Книга Екклесиаста 9

Библия Синодальный перевод	Біблія
¹ На все это я обратил сердце мое для исследования, что праведные и мудрые и деяния их--в руке Божией, и что человек ни любви, ни ненависти не знает во всем том, что перед ним.	¹ Усе це я розважив у моїм серці й зрозумів, що праведні й мудрі та й діла їхні в руці Божій. Не знає чоловік, чи він любови, чи ненависти вартий: усе перед ними — марнота.
² Всему и всем--одно: одна участь праведнику и нечестивому, доброму и [злому], чистому и нечистому, приносящему жертву и не приносящему жертвы; как добродетельному, так и грешнику; как клянущемуся, так и боящемуся клятвы.	² Усе однаково всім приходить; однака доля: праведному та безбожному, доброму й чистому та нечистому; тому, хто приносить жертви, й тому, хто їх не приносить. Однаково і доброму і грішникові, і тому, хто клянеться, і тому, хто боїться клятви.
³ Это-то и худо во всем, что делается под солнцем, что одна участь всем, и сердце сынов человеческих исполнено зла, и безумие в сердце их, в жизни их; а после того они [отходят] к умершим.	³ Це ж бо й біда в усьому, що діється під сонцем, що доля однакова для всіх та що серце людське повне злоби, і безум у їхньому серці, покіль віку їхнього; а потім — до мертвих!
⁴ Кто находится между живыми, тому есть еще надежда, так как и псу живому лучше, нежели мертвому льву.	⁴ Поки хто належить до всіх живих, має ще надію: бо ліпший живий пес, ніж лев мертвий.
⁵ Живые знают, что умрут, а мертвые ничего не знают, и уже нет им воздаяния, потому что и память о них предана забвению,	⁵ Живі бо знають, що помруть, а мертві нічогісінько не знають; нема їм більш уже заплати, пам’ять бо про них забулась.
⁶ и любовь их и ненависть их и ревность их уже исчезли, и нет им более части во веки ни в чем, что делается под солнцем.	⁶ Любов їхня, ненависть їхня, ревнощі їхні — усе вже пропало: вони не матимуть повіки участи ні в чому, що діється під сонцем.
⁷ [Итак] иди, ешь с весельем хлеб твой, и пей в радости сердца вино твое, когда Бог благоволит к делам твоим.	⁷ їж отже хліб весело, пий вино щасливим серцем, бо Бог благословив уже твоє діло.
⁸ Да будут во всякое время одежды твои светлы, и да не оскудевает елей на голове твоей.	⁸ Хай завжди буде на тобі одежа світла, і олія хай не сходить з голови твоєї.
⁹ Наслаждайся жизнью с женою, которую любишь, во все дни суетной жизни твоей, и которую дал тебе Бог под солнцем на все суетные дни твои; потому что это--доля твоя в жизни и в трудах твоих, какими ты трудишься под солнцем.	⁹ Живи собі весело з жінкою, що її любиш, усі дні життя марноти твоєї, яку Господь дав тобі під сонцем, бо всі дні марноти твоєї — це твоя частка в житті й у твоїй праці, якою трудишся під сонцем.
¹⁰ Все, что может рука твоя делать, по силам делай; потому что в могиле, куда ты пойдешь, нет ни работы, ни размышления, ни знания, ни мудрости.	¹⁰ Усе, що потрапить тобі під руку, роби, поки живеш, бо у Шеолі, куди простуєш, нема ні роботи, ні мізкування, ні знання, ні мудрости.
¹¹ И обратился я, и видел под солнцем, что не проворным достается успешный бег, не храбрым--победа, не мудрым--хлеб, и не у разумных--богатство, и не искусным--благорасположение, но время и случай для всех их.	¹¹ Знову зауважив я під сонцем, що не все швидкі бігають, хоробрі воюють, мудрі хліб їдять, розумні багатіють, а вчені осягають ласку, і що час недолі всіх їх спіткає.
¹² Ибо человек не знает своего времени. Как рыбы попадаются в пагубную сеть, и как птицы запутываются в силках, так сыны человеческие уловляются в бедственное время, когда оно неожиданно находит на них.	¹² Чоловік свого часу не знає: немов ті риби, що ловляться у вражий невід, або як птахи, що заплутуються в сильце, так само й люди потрапляють у знегоду, коли вона злетить на них зненацька.
¹³ Вот еще какую мудрость видел я под солнцем, и она показалась мне важною:	¹³ Бачив я ще й таку мудрість під сонцем, і вона мені великою здалася:
¹⁴ город небольшой, и людей в нем немного; к нему подступил великий царь и обложил его и произвел против него большие осадные работы;	¹⁴ було собі якесь маленьке місто, і людей у ньому було мало. Прийшов під нього великий цар, обліг його і висипав вали високі проти нього.
¹⁵ но в нем нашелся мудрый бедняк, и он спас своею мудростью этот город; и однако же никто не вспоминал об этом бедном человеке.	¹⁵ Аж ось знайшовся в ньому чолов’яга, бідний, але мудрий; і мудрістю своєю врятував те місто, але ніхто і не згадав. отого бідолахи.
¹⁶ И сказал я: мудрость лучше силы, и однако же мудрость бедняка пренебрегается, и слов его не слушают.	¹⁶ І я сказав: Мудрість ліпша, ніж сила, та, проте, мудрість бідного в погорді, і слів його не хочуть слухати.
¹⁷ Слова мудрых, [высказанные] спокойно, выслушиваются [лучше], нежели крик властелина между глупыми.	¹⁷ Тихе слово мудрих варт більше, ніж крик ватажка дурнів.
¹⁸ Мудрость лучше воинских орудий; но один погрешивший погубит много доброго.	¹⁸ Мудрість ліпша від військової зброї. Одна хиба нищить багато добра.