| 1 וַיַּבֵּט וַיַּרְא אֶת־הָעֲשִׁירִים מַשְׁלִיכִים אֶת־נִדְבוֹתָם לַאֲרוֹן הָאוֹצָר | 1 Підвівши очі, Ісус побачив, як заможні кидали свої дари до скарбнички. |
| 2 וַיַּרְא גַּם־אַלְמָנָה עֲנִיָּה נֹתֶנֶת בּוֹ שְׁתֵּי פְרוּטוֹת | 2 Побачив він також і вдову убогу, що кидала туди дві лепти, |
| 3 וַיֹּאמַר אֱמֶת אֹמֵר אֲנִי לָכֶם כִּי הָאַלְמָנָה הָעֲנִיָּה הַזֹּאת נָתְנָה יוֹתֵר מִכֻּלָם | 3 і сказав «Істинно кажу вам, що ця бідна вдова кинула більш від усіх. |
| 4 כִּי כָל־אֵלֶּה הִתְנַדְּבוּ לֵאלֹהִים מֵהָעֹדֵף שֶׁלָּהֶם וְהִיא מֵחֶסְרוֹנָהּ אֶת־כָּל־רְכוּשָׁהּ נָתָנָה | 4 Усі бо вони вкинули як дар Божий з їхньої надвишки, вона ж з убозства свого поклала ввесь свій прожиток, який мала.» |
| 5 וַיְהִי בְּאָמְרָם עַל־הַמִּקְדָּשׁ כִּי־מְהֻדָּר הוּא בַּאֲבָנִים יָפוֹת וּבְמַתָּנוֹת וַיֹּאמַר | 5 І коли деякі говорили про храм, що він був прикрашений дорогоцінним камінням та обітними дарами, (Ісус) сказав |
| 6 אֵת אֲשֶׁר אַתֶּם רֹאִים הִנֵּה יָמִים בָּאִים וְלֹא תִשָּׁאֵר אֶבֶן עַל־אֶבֶן אֲשֶׁר לֹא תִתְפָּרָק | 6 «Надійдуть дні, коли з усього, що ви бачите, не лишиться камінь на камені, який не був би перевернений.» |
| 7 וַיִּשְׁאָלֻהוּ לֵאמֹר רַבִּי מָתַי אֵפוֹא תִּהְיֶה זֹּאת וּמַה הוּא הָאוֹת לְעֵת הֱיוֹתָהּ | 7 Тоді вони його спитали «Учителю, коли ж це буде І який буде знак, що це має настати» |
| 8 וַיֹּאמֶר רְאוּ פֶּן־תִּתָּעוּ כִּי רַבִּים יָבֹאוּ בִּשְׁמִי לֵאמֹר אֲנִי הוּא וְהָעֵת קְרוֹבָה וְאַתֶּם אַל־תֵּלְכוּ אַחֲרֵיהֶם | 8 Він же відповів «Глядіть, щоб вас не звели багато бо прийде в моє ім’я і буде казати Це я, — і Час наблизився. Не йдіть слідами за ними. |
| 9 וּבְשָׁמְעֲכֶם מִלְחָמוֹת וּמְהוּמוֹת אַל־תֵּחַתּוּ כִּי הָיוֹ תִהְיֶה־זֹּאת לָרִאשׁוֹנָה אַךְ־עוֹד קֵץ לַמּוֹעֵד | 9 Коли почуєте про війни та розрухи, не страхайтеся, бо треба, щоб це сталося спершу, але кінець не зараз.» |
| 10 וַיֹּסֶף דַּבֵּר אֲלֵיהֶם לֵאמֹר יָקוּם גּוֹי עַל־גּוֹי וּמַמְלָכָה עַל־מַמְלָכָה | 10 Тоді сказав їм «Повстане народ на народ і царство на царство. |
| 11 וְהָיָה רַעַשׁ גָּדוֹל כֹּה וָכֹה וְרָעָב וָדָבֶר וְגַם־מוֹרָאִים וְאֹתוֹת גְּדֹלוֹת מִן־הַשָּׁמָיִם | 11 Будуть великі землетруси, по різних місцях будуть пошесті й голод, появи жахливі, а з неба великі знаки будуть. |
| 12 וְלִפְנֵי כָל־אֵלֶּה יִשְׁלְחוּ בָכֶם אֶת־יְדֵיהֶם וְיִרְדְּפוּ וְיִמְסְרוּ אֶתְכֶם לְבָתֵּי כְנֵסִיּוֹת וְאֶל־בָּתֵּי כְלָאִים וְתוּבְאוּ לִפְנֵי מְלָכִים וּמשְׁלִים לְמַעַן שְׁמִי | 12 Але перед усім цим на вас накладуть руки й переслідувати будуть, і волочитимуть по синагогах та по тюрмах, водитимуть перед царів і правителів з-за імени мого. |
| 13 וְהָיְתָה־זֹּאת לָכֶם לְעֵדוּת | 13 І це дасть вам нагоду свідчити. |
| 14 עַל־כֵּן שִׁיתוּ לְבַבְכֶם לְבִלְתִּי דְאֹג בַּמֶּה תִּצְטַדָּקוּ | 14 Візьміть собі до серця, що вам не треба готуватися наперед, що маєте відповідати, |
| 15 כִּי אָנֹכִי נֹתֵן לָכֶם פֶּה וְחָכְמָה אֲשֶׁר לֹא־יוּכְלוּ לַעֲמֹד לְפָנֶיהָ וּלְדַבֵּר נֶגְדָּהּ כָּל־מִתְקוֹמְמֵיכֶם | 15 я бо дам вам слово й мудрість, якій ніхто з ваших противників не зможе протиставитись і перечити. |
| 16 וְגַם־תִּמָּסְרוּ עַל־יְדֵי יוֹלְדֵיכֶם וַאֲחֵיכֶם וּקְרוֹבֵיכֶם וְרֵעֵיכֶם וְיָמִיתוּ מִכֶּם | 16 Вас видадуть батьки, брати, рідні й друзі, і декому з вас смерть заподіють. |
| 17 וִהְיִיתֶם שְׂנוּאִים לְכָל־אָדָם לְמַעַן שְׁמִי | 17 Вас будуть ненавидіти всі за моє ім’я. |
| 18 אַךְ לֹא־יִפֹּל מִשַּׂעֲרַת רֹאשְׁכֶם אָרְצָה | 18 Але волосина з голови у вас не пропаде! |
| 19 בְּתוֹחַלְתְּכֶם קְנוּ לָכֶם אֵת נַפְשֹׁתֵיכֶם | 19 Вашим стражданням ви спасете душі свої. |
| 20 וְכַאֲשֶׁר תִּרְאוּ מַחֲנוֹת סוֹבְבִים אֶת־יְרוּשָׁלָיִם יָדֹעַ תֵּדְעוּ כִּי קָרַב חָרְבָּנָהּ | 20 Коли ж побачите Єрусалим, оточений військами, знайте тоді, що його спустошення наблизилось. |
| 21 אָז יָנוּסוּ אַנְשֵׁי יְהוּדָה אֶל־הֶהָרִים וַאֲשֶׁר הֵם בְּתוֹכָהּ יֵצְאוּ וַאֲשֶׁר־הֵם בַּפְּרָזוֹת אַל־יָבוֹאוּ בָהּ | 21 Тоді ті, що в Юдеї, нехай тікають у гори, а ті, що будуть у середині міста, нехай вийдуть з нього; ті ж, що будуть на полях, нехай до нього не входять. |
| 22 כִּי־יְמֵי נָקָם הֵמָּה לְמַלֹּאת כָּל־הַכָּתוּב | 22 Це бо дні кари, коли то все, що написане, здійсниться. |
| 23 וְאוֹי לֶהָרוֹת וְלַמֵּינִיקוֹת בַּיָּמִים הָהֵם כִּי תִהְיֶה צָרָה גְדוֹלָה בָּאָרֶץ וְקֶצֶף עַל־הָעָם הַזֶּה | 23 Горе вагітним та тим, що грудьми годують, у ті дні! Бо на землі буде нужда велика й гнів проти народу цього. |
