Книга пророка Иезекииля 14

Torna indietro

Библия Синодальный перевод	Біблія
¹ И пришли ко мне несколько человек из старейшин Израилевых и сели перед лицем моим.	¹ Прийшло до мене кілька старших Ізраїля і посідало передо мною.
² И было ко мне слово Господне:	² І надійшло до мене слово Господнє:
³ сын человеческий! Сии люди допустили идолов своих в сердце свое и поставили соблазн нечестия своего перед лицем своим: могу ли Я отвечать им?	³ «Сину чоловічий! Мужі ці поставили своїх бовванів у себе в серці й тримають увесь час перед очима в себе цю спонуку до гріха. Чи ж погодитись мені на те, щоб вони мене запитували?
⁴ Посему говори с ними и скажи им: так говорит Господь Бог: если кто из дома Израилева допустит идолов своих в сердце свое и поставит соблазн нечестия своего перед лицем своим, и придет к пророку, --то Я, Господь, могу ли, при множестве идолов его, дать ему ответ?	⁴ Тому говори з ними й скажи їм: Так говорить Господь Бог: Кожен з дому Ізраїля, що триматиме бовванів у себе в серці й що покладе перед очима в себе привід до гріха та прийде до пророка, — такому відповім я, Господь, — не зважаючи на безліч його бовванів,
⁵ Пусть дом Израилев поймет в сердце своем, что все они через своих идолов сделались чужими для Меня.	⁵ щоб узяти дім Ізраїля за серце, їх, що відступили від мене заради своїх бовванів.
⁶ Посему скажи дому Израилеву: так говорит Господь Бог: обратитесь и отвратитесь от идолов ваших, и от всех мерзостей ваших отвратите лице ваше.	⁶ Тому скажи домові Ізраїля: Так говорить Господь Бог: Наверніться, відверніться від ваших бовванів і відверніть ваше обличчя від усіх гидот ваших;
⁷ Ибо если кто из дома Израилева и из пришельцев, которые живут у Израиля, отложится от Меня и допустит идолов своих в сердце свое, и поставит соблазн нечестия своего перед лицем своим, и придет к пророку вопросить Меня через него, --то Я, Господь, дам ли ему ответ от Себя?	⁷ бо коли хтось із дому Ізраїля або з чужинців, що перебувають у Ізраїлі, відцурається мене, щоб поставити своїх бовванів у себе в серці, та матиме привід до гріха ввесь час перед собою, і прийде до пророка, щоб через нього в мене питати ради, то я, Господь, відповім йому від себе.
⁸ Я обращу лице Мое против того человека и сокрушу его в знамение и притчу, и истреблю его из народа Моего, и узнаете, что Я Господь.	⁸ Я оберну моє обличчя проти такого, зроблю його ознакою та притчею, і викоріню його з-поміж мого народу, і ви взнаєте, що я — Господь.
⁹ А если пророк допустит обольстить себя и скажет слово так, как бы Я, Господь, научил этого пророка, то Я простру на него руку Мою и истреблю его из народа Моего, Израиля.	⁹ Коли ж пророк дав би звести себе й став щось говорити, то це я. Господь, звів того пророка. Я простягну мою руку проти нього й викоріню його з-поміж мого народу Ізраїля.
¹⁰ И понесут вину беззакония своего: какова вина вопрошающего, такова будет вина и пророка,	¹⁰ Вони візьмуть на себе вину за гріх свій; яка вина пророка, така вина того, хто його питає,
¹¹ чтобы впредь дом Израилев не уклонялся от Меня и чтобы более не оскверняли себя всякими беззакониями своими, но чтобы были Моим народом, и Я был их Богом, говорит Господь Бог.	¹¹ щоб дім Ізраїля не відхилявся більш від мене та щоб не осквернявся усіма своїми гріхами, а щоб були моїм народом, а я їхнім Богом», — слово Господа Бога.
¹² И было ко мне слово Господне:	¹² І надійшло до мене таке слово Господнє:
¹³ сын человеческий! если бы какая земля согрешила предо Мною, вероломно отступив от Меня, и Я простер на нее руку Мою, и истребил в ней хлебную опору, и послал на нее голод, и стал губить на ней людей и скот;	¹³ «Сину чоловічий! Коли б якась країна згрішила проти мене, мені спроневірившись, і я простягнув би проти неї мою руку й понищив у ній запаси хліба та послав на неї голоднечу, і почав губити в ній людину й скотину;
¹⁴ и если бы нашлись в ней сии три мужа: Ной, Даниил и Иов, --то они праведностью своею спасли бы только свои души, говорит Господь Бог.	¹⁴ і коли б у ній знайшлося оцих троє мужів: Ной, Даниїл та Іов, — то вони спасли б своєю справедливістю (лише) самих себе, — слово Господа Бога.
¹⁵ Или, если бы Я послал на эту землю лютых зверей, которые осиротили бы ее, и она по причине зверей сделалась пустою и непроходимою:	¹⁵ Або коли б я наслав дикого звіря на ту країну, так, що він її позбавив би всіх її дітей, і вона стала б пусткою, якою ніхто б не проходив з-за звірини,
¹⁶ то сии три мужа среди нее, --живу Я, говорит Господь Бог, --не спасли бы ни сыновей, ни дочерей, а они, только они спаслись бы, земля же сделалась бы пустынею.	¹⁶ то ці три мужі в ній — клянусь, як от живу я, — слово Господа Бога, — не врятували б ні своїх синів, ні своїх дочок; лише вони самі спаслися б, країна ж стала б пусткою.
¹⁷ Или, если бы Я навел на ту землю меч и сказал: 'меч, пройди по земле!', и стал истреблять на ней людей и скот,	¹⁷ Або коли б я послав меч на країну й повелів: Перейди, мечу, країною! — і почав вигублювати в ній людину й скотину,
¹⁸ то сии три мужа среди нее, --живу Я, говорит Господь Бог, --не спасли бы ни сыновей, ни дочерей, а они только спаслись бы.	¹⁸ і якби ці три мужі були в ній — клянусь, як от живу я, — слово Господа Бога, — вони не врятували б ні своїх синів, ні своїх дочок; вони лише самі спаслися б.
¹⁹ Или, если бы Я послал на ту землю моровую язву и излил на нее ярость Мою в кровопролитии, чтобы истребить на ней людей и скот:	¹⁹ Або коли б я послав на ту країну чуму й вилив на неї моє обурення в крові, вигубивши в ній людину й скотину,
²⁰ то Ной, Даниил и Иов среди нее, --живу Я, говорит Господь Бог, --не спасли бы ни сыновей, ни дочерей; праведностью своею они спасли бы только свои души.	²⁰ і якби Ной, Даниїл та Іов були в ній — клянусь, як от живу я, — слово Господа Бога, — вони не врятували б ні своїх синів;, ні своїх дочок; вони врятували б своєю справедливістю лише самих себе.
²¹ Ибо так говорит Господь Бог: если и четыре тяжкие казни Мои: меч, и голод, и лютых зверей, и моровую язву пошлю на Иерусалим, чтобы истребить в нем людей и скот,	²¹ Так говорить Господь Бог: Навіть як я пошлю мої чотири найстрашніші кари — меч, голод, лютого звіря й чуму — на Єрусалим, щоб вигубити в ньому людину й скотину,
²² и тогда останется в нем остаток, сыновья и дочери, которые будут выведены оттуда; вот, они выйдут к вам, и вы увидите поведение их и дела их, и утешитесь о том бедствии, которое Я навел на Иерусалим, о всем, что Я навел на него.	²² то все таки зостанеться у нім рештка, що спасеться, що виведе синів і дочок (із міста). Ось вони виходять до вас, щоб ви побачили їхні вчинки й їхні діяння та щоб утішились по тім нещасті, що я приніс на Єрусалим, і по всім тім, що я навів на нього.
²³ Они утешат вас, когда вы увидите поведение их и дела их; и узнаете, что Я не напрасно сделал все то, что сделал в нем, говорит Господь Бог.	²³ Вони вас потішать, коли побачите їхні вчинки та їхні діяння, і взнаєте, що то не дармо я вчинив усе те, що вчинив у нім», — слово Господа Бога.

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati