Proverbios 5

BIBLIA	Біблія
1 Presta, hijo mío, atención a mi sabiduría, aplica tu oído a mi prudencia,	1 Мій сину! слухай уважно мудрости моєї, | прихили ухо твоє до розуму мого:
2 para que guardes tú la reflexión y tus labios conserven la ciencia. No hagas caso de la mujer perversa,	2 щоб ти зберіг собі розсудок, | і щоб наука уста твої зберегла.
3 pues miel destilan los labios de la extraña, su paladar es más suave que el aceite;	3 Бо мед із уст чужої жінки капає, | і бесіда її масніша від олії,
4 pero al fin es amarga como el ajenjo, mordaz como espada de dos filos.	4 але скін її гіркий, немов полин, | і гострий, наче меч двосічний.
5 Sus pies descienden a la muerte, sus pasos se dirigen al seol.	5 Ноги її низходять до смерти, | кроки її простують до Шеолу.
6 Por no seguir la senda de la vida, se desvía por sus vericuetos sin saberlo.	6 Стежки життя вона не знає; | хода її непевна, їй до того байдуже.
7 Así pues, hijo mío, escúchame, no te apartes de los dichos de mi boca:	7 Отож, сину мій, слухай мене, | не відступай від слова уст моїх.
8 aleja de ella tu camino, no te acerques a la puerta de su casa;	8 Відсторони твою дорогу геть від неї, | не наближайсь до дверей її дому,
9 no sea que ella dé tu honor a otro y tus años a un hombre cruel;	9 щоб не довелось віддати іншим твою славу, | а твоїх літ — людям немилосердним;
10 no se harten de tus bienes los extraños, ni paren tus fatigas en casa del extranjero;	10 щоб не наживалися твоїм добром чужинці, | щоб труди твої не переходили в чужий дім,
11 no sea que gimas a la postre cuando tu cuerpo y tu carne se consuman,	11 щоб не стогнав ти по тому, | як тіло твоє і твоя плоть змарніють,
12 y digas: «Ay de mí, que he odiado la instrucción, mi corazón ha despreciado los reproches,	12 щоб не казав: «Чом же я науку ненавидів, | серце моє погордувало докором?
13 no he escuchado la voz de mis maestros ni he prestado oídos a los que me instruían.	13 Я голосу вчителів моїх не слухав, | і до наставників моїх не нахиляв я вуха.
14 A punto he estado de cualquier desgracia, en medio de la asamblea y la comunidad».	14 Я мало не потрапив у крайнє лихо | поміж зборищем-громадою!»
15 Bebe el agua de tu cisterna, la que brota de tu pozo.	15 Пий воду з твого водозбору, | воду, що б’є із власної криниці.
16 ¿Se van a desbordar por fuera tus arroyos, las corrientes de agua por las plazas?	16 Чому б твої джерела мали розливатися навколо, | твої потоки по майданах?
17 Que sean para ti solo, no para que las beban contigo los extraños.	17 Нехай будуть тобі одному, | а не чужим разом з тобою.
18 - Sea tu fuente bendita. Gózate en la mujer de tu mocedad,	18 Нехай живець твій буде благословенний, | втішайся дружиною твоєї юности.
19 cierva amable, graciosa gacela: embriáguente en todo tiempo sus amores, su amor te apasione para siempre.	19 Премила лань! Люба сарна! | Нехай її чари упоюють тебе повсякчас, | у любощах її стало кохайся!
20 ¿Por qué apasionarte, hijo mío, de una ajena, abrazar el seno de una extraña?	20 Для чого тобі, сину, захоплюватися чужою, | до грудей сторонньої горнутись?
21 Pues los caminos del hombre están en la presencia de Yahveh, él vigila todos sus senderos.	21 Дороги людські в Господа перед очима, | і він вирівнює всі стежки їхні.
22 El malvado será presa de sus propias maldades, con los lazos de su pecado se le capturará.	22 Злого ловлять власні переступи, | у пута власного гріха він потрапляє.
23 Morirá por su falta de instrucción, por su gran necedad se perderá.	23 Він помирає з-за браку науки, | з-за своєї надмірної глупоти він блукає.