Евангелие от Луки 16

Библия Синодальный перевод	Біблія
1 Сказал же и к ученикам Своим: один человек был богат и имел управителя, на которого донесено было ему, что расточает имение его;	1 І сказав (Ісус) до учнів «Був один чоловік багатий і мав він управителя, якого обвинувачували, що марнує його добра.
2 и, призвав его, сказал ему: что это я слышу о тебе? дай отчет в управлении твоем, ибо ты не можешь более управлять.	2 Покликав він його та й каже Що я про тебе чую Дай звіт про твоє управління, бо ти не можеш більше рядити.
3 Тогда управитель сказал сам в себе: что мне делать? господин мой отнимает у меня управление домом; копать не могу, просить стыжусь;	3 І почав управитель міркувати Що мені робити, бож пан мій в мене відбирає управління Копати землю Сил не маю. Просити Соромлюся.
4 знаю, что сделать, чтобы приняли меня в домы свои, когда отставлен буду от управления домом.	4 Знаю, що зроблю щоб, коли буду скинутий з управління, прийняли мене до себе.
5 И, призвав должников господина своего, каждого порознь, сказал первому: сколько ты должен господину моему?	5 Покликав він одного по однім довжників свого пана й до першого промовив Скільки ти винен панові моєму
6 Он сказал: сто мер масла. И сказал ему: возьми твою расписку и садись скорее, напиши: пятьдесят.	6 Сто мір оливи, — відповів той. А він сказав до нього Візьми твою розписку та сядь і напиши швидко п’ятдесят.
7 Потом другому сказал: а ты сколько должен? Он отвечал: сто мер пшеницы. И сказал ему: возьми твою расписку и напиши: восемьдесят.	7 Потім до другого промовив А ти скільки то винен — Сто корців пшениці, відповів той. — Візьми твою розписку, напиши вісімдесят.
8 И похвалил господин управителя неверного, что догадливо поступил; ибо сыны века сего догадливее сынов света в своем роде.	8 І похвалив пан нечесного управителя за те, що той вчинив мудро, бо діти цього світу мудріші, в їхньому роді, від дітей світла.
9 И Я говорю вам: приобретайте себе друзей богатством неправедным, чтобы они, когда обнищаете, приняли вас в вечные обители.	9 І я кажу вам Придбайте собі друзів мамоною неправою, щоб коли її не стане, вас прийняли в намети вічні.
10 Верный в малом и во многом верен, а неверный в малом неверен и во многом.	10 Хто вірний у найменшім, той і в великому вірний; а хто нечесний у найменшім, той і в великому нечесний.
11 Итак, если вы в неправедном богатстве не были верны, кто поверит вам истинное?	11 Коли ви, отже, з неправними грішми не були вірні, то хто довірить вам добро правдиве
12 И если в чужом не были верны, кто даст вам ваше?	12 І коли ви в чужім добрі не були вірні, хто вам дасть ваше
13 Никакой слуга не может служить двум господам, ибо или одного будет ненавидеть, а другого любить, или одному станет усердствовать, а о другом нерадеть. Не можете служить Богу и маммоне.	13 Жадний слуга не може двом панам служити, бо він або одного зненавидить, а другого полюбить, або буде триматися одного, а другим понехтує. Не можете служити Богові й мамоні.»
14 Слышали всё это и фарисеи, которые были сребролюбивы, и они смеялись над Ним.	14 Чули все це фарисеї, які любили гроші, і насміхалися з нього.
15 Он сказал им: вы выказываете себя праведниками пред людьми, но Бог знает сердца ваши, ибо что высоко у людей, то мерзость пред Богом.	15 А він до них промовив «Ви видаєте себе за праведних перед людьми, але Бог знає серця ваші; бо що в людей високе — осоружне Богові.
16 Закон и пророки до Иоанна; с сего времени Царствие Божие благовествуется, и всякий усилием входит в него.	16 Закон і пророки були до Йоана; відтоді благовіститься Царство Боже, і кожен з трудом увіходить до нього.
17 Но скорее небо и земля прейдут, нежели одна черта из закона пропадет.	17 Легше минутися небу й землі, ніж одній рисці пропасти з закону.
18 Всякий, разводящийся с женою своею и женящийся на другой, прелюбодействует, и всякий, женящийся на разведенной с мужем, прелюбодействует.	18 Кожний, хто відпускає свою жінку й одружується з іншою, чинить перелюб; і той, хто одружується з розведеною з чоловіком, чинить перелюб.
19 Некоторый человек был богат, одевался в порфиру и виссон и каждый день пиршествовал блистательно.	19 Був один чоловік багатий, що одягавсь у кармазин та вісон та бенкетував щодня розкішне.
20 Был также некоторый нищий, именем Лазарь, который лежал у ворот его в струпьях	20 Убогий же якийсь, на ім’я Лазар, лежав у нього при воротях, увесь струпами вкритий;
21 и желал напитаться крошками, падающими со стола богача, и псы, приходя, лизали струпья его.	21 він бажав насититися тим, що падало в багатого зо столу; ба навіть пси приходили й лизали рани його.
22 Умер нищий и отнесен был Ангелами на лоно Авраамово. Умер и богач, и похоронили его.	22 Та сталося, що помер убогий, і ангели занесли його на лоно Авраама. Помер також багатий, і його поховали.
23 И в аде, будучи в муках, он поднял глаза свои, увидел вдали Авраама и Лазаря на лоне его	23 В аді, терплячи тяжкі муки, зняв він очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні,
24 и, возопив, сказал: отче Аврааме! умилосердись надо мною и пошли Лазаря, чтобы омочил конец перста своего в воде и прохладил язык мой, ибо я мучаюсь в пламени сем.	24 і він закричав уголос Отче Аврааме, змилуйся надо мною і пошли Лазаря, нехай умочить у воду кінець пальця свого й прохолодить язик мій, бо я мучуся в полум’ї цім.
25 Но Авраам сказал: чадо! вспомни, что ты получил уже доброе твое в жизни твоей, а Лазарь--злое; ныне же он здесь утешается, а ты страдаешь;	25 Авраам же промовив Згадай, мій сину, що ти одержав твої блага за життя свого, так само, як і Лазар свої лиха. Отже, тепер він тішиться тут, а ти мучишся.
26 и сверх всего того между нами и вами утверждена великая пропасть, так что хотящие перейти отсюда к вам не могут, также и оттуда к нам не переходят.	26 А крім того всього між нами й вами вирита велика пропасть, тож ті, що хотіли б перейти звідси до вас, не можуть; ані звідти до нас не переходять.
27 Тогда сказал он: так прошу тебя, отче, пошли его в дом отца моего,	27 Отче, сказав багатий, благаю ж тебе, пошли його в дім батька мого;
28 ибо у меня пять братьев; пусть он засвидетельствует им, чтобы и они не пришли в это место мучения.	28 я маю п’ять братів, нехай він їм скаже, щоб і вони також не прийшли в це місце муки.
29 Авраам сказал ему: у них есть Моисей и пророки; пусть слушают их.	29 Авраам мовив Мають Мойсея і пророків; нехай їх слухають.
30 Он же сказал: нет, отче Аврааме, но если кто из мертвых придет к ним, покаются.	30 Той відповів Ні, отче Аврааме, але коли до них прийде хто з мертвих, вони покаються.
31 Тогда [Авраам] сказал ему: если Моисея и пророков не слушают, то если бы кто и из мертвых воскрес, не поверят.	31 А той відозвавсь до нього Як вони не слухають Мойсея і пророків, то навіть коли хто воскресне з мертвих, не повірять.»