Книга пророка Иезекииля 22

Библия Синодальный перевод	Біблія
1 И было ко мне слово Господне:	1 Надійшло до мене таке слово Господнє:
2 и ты, сын человеческий, хочешь ли судить, судить город кровей? выскажи ему все мерзости его.	2 «Ти ж, сину чоловічий, хочеш судити, хочеш судити кровожерне місто? Вистав їм перед очі усі їхні мерзоти,
3 И скажи: так говорит Господь Бог: о, город, проливающий кровь среди себя, чтобы наступило время твое, и делающий у себя идолов, чтобы осквернять себя!	3 і скажи їм: Так говорить Господь Бог: Городе, що проливаєш кров посеред себе, щоб навести на себе свою годину, і робиш боввани собі на шкоду, щоб себе опоганити!
4 Кровью, которую ты пролил, ты сделал себя виновным, и идолами, каких ты наделал, ты осквернил себя, и приблизил дни твои и достиг годины твоей. За это отдам тебя на посмеяние народам, на поругание всем землям.	4 Кров’ю, що ти пролив, ти завинив, і бовванами, що наробив собі, опоганився і так наблизив твої дні, й дійшов твоєї години. Ось чому я видав тебе на наругу народам, на посміх усім країнам.
5 Близкие и далекие от тебя будут ругаться над тобою, осквернившим имя твое, прославившимся буйством.	5 Близькі й далекі будуть насміхатися з тебе, що опоганив своє ім’я, що ввесь час був повен безладдя.
6 Вот, начальствующие у Израиля, каждый по мере сил своих, были у тебя, чтобы проливать кровь.	6 Ось князі ізраїльські в тебе, кожен щосили кров проливав.
7 У тебя отца и мать злословят, пришельцу делают обиду среди тебя, сироту и вдову притесняют у тебя.	7 Батька й матір зневажають у тебе, чужинця кривдять посеред тебе, сироту й удовицю гноблять у тебе.
8 Святынь Моих ты не уважаешь и субботы Мои нарушаешь.	8 Святині мої ти зневажаєш, суботи мої осквернюєш.
9 Клеветники находятся в тебе, чтобы проливать кровь, и на горах едят у тебя [идоложертвенное], среди тебя производят гнусность.	9 Обмовці були в тебе на те, щоб пролити кров. По горах їдять у тебе, посеред тебе коять злочинства.
10 Наготу отца открывают у тебя, жену во время очищения нечистот ее насилуют у тебя.	10 Сором батьків відкривають у тебе, нечисту в спливі насилують у тебе.
11 Иной делает мерзость с женою ближнего своего, иной оскверняет сноху свою, иной насилует сестру свою, дочь отца своего.	11 Той грішить з жінкою ближнього свого, той опоганює розпустою свою невістку, а той знечещує в тебе свою сестру, дочку батька свого.
12 Взятки берут у тебя, чтобы проливать кровь; ты берешь рост и лихву и насилием вымогаешь корысть у ближнего твоего, а Меня забыл, говорит Господь Бог.	12 У тебе беруть підкуп, щоб проливати кров; ти береш лихву й відсотки, ти обдираєш твого ближнього насильно, мене ж ти забув, — слово Господа Бога.
13 И вот, Я всплеснул руками Моими о корыстолюбии твоем, какое обнаруживается у тебя, и о кровопролитии, которое совершается среди тебя.	13 Та ось я накладу руку на твою (незаконну) наживу, що ти нажив, і на кров, що ллється у тебе.
14 Устоит ли сердце твое, будут ли тверды руки твои в те дни, в которые буду действовать против тебя? Я, Господь, сказал и сделаю.	14 Чи ж видержить твоє серце, чи будуть, міцні твої руки, як я почну мою. працю проти тебе? Я — Господь сказав це і зроблю.
15 И рассею тебя по народам, и развею тебя по землям, и положу конец мерзостям твоим среди тебя.	15 Я тебе розсію між народами, розвію тебе по чужих землях, покладу край нечистоті, що в тебе.
16 И сделаешь сам себя презренным перед глазами народов, и узнаешь, что Я Господь.	16 А тоді — станеш моїм насліддям в очах народів, і взнаєш, що я — Господь.»
17 И было ко мне слово Господне:	17 Надійшло до мене таке слово Господнє:
18 сын человеческий! дом Израилев сделался у Меня изгарью; все они--олово, медь и железо и свинец в горниле, сделались, как изгарь серебра.	18 «Сину чоловічий! Дім Ізраїля зробивсь для мене жужелицею; всі вони мідь, цинк, залізо й оливо в горнилі для срібла, всі жужелицею зробились.
19 Посему так говорит Господь Бог: так как все вы сделались изгарью, за то вот, Я соберу вас в Иерусалим.	19 Тому ось як говорить Господь Бог: За те, що ви усі поробилися жужелицею, за те я позбираю вас у Єрусалим.
20 Как в горнило кладут вместе серебро, и медь, и железо, и свинец, и олово, чтобы раздуть на них огонь и расплавить; так Я во гневе Моем и в ярости Моей соберу, и положу, и расплавлю вас.	20 Так само, як збирають докупи і кладуть у горнило срібло, мідь, залізо, оливо й цинк, щоб роздувати на них вогонь і їх розтопити, так і я позбираю вас у моїм гніві та моїм обуренні й покладу вас туди, і розтоплю вас.
21 Соберу вас и дохну на вас огнем негодования Моего, и расплавитесь среди него.	21 Я позбираю вас і подую на вас вогнем мого обурення, щоб ви були розтоплені посеред Єрусалиму.
22 Как серебро расплавляется в горниле, так расплавитесь и вы среди него, и узнаете, что Я, Господь, излил ярость Мою на вас.	22 Як топлять срібло в горнилі, так і ви будете розтоплені посеред нього; і взнаєте, що я — Господь — вилив на вас моє обурення.»
23 И было ко мне слово Господне:	23 Надійшло до мене таке слово Господнє:
24 сын человеческий! скажи ему: ты--земля неочищенная, не орошаемая дождем в день гнева!	24 «Сину чоловічий! Промов до нього: Ти — земля, що не була скроплена дощем за години гніву.
25 Заговор пророков ее среди нее--как лев рыкающий, терзающий добычу; съедают души, обирают имущество и драгоценности, и умножают число вдов.	25 її князі в ній ревуть по-лев’ячому, роздирають здобич. Вони пожирають людей, забирають скарби й дорогоцінності, намножують у ній вдовиць.
26 Священники ее нарушают закон Мой и оскверняют святыни Мои, не отделяют святаго от несвятаго и не указывают различия между чистым и нечистым, и от суббот Моих они закрыли глаза свои, и Я уничижен у них.	26 її священики порушують закон мій, сквернять мої святині; святого й несвятого не відрізняють, що нечисте й що чисте, не навчають, а від субот моїх відвертають очі, і я в них у погорді.
27 Князья у нее как волки, похищающие добычу; проливают кровь, губят души, чтобы приобрести корысть.	27 її начальники посеред неї, по-вовчому роздирають здобич, проливають кров, гублять душі, щоб тільки наживитись.
28 А пророки ее всё замазывают грязью, видят пустое и предсказывают им ложное, говоря: 'так говорит Господь Бог', тогда как не говорил Господь.	28 Пророки її замащують усе глиною зверху, бачать пусті видіння й віщують неправду, кажучи: Так говорить Господь Бог, — а Господь же не говорив того.
29 А в народе угнетают друг друга, грабят и притесняют бедного и нищего, и пришельца угнетают несправедливо.	29 А то й прості люди гноблять, грабують, гнітять злиденного та бідного, знущаються над чужинцем без усякого права.
30 Искал Я у них человека, который поставил бы стену и стал бы предо Мною в проломе за сию землю, чтобы Я не погубил ее, но не нашел.	30 Я шукав між ними когонебудь, що вимурував би мур та став передо мною в проломині за цю землю, щоб я не погубив її, — та не знайшов.
31 Итак изолью на них негодование Мое, огнем ярости Моей истреблю их, поведение их обращу им на голову, говорит Господь Бог.	31 Тоді я вилив на них мій гнів; і вогнем обурення мого я їх знищив. Я повернув на голову їм їхні переступи», — слово Господа Бога.