Захарій 6

¹ Знову підвів я очі й бачу: аж ось чотири колісниці виходять з-поміж двох гір; гори ж були мідяні.

² У першій колісниці були гніді коні; у другій колісниці були вороні коні,

³ у третій колісниці білі коні, а в четвертій колісниці — строкаті-каштануваті коні.

⁴ Заговорив я і спитав ангела, що розмовляв зо мною: «Що воно таке, мій владико?»

⁵ Відповів ангел і сказав до мене: «Ці колісниці виходять на чотири вітри небесні після постою перед Господом усієї землі.

⁶ Вороні коні йдуть у край на північ, білі вийшли у край на захід, строкаті ж вийшли у край на південь.»

⁷ І каштануваті вийшли й намагались йти, щоб перебігти землю. І він сказав: «Ідіть, пройдіте землю!» І вони пройшли землю.

⁸ Тоді він гукнув до мене й сказав до мене: «Дивись! Ті, що йдуть у край на північ, заспокоїли дух мій у краю на півночі.»

⁹ І надійшло до мене таке слово Господнє:

¹⁰ «Візьми в тих, що прибули з неволі, у Хелдая, у Товії та у Єдаї, що прийшли з Вавилону, і прийди того ж дня і ввійди в дім Йосії, сина Цефанії.

¹¹ Візьми срібла та золота й зроби вінець, і поклади на голову Ісусові, синові Йоцадака, первосвященикові,

¹² і скажи йому: Так говорить Господь сил: Ось муж, ім’я йому Пагін. Він виженеться на своїм місці й відбудує храм Господній.

¹³ Він відбудує храм Господній і він правитиме на своїм престолі. І перед його престолом буде священик, і між обома ними буде рада миру.

¹⁴ І вінці будуть для Хелдая, для Товії, для Єдаї та Хена, сина Цефанії, на спомин у Господнім храмі.

¹⁵ І ті, що далеко перебувають, прийдуть і будуватимуть Господній храм, і ви зрозумієте, що Господь сил послав мене до вас. І це станеться, коли ви пильно слухатимете голосу Господа, Бога вашого.»