Євреїв 5

¹ Кожен бо архиєрей, узятий з-поміж людей, настановляється для людей у справах Божих, щоб приносив дари та жертви за гріхи;

² що може співчувати нетямущим та введеним в оману, бо й сам він неміччю охоплений,

³ і тому повинен так за людей, як і за себе самого приносити жертви за гріхи.

⁴ Чести ж цієї ніхто не бере сам собі, лише той, хто покликаний Богом, як Арон.

⁵ Так і Христос не сам собі присвоїв славу стати архиєреєм, вона бо від того, який до нього мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе.»

⁶ Як і на іншому місці каже: «Ти — священик навіки за чином Мелхиседека.»

⁷ Він за днів свого тілесного життя приніс був молитви й благання з великим голосінням та слізьми до того, який міг його спасти від смерти, і він був вислуханий за богобоязність;

⁸ і хоч був Сином, навчився з того, що витерпів, значення послуху,

⁹ і, ставши досконалим, спричинився до вічного спасіння всім, які йому слухняні,

¹⁰ і Бог назвав його архиєреєм за чином Мелхиседека.

¹¹ Про те ми мали б багато сказати, та висловити його трудно, бо ви на розум недолугі.

¹² Тоді як ви повинні б давно вже бути вчителями, ви знову потребуєте, щоб вас хтось учив перших засад Божого вчення, і дійшли до того, що потребуєте ще молока, а не твердої страви.

¹³ Бо хто ще молоко вживає, той не досвідчений у вченні правди, — він бо немовлятко.

¹⁴ А тверда страва для дорослих, у яких із-за звички почуття вправлене в тому, щоб розрізняти добро від зла.