Книга Товита 12

Библия Синодальный перевод	Біблія
1 И призвал Товит сына своего Товию и сказал ему: приготовь, сын мой, плату человеку, который ходил с тобою; ему надобно еще прибавить.	1 А як скінчилося весілля, Товит прикликав свого сина Товію і сказав йому: «Моя дитино! Гляди, щоб ти дав платню чоловікові, що ходив з тобою в дорогу, та щоб додав йому щось поверх неї.»
2 Он отвечал: отец мой, я не буду в убытке, если отдам ему половину всего, что принес;	2 Товія ж йому відповів: «А скільки платні, тату, маю йому дати? Навіть коли б я йому дав половину того майна, що приніс із собою, я не втратив би нічого.
3 потому что он привел меня к тебе здоровым и жену мою уврачевал, и серебро мое принес, и тебя также исцелил.	3 Мене він привів живим-здоровим, жінку мою вилікував, разом зо мною приніс і гроші та й тебе зцілив. Яку, отже, платню маю ще йому дати?»
4 Старец сказал: так и следует ему.	4 На те Товит сказав до нього: «Він заслужив, дитино, половину всього, з чим він сюди повернувся.»
5 И призвал Ангела и сказал ему: возьми половину всего, что вы принесли, и иди с миром.	5 Далі прикликав ангела й мовив: «Візьми як платню половину всього, з чим ти повернувся, й іди здоровий.»
6 Тогда, отозвав обоих особо, Ангел сказал им: благословляйте Бога, прославляйте Его, признавайте величие Его и исповедуйте пред всеми живущими, что Он сделал для вас. Доброе дело - благословлять Бога, превозносить имя Его и благоговейно проповедовать о делах Божиих; и вы не ленитесь прославлять Его.	6 Тоді Рафаїл покликав обох набік і сказав їм: «Благословіте Бога і прославляйте його перед усіма живими за ті блага, що їх він учинив вам. Благословіте і хваліте його ім’я! Явіть Божі діла гідно всім людям, не переставайте складати йому дяку.
7 Тайну цареву прилично хранить, а о делах Божиих объявлять похвально. Делайте добро, и зло не постигнет вас.	7 Зберігати царську тайну — річ добра; відкривати ж та виявляти діла Божі — річ славна. Чиніть добро, і зло вас не спіткає.
8 Доброе дело - молитва с постом и милостынею и справедливостью. Лучше малое со справедливостью, нежели многое с неправдою; лучше творить милостыню, нежели собирать золото,	8 Молитва з постом — річ добра, однак милостиня зо справедливістю — ліпші, ніж багатство з кривдою. Ліпше творити милостиню, ніж нагромаджувати золото.
9 ибо милостыня от смерти избавляет и может очищать всякий грех. Творящие милостыни и дела правды будут долгоденствовать.	9 Милостиня від смерти вибавляє, вона усякий гріх очищає. Ті, що дають милостиню, проживатимуть у достатку.
10 Грешники же суть враги своей жизни.	10 А ті, що чинять гріх та несправедливість, є ворогами своєї душі.
11 Не скрою от вас ничего; я сказал уже: тайну цареву прилично хранить, а о делах Божиих объявлять похвально.	11 Я вам відкрию всю правду, не затаю від вас ніякого слова. Я вам уже виявив-сказав: Зберегти царську тайну — річ добра, а відкривати та виявляти діла Божі — річ славна.
12 Когда молился ты и невестка твоя Сарра, я возносил память молитвы вашей пред Святаго, и когда ты хоронил мертвых, я также был с тобою.	12 Отож, коли ти з Сарою молився, я заносив ваші молитви перед славу Господню. І як ти ховав мертвих, я чинив так само.
13 И когда ты не обленился встать и оставить обед свой, чтобы пойти и убрать мертвого, твоя благотворительность не утаилась от меня, но я был с тобою.	13 Коли ж ти не лінувався вставати, і, кинувши свій обід, пішов мерців ховати, я був посланий до тебе, щоб випробувати тебе.
14 И ныне Бог послал меня уврачевать тебя и невестку твою Сарру.	14 А разом із тим послав мене Бог, щоб вилікувати тебе й Сару, твою невістку.
15 Я - Рафаил, один из семи святых Ангелов, которые возносят молитвы святых и восходят пред славу Святаго.	15 Я — Рафаїл, один із сімох ангелів, що завжди стоять приявні (перед Богом) й мають доступ до Господньої слави.»
16 Тогда оба смутились и пали лицем на землю, потому что были в страхе.	16 Збентежились обидва й упали ниць на землю, настрахані.
17 Но он сказал им: не бойтесь, мир будет вам. Благословляйте Бога вовек.	17 Він же сказав їм: «Не бійтеся! Мир з вами! Благословіте Бога по всі віки!
18 Ибо я пришел не по своему произволению, а по воле Бога нашего; потому и благословляйте Его вовек.	18 Як я був з вами, не був я з своєї ласки, лише з волі Божої. Його благословіте по всі дні, йому співайте ясу.
19 Все дни я был видим вами, но я не ел и не пил,- только взорам вашим представлялось это.	19 Ви бачили мене, що я їв, але це вам так здавалось.
20 Итак, прославляйте теперь Бога, потому что я восхожу к Пославшему меня, и напишите все совершившееся в книгу.	20 Тож благословіте тепер на землі Господа, дякуйте Богові. Оце я знову йду до того, хто мене послав. Запишіть те все, що притрапилося з вами.» І він знявся.
21 И встали они и более уже не видели его.	21 Вони ж устали, однак його вже не могли бачити.
22 И стали рассказывать о великих и чудных делах Божиих, и как явился им Ангел Господень.	22 Тоді благословили вони Бога і ясою величали його та дякували йому за ті великі його діла, бож їм з’явивсь ангел Божий.