К Римлянам послание св. ап. Павла 2

Torna indietro

Библия Синодальный перевод	Біблія
¹ Итак, неизвинителен ты, всякий человек, судящий [другого], ибо тем же судом, каким судишь другого, осуждаешь себя, потому что, судя [другого], делаешь то же.	¹ Ось чому немає тобі оправдання, хто б ти не був, о чоловіче, що судиш; бо в чому судиш іншого, ти сам себе засуджуєш: чиниш бо те саме, що судиш;
² А мы знаем, что поистине есть суд Божий на делающих такие [дела].	² ми ж знаємо, що суд Божий відбувається по правді на тих, що таке чинять.
³ Неужели думаешь ты, человек, что избежишь суда Божия, осуждая делающих такие [дела] и (сам) делая то же?	³ Чи думаєш про те, о чоловіче, — який судиш тих, що таке чинять, а сам таке робиш, — що ти суду Божого уникнеш?
⁴ Или пренебрегаешь богатство благости, кротости и долготерпения Божия, не разумея, что благость Божия ведет тебя к покаянию?	⁴ Або погорджуєш багатством його доброти, поблажливости і довготерпеливости, не знаючи, що Божа доброта тебе веде до покаяння?
⁵ Но, по упорству твоему и нераскаянному сердцу, ты сам себе собираешь гнев на день гнева и откровения праведного суда от Бога,	⁵ Та ти жорстокістю твоєю і нерозкаяністю серця збираєш гнів на себе в день гніву, коли об’явиться правдивий суд Бога,
⁶ Который воздаст каждому по делам его:	⁶ що віддасть кожному за його вчинками:
⁷ тем, которые постоянством в добром деле ищут славы, чести и бессмертия, --жизнь вечную;	⁷ тим, що витривалістю в добрім ділі шукають слави, чести і нетління — життя вічне;
⁸ а тем, которые упорствуют и не покоряются истине, но предаются неправде, --ярость и гнев.	⁸ а сварливим та неслухняним правді, але слухняним кривді — гнів та обурення.
⁹ Скорбь и теснота всякой душе человека, делающего злое, во-первых, Иудея, [потом] и Еллина!	⁹ Горе й утиск на всяку душу людську, що чинить зло: на юдея перше, потім грека;
¹⁰ Напротив, слава и честь и мир всякому, делающему доброе, во-- первых, Иудею, [потом] и Еллину!	¹⁰ слава ж і честь, і мир усякому, хто чинить добро: юдеєві перше, а потім грекові,
¹¹ Ибо нет лицеприятия у Бога.	¹¹ бо Бог не вважає на особу.
¹² Те, которые, не [имея] закона, согрешили, вне закона и погибнут; а те, которые под законом согрешили, по закону осудятся	¹² Бо ті, що згрішили поза законом, поза законом і згинуть; а ті, що згрішили під законом, будуть суджені законом.
¹³ (потому что не слушатели закона праведны пред Богом, но исполнители закона оправданы будут,	¹³ Бо не слухачі закону справедливі перед Богом, а виконавці закону оправдаються.
¹⁴ ибо когда язычники, не имеющие закона, по природе законное делают, то, не имея закона, они сами себе закон:	¹⁴ Бо коли погани, що не мають закону, з природи виконують те, що законне, вони, не мавши закону, самі собі закон;
¹⁵ они показывают, что дело закона у них написано в сердцах, о чем свидетельствует совесть их и мысли их, то обвиняющие, то оправдывающие одна другую)	¹⁵ вони виявляють діло закону, написане в їхніх серцях, як свідчить їм їхнє сумління і думки, то засуджуючи їх, то оправдуючи, —
¹⁶ в день, когда, по благовествованию моему, Бог будет судить тайные [дела] человеков через Иисуса Христа.	¹⁶ в день, коли Бог, згідно з моєю Євангелією, судитиме тайні вчинки людей через Ісуса Христа.
¹⁷ Вот, ты называешься Иудеем, и успокаиваешь себя законом, и хвалишься Богом,	¹⁷ Та коли ти, що звешся юдей, що спираєшся на закон і
¹⁸ и знаешь волю [Его], и разумеешь лучшее, научаясь из закона,	¹⁸ ти, що знаєш його волю і, навчившись із закону, розбираєш, що краще,
¹⁹ и уверен о себе, что ты путеводитель слепых, свет для находящихся во тьме,	¹⁹ упевняєш себе, що ти провідник сліпим, світло тим, що в темряві,
²⁰ наставник невежд, учитель младенцев, имеющий в законе образец ведения и истины:	²⁰ виховник невігласів, учитель дітей, бо маєш у законі вираз знання і правди, —
²¹ как же ты, уча другого, не учишь себя самого?	²¹ ти, отже, що інших навчаєш, себе самого не навчаєш! Проповідуєш не красти, а сам крадеш!
²² Проповедуя не красть, крадешь? говоря: 'не прелюбодействуй', прелюбодействуешь? гнушаясь идолов, святотатствуешь?	²² Наказуєш не чинити перелюбу, і чиниш перелюб! Гидуєш бовванами, а чиниш святокрадство!
²³ Хвалишься законом, а преступлением закона бесчестишь Бога?	²³ Ти, що хвалишся законом, переступом закону Бога зневажаєш.
²⁴ Ибо ради вас, как написано, имя Божие хулится у язычников.	²⁴ Бо, як написано, через вас ім’я Боже зневажається між поганами.
²⁵ Обрезание полезно, если исполняешь закон; а если ты преступник закона, то обрезание твое стало необрезанием.	²⁵ Обрізання корисне, коли виконуєш закон; а коли ти переступаєш закон, обрізання твоє стало необрізанням.
²⁶ Итак, если необрезанный соблюдает постановления закона, то его необрезание не вменится ли ему в обрезание?	²⁶ Коли ж необрізаний пильнує постанови закону, то чи не порахується йому його необрізання за обрізання?
²⁷ И необрезанный по природе, исполняющий закон, не осудит ли тебя, преступника закона при Писании и обрезании?	²⁷ І необрізаний по природі, виконуючи закон, осудить тебе, що, не зважаючи на Письмо й обрізання, ти переступник закону;
²⁸ Ибо не тот Иудей, кто [таков] по наружности, и не то обрезание, которое наружно, на плоти;	²⁸ бо не той юдей, що є ним назовні, і не те обрізання, що назовні, на тілі,
²⁹ но [тот] Иудей, кто внутренно [таков], и [то] обрезание, [которое] в сердце, по духу, [а] не по букве: ему и похвала не от людей, но от Бога.	²⁹ а той, хто юдей у скритості, і те обрізання серця — за духом, не за буквою; такому похвала не від людей, але від Бога.

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati