Деяния Святых Апостолов 18
Libro non riconosciuto. Prova con un'abbreviazione valida (es. Gen, Es, Gv, Sal).
Versetti esaminati
| Библия Синодальный перевод | Біблія |
|---|---|
| 1 После сего Павел, оставив Афины, пришел в Коринф; | 1 Після цього Павло вийшов з Атен і прибув до Корінту. |
| 2 и, найдя некоторого Иудея, именем Акилу, родом Понтянина, недавно пришедшего из Италии, и Прискиллу, жену его, --потому что Клавдий повелел всем Иудеям удалиться из Рима, --пришел к ним; | 2 Він тут знайшов одного юдея, на ім’я Акила, родом з Понту, що прибув недавно з Італії, і Прискиллу, його жінку, — бо Клавдій був звелів усім юдеям вийти з Риму; — і він пристав до них. |
| 3 и, по одинаковости ремесла, остался у них и работал; ибо ремеслом их было делание палаток. | 3 А що він був того самого ремесла, то перебував у них і працював, бо ремесло їхнє було — намети виробляти. |
| 4 Во всякую же субботу он говорил в синагоге и убеждал Иудеев и Еллинов. | 4 Щосуботи ж вів бесіди в синагозі й переконував юдеїв та греків. |
| 5 А когда пришли из Македонии Сила и Тимофей, то Павел понуждаем был духом свидетельствовать Иудеям, что Иисус есть Христос. | 5 Якже прибули з Македонії Сила та Тимотей, Павло запопадливо взявся за слово, засвідчуючи юдеям, що Ісус є Христос. |
| 6 Но как они противились и злословили, то он, отрясши одежды свои, сказал к ним: кровь ваша на главах ваших; я чист; отныне иду к язычникам. | 6 А що вони противилися і хулили, він обтрусив свою одежу й до них мовив: «Кров ваша хай впаде на голову вашу! Я — чистий; віднині піду між поган.» |
| 7 И пошел оттуда, и пришел к некоторому чтущему Бога, именем Иусту, которого дом был подле синагоги. | 7 І, вийшовши звідтіль, пішов у господу до одного на ім’я Тит Юст, який був богобійний, а його дім був сумежний синагозі. |
| 8 Крисп же, начальник синагоги, уверовал в Господа со всем домом своим, и многие из Коринфян, слушая, уверовали и крестились. | 8 Крисп, голова синагоги, увірував у Господа з усім своїм домом, та й багато корінтян, чувши (слово), увірували і христились. |
| 9 Господь же в видении ночью сказал Павлу: не бойся, но говори и не умолкай, | 9 Уночі ж Господь сказав до Павла у видінні: «Не бійся, говори лиш, не мовчи, |
| 10 ибо Я с тобою, и никто не сделает тебе зла, потому что у Меня много людей в этом городе. | 10 бо я з тобою, і ніхто не нападе на тебе, щоб тобі завдати лиха, бо я маю багато людей у цім місті.» |
| 11 И он оставался там год и шесть месяцев, поучая их слову Божию. | 11 І він перебув рік і шість місяців, навчаючи їх слова Божого. |
| 12 Между тем, во время проконсульства Галлиона в Ахаии, напали Иудеи единодушно на Павла и привели его пред судилище, | 12 Коли Галліон був проконсулом Ахаї, юдеї однодушно піднялись проти Павла й привели його на суд, |
| 13 говоря, что он учит людей чтить Бога не по закону. | 13 кажучи: «Цей проти закону намовляє людей шанувати Бога.» |
| 14 Когда же Павел хотел открыть уста, Галлион сказал Иудеям: Иудеи! если бы какая-нибудь была обида или злой умысел, то я имел бы причину выслушать вас, | 14 І як Павло хотів відкрити уста, Галліон сказав до юдеїв: «Якби йшлося про якусь кривду чи якийсь злочин, я б вислухав вас, юдеї, як воно й слушно. |
| 15 но когда идет спор об учении и об именах и о законе вашем, то разбирайте сами; я не хочу быть судьею в этом. | 15 Коли ж ведуться суперечки про слова й імена та про закон ваш, — самі глядіть. Не хочу бути я суддею у цих справах.» |
| 16 И прогнал их от судилища. | 16 І прогнав їх із суду. |
| 17 А все Еллины, схватив Сосфена, начальника синагоги, били его перед судилищем; и Галлион нимало не беспокоился о том. | 17 Тоді всі греки схопили Состена, голову синагоги, і заходились його бити перед судом. А Галліонові було про те цілком байдуже. |
| 18 Павел, пробыв еще довольно дней, простился с братиями и отплыл в Сирию, --и с ним Акила и Прискилла, --остригши голову в Кенхреях, по обету. | 18 Павло ж, перебувши там ще доволі днів, попрощався з братами і відплив у Сирію, а з ним Прискилла й Акила. Він остриг собі голову в Кенхреях, бо мав обіт. |
| 19 Достигнув Ефеса, оставил их там, а сам вошел в синагогу и рассуждал с Иудеями. | 19 Прибули вони в Ефес, і він зоставив їх там, а сам, увійшовши в синагогу, диспутував з юдеями. |
| 20 Когда же они просили его побыть у них долее, он не согласился, | 20 І коли ці просили зостатись у них довше, він не згодився, |
| 21 а простился с ними, сказав: мне нужно непременно провести приближающийся праздник в Иерусалиме; к вам же возвращусь опять, если будет угодно Богу. И отправился из Ефеса. (Акила же и Прискилла остались в Ефесе). | 21 але, попрощався з ними, мовивши: «Я знову до вас повернуся, як на те воля Божа», — і відплив з Ефесу. |
| 22 Побывав в Кесарии, он приходил [в Иерусалим], приветствовал церковь и отошел в Антиохию. | 22 Зійшовши в Кесарію, він пішов, щоб привітати Церкву, та й пішов у Антіохію. |
| 23 И, проведя [там] несколько времени, вышел, и проходил по порядку страну Галатийскую и Фригию, утверждая всех учеников. | |
| 24 Некто Иудей, именем Аполлос, родом из Александрии, муж красноречивый и сведущий в Писаниях, пришел в Ефес. | 24 Один юдей, на ім’я Аполлос, олександрієць родом, людина красномовна й сильна в Писанні, прибув до Ефесу. |
| 25 Он был наставлен в начатках пути Господня и, горя духом, говорил и учил о Господе правильно, зная только крещение Иоанново. | 25 Він був наставлений на шлях Господній і, палаючи духом, бесідував і навчав точно про Ісуса, дарма, що знав тільки хрищення Йоана. |
| 26 Он начал смело говорить в синагоге. Услышав его, Акила и Прискилла приняли его и точнее объяснили ему путь Господень. | 26 Отож, він сміливо почав говорити в синагозі. А почувши його Прискилла й Акила, взяли його до себе й точніше виклали йому путь Божу. |
| 27 А когда он вознамерился идти в Ахаию, то братия послали к [тамошним] ученикам, располагая их принять его; и он, прибыв туда, много содействовал уверовавшим благодатью, | 27 Коли ж він хотів піти в Ахаю, брати заохотили його до того й написали учням, щоб його прийняли. І він, прибувши, багато допомагав тим, що увірували, завдяки ласці, |
| 28 ибо он сильно опровергал Иудеев всенародно, доказывая Писаниями, что Иисус есть Христос. | 28 бо сильно поконував юдеїв, доводячи з Письма прилюдно, що Ісус — Христос. |