Книга пророка Исаии 9

Torna indietro

Библия Синодальный перевод	Біблія
¹ Прежнее время умалило землю Завулонову и землю Неффалимову; но последующее возвеличит приморский путь, Заиорданскую страну, Галилею языческую.	¹ Народ, що в пітьмі ходить, уздрів світло велике; над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло.
² Народ, ходящий во тьме, увидит свет великий; на живущих в стране тени смертной свет воссияет.	² Помножив єси їхні радощі, веселощі побільшив єси. Вони радіють перед тобою, як радіють під час жнив, як веселяться, коли здобич паюють.
³ Ты умножишь народ, увеличишь радость его. Он будет веселиться пред Тобою, как веселятся во время жатвы, как радуются при разделе добычи.	³ Ярмо бо розтрощиш, що над ним тяжіло, палицю на плечах у нього і тростину його посіпаки — як за часів Мідіяна.
⁴ Ибо ярмо, тяготившее его, и жезл, поражавший его, и трость притеснителя его Ты сокрушишь, как в день Мадиама.	⁴ Бо все взуття піхотинця під час битви, всякий плащ, облитий кров’ю, піде на спалення, вогнем буде пожертий.
⁵ Ибо всякая обувь воина во время брани и одежда, обагренная кровью, будут отданы на сожжение, в пищу огню.	⁵ Бо хлоп’ятко нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім’я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру.
⁶ Ибо младенец родился нам--Сын дан нам; владычество на раменах Его, и нарекут имя Ему: Чудный, Советник, Бог крепкий, Отец вечности, Князь мира.	⁶ Щоб збільшити владу в безконечнім мирі на престолі Давида і в його царстві, щоб його утвердити й укріпити справедливим судом віднині і повіки, — ревність Господа сил це чинить.
⁷ Умножению владычества Его и мира нет предела на престоле Давида и в царстве его, чтобы Ему утвердить его и укрепить его судом и правдою отныне и до века. Ревность Господа Саваофа соделает это.	⁷ Господь послав до Якова слово, і воно в Ізраїлі впало.
⁸ Слово посылает Господь на Иакова, и оно нисходит на Израиля,	⁸ Увесь народ його розуміє, Ефраїм і мешканці Самарії, що згорда й з набундюченим серцем кажуть:
⁹ чтобы знал весь народ, Ефрем и жители Самарии, которые с гордостью и надменным сердцем говорят:	⁹ «Упала цегла, збудуємо з каміння: вирубано сикомори, заступимо їх кедром.»
¹⁰ кирпичи пали--построим из тесаного камня; сикоморы вырублены--заменим их кедрами.	¹⁰ Але Господь підняв на нього його супостатів і збудив його противників:
¹¹ И воздвигнет Господь против него врагов Рецина, и неприятелей его вооружит:	¹¹ Арама зі сходу, а філістимлян із заходу, і пожирають вони Ізраїля повним ротом. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, його рука ще піднята.
¹² Сириян с востока, а Филистимлян с запада; и будут они пожирать Израиля полным ртом. При всем этом не отвратится гнев Его, и рука Его еще простерта.	¹² Та все ж таки народ не повернувся до того, хто його бив, і не шукав Господа сил.
¹³ Но народ не обращается к Биющему его, и к Господу Саваофу не прибегает.	¹³ Тоді Господь відтяв в Ізраїля одного дня голову й хвоста, пальму й тростину.
¹⁴ И отсечет Господь у Израиля голову и хвост, пальму и трость, в один день:	¹⁴ Старець і знатний — то голова; а пророк- що навчає неправди, то хвіст.
¹⁵ старец и знатный, --это голова; а пророк-лжеучитель есть хвост.	¹⁵ Провідники цього народу зводять його з дороги, і тії, що дали себе вести, загинули.
¹⁶ И вожди сего народа введут его в заблуждение, и водимые ими погибнут.	¹⁶ Тим то не матиме Господь утіхи з його хлопців, над сиротами й вдовами його не буде мати жалю, бо всі вони безбожні й злосливі; на устах у кожного безглуздя. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, його рука ще піднята.
¹⁷ Поэтому о юношах его не порадуется Господь, и сирот его и вдов его не помилует: ибо все они--лицемеры и злодеи, и уста всех говорят нечестиво. При всем этом не отвратится гнев Его, и рука Его еще простерта.	¹⁷ Бо злоба розгорілася вогнем, що пожирає тернину і глоди колючі та палить нетрі в ліоі, що аж стовпами дим іде вгору.
¹⁸ Ибо беззаконие, как огонь, разгорелось, пожирает терновник и колючий кустарник и пылает в чащах леса, и поднимаются столбы дыма.	¹⁸ Гнів Господа сил спалив землю, і народ став здобиччю вогню; ніхто не щадить і брата свого.
¹⁹ Ярость Господа Саваофа опалит землю, и народ сделается как бы пищею огня; не пощадит человек брата своего.	¹⁹ Гризуть направо, і все голодні; їдять наліво, та не ситі; кожен їсть тіло ближнього свого:
²⁰ И будут резать по правую сторону, и останутся голодны; и будут есть по левую, и не будут сыты; каждый будет пожирать плоть мышцы своей:	²⁰ Манассія — Ефраїма, Ефраїм — Манассію, обидва разом проти Юди; але по тому всьому гнів його не відвернувся, рука його ще піднята.
²¹ Манассия--Ефрема, и Ефрем--Манассию, оба вместе--Иуду. При всем этом не отвратится гнев Его, и рука Его еще простерта.

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati