Второзаконие 18

Библия Синодальный перевод	Біблія
1 Священникам левитам, всему колену Левиину, не будет части и удела с Израилем: они должны питаться жертвами Господа и Его частью;	1 «Священики-левіти, все покоління Леві, не матимуть ні частки, ні посілости з Ізраїлем. Вони живитимуться жертвами Господа і його насліддям.
2 удела же не будет ему между братьями его: Сам Господь удел его, как говорил Он ему.	2 Отже, насліддя його не буде між братами; Господь його насліддя, як він це обіцяв йому.
3 Вот что должно быть положено священникам от народа, от приносящих в жертву волов или овец: должно отдавать священнику плечо, челюсти и желудок;	3 Ось права священиків до народу, до тих, що приносять жертву, чи з великорослого, чи з дрібного скоту: вони мусять дати священикові лопатку, обидві щелепи й шлунок;
4 также начатки от хлеба твоего, вина твоего и елея твоего, и начатки от шерсти овец твоих отдавай ему,	4 ти даси йому первоплід із твоєї пшениці, з твого нового вина, з твоєї олії й первістки вовни з твоїх овець.
5 ибо его избрал Господь Бог твой из всех колен твоих, чтобы он предстоял [пред Господом, Богом твоим], служил во имя Господа, сам и сыны его во все дни.	5 Бо його вибрав Господь, Бог твій, з-поміж усіх твоїх поколінь, щоб він стояв на службі в ім’я Господа, він і сини його, по всі дні.
6 И если левит придет из одного из жилищ твоих, из всей [земли сынов] Израилевых, где он жил, и придет по желанию души своей на место, которое изберет Господь,	6 А коли прийде левіт за своєю вподобою на місце, що його вибере Господь із котрогось поміж твоїми містами, звідкіля б то не було в Ізраїлі, де він перебував,
7 и будет служить во имя Господа Бога своего, как и все братья его левиты, предстоящие там пред Господом, --	7 то він служитиме в ім’я Господа, Бога свого, як і всі брати його, левіти, які стоять перед Господом;
8 то пусть они пользуются одинаковою частью, сверх полученного от продажи отцовского [имущества].	8 вони житимуть з рівної частки, не треба йому продавати даровизни.
9 Когда ты войдешь в землю, которую дает тебе Господь Бог твой, тогда не научись делать мерзости, какие делали народы сии:	9 Як прийдеш у землю, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати, не вчися наслідувати гидоту тих народів.
10 не должен находиться у тебя проводящий сына своего или дочь свою чрез огонь, прорицатель, гадатель, ворожея, чародей,	10 Щоб не було в тебе нікого, хто призводив би свого сина чи свою дочку переходити через вогонь; нікого, хто ворожить, або кидає жеребом, або заговорює, або волхвує;
11 обаятель, вызывающий духов, волшебник и вопрошающий мертвых;	11 або нашіптує, або викликає духів, або віщує, або розпитує мерців.
12 ибо мерзок пред Господом всякий, делающий это, и за сии-то мерзости Господь Бог твой изгоняет их от лица твоего;	12 Бо огидний для Господа кожен, хто це робить, і саме за ці гидкі звичаї Господь, Бог твій, проганяє ці народи перед тобою.
13 будь непорочен пред Господом Богом твоим;	13 Ти мусиш бути бездоганний перед Господом, Богом твоїм.
14 ибо народы сии, которых ты изгоняешь, слушают гадателей и прорицателей, а тебе не то дал Господь Бог твой.	14 Бо народи, яких ти маєш прогнати, слухаються чарівників і ворожбитів, тобі ж Господь, Бог твій, не дозволяє так чинити.
15 Пророка из среды тебя, из братьев твоих, как меня, воздвигнет тебе Господь Бог твой, --Его слушайте, --	15 Пророка з-поміж вас, з твоїх братів, такого, як я, Господь, Бог твій, настановить тобі; його маєте слухатися.
16 так как ты просил у Господа Бога твоего при Хориве в день собрания, говоря: да не услышу впредь гласа Господа Бога моего и огня сего великого да не увижу более, дабы мне не умереть.	16 Точнісінько, як ти благав був Господа, Бога твого, на Хорив-горі в день зборів, казавши: О, коли б я вже більш не чув голосу Господа, Бога мого, й не бачив його великого полум’я, щоб не вмерти.
17 И сказал мне Господь: хорошо то, что они говорили.	17 Тоді сказав Господь до мене: Добре вони сказали!
18 Я воздвигну им Пророка из среды братьев их, такого как ты, и вложу слова Мои в уста Его, и Он будет говорить им все, что Я повелю Ему;	18 Я викличу для них з-посеред їхніх братів пророка такого, як ти; я вкладу мої слова йому в уста, й він говоритиме до них все, що йому накажу.
19 а кто не послушает слов Моих, которые [Пророк тот] будет говорить Моим именем, с того Я взыщу;	19 А хто не послухається моїх слів, що їх він у моєму імені промовить до них, то жадатиму від того рахунку.
20 но пророка, который дерзнет говорить Моим именем то, чего Я не повелел ему говорить, и который будет говорить именем богов иных, такого пророка предайте смерти.	20 А пророк, який насмілився б вістити в моєму імені щось, чого я йому не заповідав, або промовляти в ім’я інших богів, — такому пророкові смерть.
21 И если скажешь в сердце твоем: 'как мы узнаем слово, которое не Господь говорил?'	21 А коли скажеш у своєму серці: Якже пізнати нам слово, що його Господь не говорив?
22 Если пророк скажет именем Господа, но слово то не сбудется и не исполнится, то не Господь говорил сие слово, но говорил сие пророк по дерзости своей, --не бойся его.	22 Коли пророк промовив у ім’я Господнє, а його слово не збулось і не справдилося — то це слово не від Господа; самовільно відважився пророк говорити: ти його не бійся.»