Книга Премудрости Иисуса сына Сирахова 21
Быт
Исх
Лев
Чис
Втор
ИсНав
Суд
Руфь
1Цар
2Цар
3Цар
4Цар
1Пар
2Пар
1Езд
Неем
Тов
Иудифь
Есф
1Макк
2Макк
Иов
Пс
Притчи
Еккл
Песн
Прем.Сол.
Сирах
Ис
Иер
Плач
Вар
Иез
Дан
Ос
Иоиль
Амос
Авд
Иона
Мих
Наум
Авв
Соф
Агг
Зах
Мал
Мф
Мк
Лк
Ин
Деян
Рим
1Кор
2Кор
Гал
Еф
Фил
Кол
1Фес
2Фес
1Тим
2Тим
Тит
Филим
Евр
Иак
1Петр
2Петр
1Ин
2Ин
3Ин
Иуд
Откр
3Макк
3Езд
Confronta con un'altra Bibbia
Cambia Bibbia
Библия Синодальный перевод | Біблія |
---|---|
1 Дитино! Согрішив? Не чини того більше, а й за гріхи попередні твої молися. | |
2 Утікай від гріха, немов від гадюки, бо як підійдеш — то він тебе вкусить; його ж бо зуби | |
3 Мов двосічний меч — кожне беззаконня; на рану від нього — немає ліків. | |
4 Страх і насильство пустошать багатство, тим робом і гордого дім запустіє. | |
5 Мольба з уст бідного йде до вух Божих, тож і суд його незабаром нагряне. | |
6 Хто докір ненавидить, той слідує за грішником, хто ж страхається Господа, той навернеться | |
7 Сильного язиком пізнати здалека; розумний же знає, коли він послизнеться. | |
8 Хто будує дім свій на гроші чужії, той каміння на зиму неначе збирає. | |
9 Громада беззаконних — то купа клоччя, їхній кінець у полум’ї вогню. | |
10 Грішників дорога викладена камінням, а на її кінці — прірва пекельна. | |
11 Хто закон пильнує, той думкам своїм володар: мудрість — вершина Господнього остраху. | |
12 Нічого не навчиться, хто здібностей не має, але є і здібності, що побільшують смуток. | |
13 Мудрого знання помножиться, як повінь, і рада його — як джерело життєве. | |
14 Нутро дурного — мов посуд розбитий: жадного знання воно не втримає. | |
15 Розумний, коли почує мудре слово, то похвалить його й додасть до нього; коли ж розбещений почує, то його не вподобає й кине його геть позад себе. | |
16 Мова дурного — мов тягар у дорозі; на устах же розумного — ласкаве слово. | |
17 Розумних уст шукають у громаді, і над їхніми словами роздумуватимуть у серці. | |
18 Мов дім у руїнах — така дурного мудрість, і знання нерозумного — слова недоладні. | |
19 Для нерозумного повчання — колоди на ногах, щось, неначе кайдани на правиці. | |
20 Дурний, коли сміється — підносить голос, розумний же ледве тихенько всміхнеться. | |
21 Мов золота прикраса — розумного наука, вона — немов обручка на правиці. | |
22 Дурного нога в хату швидко вступає, досвідчена ж людина — соромиться інших. | |
23 Безглуздий крізь двері заглядає в хату, людина ж вихована стоятиме ззовні. | |
24 Під дверима наслухувати — людська невихованість: такого безчестя не стерпить розумний. | |
25 Уста балакунів оповідатимуть дурниці, слова ж розумних — важаться старанно. | |
26 Серце дурних у них на роті, мудрих же уста — в їхньому серці. | |
27 Коли безбожник проклинає противника, то він проклинає себе самого. | |
28 Плямить самого себе наклепник, тож і сусіди його зненавидять. |