Евангелие от Иоанна 20

Библия Синодальный перевод	Біблія
1 В первый же [день] недели Мария Магдалина приходит ко гробу рано, когда было еще темно, и видит, что камень отвален от гроба.	1 Першого дня тижня Марія Магдалина прийшла до гробниці ранесенько, як ще не розвиднілось, аж бачить — камінь відкочено від гробниці.
2 Итак, бежит и приходит к Симону Петру и к другому ученику, которого любил Иисус, и говорит им: унесли Господа из гроба, и не знаем, где положили Его.	2 Отож біжить вона, прибігає до Симона Петра й до іншого учня, якого Ісус любив, та й каже їм: «Забрали Господа з гробниці й не знаємо, де покладено його!»
3 Тотчас вышел Петр и другой ученик, и пошли ко гробу.	3 Пішов Петро з отим іншим учнем, і приходять до гробниці.
4 Они побежали оба вместе; но другой ученик бежал скорее Петра, и пришел ко гробу первый.	4 Бігли вони обидва разом, та той інший учень біг швидше за Петра, тим і прибув до гробниці першим;
5 И, наклонившись, увидел лежащие пелены; но не вошел [во гроб].	5 нахилившися, бачить — лежить полотнище. Однак, не ввійшов.
6 Вслед за ним приходит Симон Петр, и входит во гроб, и видит одни пелены лежащие,	6 Приходить тоді слідом за ним Симон Петро і, ввійшовши до гробниці, бачить, що полотнище лежить,
7 и плат, который был на главе Его, не с пеленами лежащий, но особо свитый на другом месте.	7 а й хустка, яка в нього на голові була: лежала ж вона не з полотнищем, а, згорнена збоку, на іншому місці.
8 Тогда вошел и другой ученик, прежде пришедший ко гробу, и увидел, и уверовал.	8 Тоді ввійшов і той інший учень, який першим був прийшов до гробниці, — і побачив, і увірував.
9 Ибо они еще не знали из Писания, что Ему надлежало воскреснуть из мертвых.	9 Вони бо ще не знали Писання, за яким мав він з мертвих воскреснути.
10 Итак ученики опять возвратились к себе.	10 Тож повернулись учні знов до себе.
11 А Мария стояла у гроба и плакала. И, когда плакала, наклонилась во гроб,	11 Марія ж стояла надворі перед гробницею і плакала. А плачучи, нахилилась вона до гробу,
12 и видит двух Ангелов, в белом одеянии сидящих, одного у главы и другого у ног, где лежало тело Иисуса.	12 і бачить двох ангелів: у білім вони, сидять — один у головах, другий у ногах, де лежало було тіло Ісусове.
13 И они говорят ей: жена! что ты плачешь? Говорит им: унесли Господа моего, и не знаю, где положили Его.	13 І кажуть вони їй: «Жінко, чого плачеш?» — «Узяли мого Господа, — відвічає їм вона, — і не відаю, де покладено його.»
14 Сказав сие, обратилась назад и увидела Иисуса стоящего; но не узнала, что это Иисус.	14 Сказавши це, обернулась і бачить: Ісус там стоїть! Та не знала вона, що то Ісус.
15 Иисус говорит ей: жена! что ты плачешь? кого ищешь? Она, думая, что это садовник, говорит Ему: господин! если ты вынес Его, скажи мне, где ты положил Его, и я возьму Его.	15 І каже їй Ісус: «Жінко, чого ж ти плачеш, кого шукаєш?» Гадавши ж вона, що це садівник, говорить йому: «Пане, коли ти забрав його, то повідай мені, куди ти його поклав, — а я заберу його.»
16 Иисус говорит ей: Мария! Она, обратившись, говорит Ему: Раввуни! --что значит: Учитель!	16 Мовить до неї Ісус: «Маріє!» А та обернулась та до нього по-єврейському: «Раввуні!» — що у перекладі означає: «Учителю!»
