.	2 На вербах, серед нього, повісили ми наші гусла.
3 For there our gaolers had asked us to sing them a song, our captors to make merry, 'Sing us one ofthe songs of Zion.'	3 Бо там пісень у нас просили ті, що в неволю нас забрали, просили радости у нас тії, що мук нам завдавали: «Співайте нам пісень сіонських!»
4 How could we sing a song of Yahweh on alien soil?	4 Як нам пісень Господніх на чужій землі співати?
5 If I forget you, Jerusalem, may my right hand wither!	5 Якщо тебе, Єрусалиме, я забуду, нехай забудеться моя десниця!
6 May my tongue remain stuck to my palate if I do not keep you in mind, if I do not count Jerusalem thegreatest of my joys.	6 Нехай прилипне язик мій до піднебіння, коли тебе я не згадаю, коли Єрусалим я не поставлю понад найвищу мою радість!
7 Remember, Yahweh, to the Edomites' cost, the day of Jerusalem, how they said, 'Down with it! Raseit to the ground!'	7 Згадай, о Господи, день Єрусалиму синам едомським, що кричали: «Руйнуйте, руйнуйте його аж до підвалин!»
8 Daughter of Babel, doomed to destruction, a blessing on anyone who treats you as you treated us,	8 О дочко вавилонська, руїннице! Щасливий, хто тобі відплатить те, що ти нам зробила.
9 a blessing on anyone who seizes your babies and shatters them against a rock!	9 Щасливий, хто, вхопивши дітей твоїх, розіб’є їх об скелю.