ІI Петра 3

¹ Це, любі, друге вже послання я вам пишу. В них попередженням я розбуджую у вас здорову думку,

² щоб ви пригадували ті слова, що їх святі пророки були наперед сказали, та заповідь ваших апостолів, заповідь Господа і Спаса.

³ Насамперед затямте собі те, що за останніх днів прийдуть із насмішками глузливці, які житимуть у своїх похотях

⁴ і говоритимуть: «Де той обіцяний його прихід? Відколи бо батьки поснули, все перебуває так, як було на початку сотворення.»

⁵ Скрите перед ними, — бо самі того хочуть, — що небо було здавна, і що земля з води постала й через воду, словом Божим,

⁶ тим то тодішній світ і загинув, затоплений водою.

⁷ Нинішнє ж небо й земля, заховані тим самим словом, зберігаються для вогню на день суду і погибелі безбожних людей.

⁸ Одне нехай не буде заховане від вас, о любі: що один день перед Господом, як тисяча літ, і тисяча літ, як один день.

⁹ Не зволікає Господь з обітницею, як деякі вважають це за зволікання, а виявляє до вас своє довготерпіння, бо не хоче, щоб хтось загинув, лише щоб усі прийшли до покаяння.

¹⁰ День же Господній прийде, як злодій; і тоді небо з шумом перейде, первні, розпалені, розтопляться, і земля з ділами, що на ній, розпадеться.

¹¹ І коли так усе це має розпастися, якими ж слід вам бути святими у всім вашім житті та в побожності,

¹² очікуючи і прискорюючи день Божого приходу, коли небо, палаюче, розтане і первні, розпалені, розтопляться!

¹³ Нового ж неба й землі нової, згідно з його обіцянкою, очікуємо ми, в яких справедливість перебуває.

¹⁴ Тому, любі, очікуючи цього, старайтеся, щоб він знайшов вас безплямних і бездоганних у мирі.

¹⁵ Довготерпеливість Господа нашого вважайте за спасіння, як і любий наш брат Павло, за даною йому мудрістю, писав вам,

¹⁶ що, зрештою, в усіх листах він робить, коли про це говорить. В них є дещо трудне до зрозуміння, що люди без освіти й не зміцнені у вірі перекручують, як і інші писання, на свою власну погибель.

¹⁷ Ви ж, любі, знаючи це наперед, бережіться, щоб не датися збаламутити блудом беззаконних і не відхилитися від своєї непохитности;

¹⁸ але ростіть у благодаті та спізнанні Господа нашого і Спаса Ісуса Христа: йому слава і тепер, і по день вічний! Амінь.