Книга Екклесиаста 12

Библия Синодальный перевод	Біблія
¹ И помни Создателя твоего в дни юности твоей, доколе не пришли тяжелые дни и не наступили годы, о которых ты будешь говорить: 'нет мне удовольствия в них!'	¹ Пам’ятай про твого Творця у дні твоєї молодости, перше, ніж лихі дні прийдуть і роки настануть, що про них скажеш: Вони мені не довподоби;
² доколе не померкли солнце и свет и луна и звезды, и не нашли новые тучи вслед за дождем.	² перш, ніж померкне сонце й світло, місяць і зорі, і насунуть по дощі знов хмари;
³ В тот день, когда задрожат стерегущие дом и согнутся мужи силы; и перестанут молоть мелющие, потому что их немного осталось; и помрачатся смотрящие в окно;	³ тоді, як затремтять сторожі дому, і позгинаються мужі хоробрі, і ті, що мелють, кинуть молоти, бо їх мало, і потемніють ті, що виглядають у вікна,
⁴ и запираться будут двери на улицу; когда замолкнет звук жернова, и будет вставать [человек] по крику петуха и замолкнут дщери пения;	⁴ і зачиняться на вулицю двері, і притихнуть жорна; замовкне голос пташки, і припиняться пісні;
⁵ и высоты будут им страшны, и на дороге ужасы; и зацветет миндаль, и отяжелеет кузнечик, и рассыплется каперс. Ибо отходит человек в вечный дом свой, и готовы окружить его по улице плакальщицы; --	⁵ коли здійматись угору буде страшно, ба й на дорогу буде лячно вийти; і дерево цвістиме мигдалеве, і сарана стане тяжкою, і каперс висиплеться, — бо людина відходить до своєї вічної домівки, і плакальники вже по вулиці вештаються;
⁶ доколе не порвалась серебряная цепочка, и не разорвалась золотая повязка, и не разбился кувшин у источника, и не обрушилось колесо над колодезем.	⁶ перш, ніж порветься срібна нитка, і золота плящинка розіб’ється, і трісне глечик над водою, колесо поломиться коло криниці,
⁷ И возвратится прах в землю, чем он и был; а дух возвратился к Богу, Который дал его.	⁷ і порох повернеться у землю, звідки взявся, а дух відійде до Бога, що його він дав.
⁸ Суета сует, сказал Екклесиаст, всё--суета!	⁸ Марнота марнот, каже Когелет, геть усе марнота.
⁹ Кроме того, что Екклесиаст был мудр, он учил еще народ знанию. Он [все] испытывал, исследовал, [и] составил много притчей.	⁹ Та опріч того, що Когелет був мудрий, він навчав ще й людей знання; він зважив, дослідив і уклав багато приповісток.
¹⁰ Старался Екклесиаст приискивать изящные изречения, и слова истины написаны [им] верно.	¹⁰ Когелет старався дібрати вирази гарні, й вірно списав слова правди.
¹¹ Слова мудрых--как иглы и как вбитые гвозди, и составители их--от единого пастыря.	¹¹ Слова мудрих — як остроги, як гострі цвяхи; їх дав тільки один пастух.
¹² А что сверх всего этого, сын мой, того берегись: составлять много книг--конца не будет, и много читать--утомительно для тела.	¹² Що понад це, мій сину, ось тобі осторога: писанню численних книг кінця немає, а багато науки втомлює тіло.
¹³ Выслушаем сущность всего: бойся Бога и заповеди Его соблюдай, потому что в этом всё для человека;	¹³ Кінець усьому, що чути було, такий: Бога бійся і заповідей його пильнуй, бо в цьому вся людина.
¹⁴ ибо всякое дело Бог приведет на суд, и все тайное, хорошо ли оно, или худо.	¹⁴ Усі бо діла Бог приведе на суд: усе, що тайне, чи воно добре, чи лихе.