17 Иисус говорит ей: не прикасайся ко Мне, ибо Я еще не восшел к Отцу Моему; а иди к братьям Моим и скажи им: восхожу к Отцу Моему и Отцу вашему, и к Богу Моему и Богу вашему.	17 А Ісус їй каже: «Не стримуй мене, не зійшов бо я ще до Отця мого, але йди до моїх братів і повідай їм: Іду я до Отця мого й Отця вашого, до Бога мого й Бога вашого.»
18 Мария Магдалина идет и возвещает ученикам, [что] видела Господа и [что] Он это сказал ей.	18 І пішла Марія, щоб звістити учням: «Бачила я Господа», — та й що він це їй повідав.
19 В тот же первый день недели вечером, когда двери [дома], где собирались ученики Его, были заперты из опасения от Иудеев, пришел Иисус, и стал посреди, и говорит им: мир вам!	19 А як звечоріло, того самого дня, першого в тижні, — а двері ж були замкнені там, де перебували учні: страхались бо юдеїв, — увіходить Ісус, став посередині та й каже їм: «Мир вам!»
20 Сказав это, Он показал им руки и ноги и ребра Свои. Ученики обрадовались, увидев Господа.	20 Це промовивши, показав їм руки й бік. І врадувались учні, побачивши Господа.
21 Иисус же сказал им вторично: мир вам! как послал Меня Отец, [так] и Я посылаю вас.	21 І ще раз Ісус їм каже: «Мир вам!» Як мене послав Отець, так я посилаю вас.»
22 Сказав это, дунул, и говорит им: примите Духа Святаго.	22 Це промовивши, дихнув на них і каже їм: «Прийміть Духа Святого!
23 Кому простите грехи, тому простятся; на ком оставите, на том останутся.	23 Кому відпустите гріхи — відпустяться їм, кому ж затримаєте — затримаються.»
24 Фома же, один из двенадцати, называемый Близнец, не был тут с ними, когда приходил Иисус.	24 Тома ж, один з дванадцятьох, на прізвисько Близнюк, не був з ними, коли то прийшов був Ісус.
25 Другие ученики сказали ему: мы видели Господа. Но он сказал им: если не увижу на руках Его ран от гвоздей, и не вложу перста моего в раны от гвоздей, и не вложу руки моей в ребра Его, не поверю.	25 Тож повідали йому інші учні: «Ми Господа бачили.» Та він відрік: «Якщо не побачу на його руках знаків від цвяхів і не вкладу свого пальця у місце, де були цвяхи, а й руки моєї не вкладу в бік його, — не повірю!»
26 После восьми дней опять были в доме ученики Его, и Фома с ними. Пришел Иисус, когда двери были заперты, стал посреди них и сказал: мир вам!	26 По вісьмох днях знову були вдома його учні, а й Тома з ними. І ввіходить Ісус, — а двері були замкнені! — стає посередині та й каже: «Мир вам!»
27 Потом говорит Фоме: подай перст твой сюда и посмотри руки Мои; подай руку твою и вложи в ребра Мои; и не будь неверующим, но верующим.	27 А тоді промовляє до Томи: «Подай сюди твій палець і глянь на мої руки. І руку твою простягни і вклади її у бік мій. Та й не будь невіруючий, — а віруючий!»
28 Фома сказал Ему в ответ: Господь мой и Бог мой!	28 І відказав Тома, мовивши до нього: «Господь мій і Бог мій!»
29 Иисус говорит ему: ты поверил, потому что увидел Меня; блаженны невидевшие и уверовавшие.	29 І каже йому Ісус: «Побачив мене, то й віруєш. Щасливі ті, які, не бачивши, увірували!»
30 Много сотворил Иисус пред учениками Своими и других чудес, о которых не писано в книге сей.	30 Ще й інші численні чудеса, що їх не списано у цій книзі, вчинив Ісус на очу своїх учнів.
31 Сие же написано, дабы вы уверовали, что Иисус есть Христос, Сын Божий, и, веруя, имели жизнь во имя Его.	31 А ції — списано, щоб увірували ви, що Ісус — Христос, Син Божий, а вірувавши, — щоб мали життя в його ім’я.