Захарій 9

¹ Пророцтво. Слово Господнє пройде Хадрах-край — і в Дамаску воно зупиниться, бо Господеві належать міста Сирії і всі покоління Ізраїля.

² Хамат також буде з ним межувати; Тир і Сидон, дарма що вельми мудрі.

³ Тир збудував собі твердиню і зібрав срібла, немов пилу, а золота, немов на вулицях грязюки.

⁴ Ось Господь його посяде, зламає на морі його силу, а його самого пожере вогонь.

⁵ Побачить Аскалон те й настрашиться, Газа здригнеться вельми, й Екрон також, бо його надія вийде йому на сором. Царя не стане в Газі, й Аскалон стане безлюдним.

⁶ Байстрюк в Ашдоді оселиться. Я зламаю гордість філістимлян,

⁷ і я усуну кров у нього з уст, і його мерзоту з-поміж зубів у нього; він теж стане останком для нашого Бога, і буде, немов тисячник у Юді, а Екрон — наче євусій.

⁸ Отаборюся коло мого дому, проти війська, так що ніхто не пройде й не повернеться, й гнобитель більше через них не пройде, бо нині бачив я моїми власними очима.

⁹ Радуйся вельми, о дочко Сіону! Викрикуй, о дочко Єрусалиму! Ось цар твій іде до тебе, справедливий і переможний, смиренний і верхи на ослі їде, на осляті, на молоденькій ослиці.

¹⁰ Я знищу колісницю з Ефраїму й коня з Єрусалиму; воєнний лук буде зламаний. Він оголосить мир народам, і влада його буде від моря аж до моря, і від Ріки до кінців землі.

¹¹ Що ж до тебе, з-за крови союзу твого, я визволю полонених твоїх із ями, що в ній води немає.

¹² Повертайтесь до твердині, о надії в’язні! Сьогодні я оповіщаю, що я тобі поверну вдвоє.

¹³ Бо я напинаю собі Юду, наповнюю лук Ефраїмом; я підійму твоїх синів, Сіоне, проти твоїх синів, Яване, зроблю тебе мечем витязя.

¹⁴ І з’явиться Господь над ними, стріла його, мов блискавка, полине. І Господь Бог у сурму засурмить і виступить у південних буревіях.

¹⁵ Господь сил їх захистить, і вони пожеруть, візьмуть під ноги камінця пращі, і питимуть, і гомонітимуть, упившись; наповняться, неначе ливний кубок, як жертовника роги.

¹⁶ І Господь, Бог їхній, у той день спасе їх, пастиме, мов овець, народ свій; бо вони будуть, як на вінці каміння, що на його землі блищатимуть.

¹⁷ Який же він буде щасливий! Який гарний! Пшениця виростить молодих хлопців, а молоде вино — дівчаток.