| 24 וְנָפְלוּ לְפִי־חֶרֶב וְהָגְלוּ אֶל־כָּל־הַגּוֹיִם וִירוּשָׁלַיִם תֵּרָמֵס בְּרַגְלֵי גוֹיִם עַד כִּי־יִמְלְאוּ עִתּוֹת הַגּוֹיִם | 24 Вони поляжуть від леза меча й підуть у неволю поміж усі народи. Єрусалим топтатимуть погани, поки не закінчиться час поган. |
| 25 וְהָיוּ אֹתוֹת בַּשֶּׁמֶשׁ וּבַיָּרֵחַ וּבַכּוֹכָבִים וְעַל־הָאָרֶץ מְצוּקָה לַגּוֹיִם וּמְבוּכָה מֵהֶמְיַת הַיָּם וְדָכְיוֹ | 25 І будуть знаки на сонці, місяці й на зорях, а на землі переполох народів, стривоження шумом моря та його хвилями. |
| 26 וְיִמּוֹגוּ בְנֵי־הָאָדָם מֵאֵימָה וּמֵחֶרְדַּת הַבָּאוֹת עַל־כָּל־הָאָרֶץ כִּי־כֹחוֹת הַשָּׁמַיִם יִתְמוֹטָטוּ | 26 Люди змертвіють від страху, очікуючи те, що на світ надійде, бо захитаються небесні сили. |
| 27 וְאָז יִרְאוּ אֶת־בֶּן־הָאָדָם בָּא בֶעָנָן בִּגְבוּרָה ובְכָבוֹד רָב | 27 Тоді побачать Сина Чоловічого, що йтиме у хмарі з силою і славою великою. |
| 28 וְכַאֲשֶׁר תָּחֵל לִהְיוֹת זֹאת הִתְעוֹדְדוּ וּשְׂאוּ רָאשֵׁיכֶם כִּי קְרוֹבָה גְאֻלַּתְכֶם לָבוֹא | 28 Як це почне збуватись, випростайтесь і підніміть ваші голови вгору, бо ваше визволення близьке.» |
| 29 וַיְדַבֵּר אֲלֵיהֶם מָשָׁל רְאוּ אֶת־הַתְּאֵנָה וְאֵת כָּל־הָעֵצִים | 29 І він сказав їм притчу «Погляньте на смоковницю і всякі (інші) дерева. |
| 30 כִּי־תִרְאוּ אֹתָם מוֹצִיאִים אֶת־פִּרְחָם הֲלֹא יְדַעְתֶּם כִּי קָרַב הַקָּיִץ | 30 Коли вони розпукаються вже, ви, дивлячись, розумієте самі від себе, що вже близько літо. |
| 31 כָּכָה אַף־אַתֶּם בְּבֹא אֵלֶּה לְעֵינֵיכֶם דְּעוּ כִּי קְרוֹבָה מַלְכוּת הָאֱלֹהִים | 31 Отак і ви, коли побачите, що це збувається, знайте, що Царство Боже близько. |
| 32 אָמֵן אֹמֵר אֲנִי לָכֶם לֹא יַעֲבֹר הַדּוֹר הַזֶּה עַד כִּי־יִהְיֶה הַכֹּל | 32 Істинно кажу вам Рід цей не пройде, аж поки все не станеться. |
| 33 הַשָּׁמַיִם וְהָאָרֶץ יַעֲבֹרוּ וּדְבָרַי לֹא יַעֲבֹרוּן | 33 Небо й земля проминуть, слова ж мої не пройдуть. |
| 34 רַק הִשָּׁמְרוּ לָכֶם פֶּן־יִכְבַּד לְבַבְכֶם בְּסֹבֶא וּבְשִׁכָּרוֹן וּבְדַאֲגוֹת הַמִּחְיָה וּבָא עֲלֵיכֶם הַיּוֹם הַהוּא פִּתְאֹם | 34 Зважайте на самих себе, щоб часом серця ваші не обтяжилися обжирством, пияцтвом та життєвими клопотами, і щоб той день не впав на вас зненацька, |
| 35 כִּי כְמוֹ־פַח יָבוֹא עַל כָּל־הַיּשְׁבִים עַל־פְּנֵי כָל־הָאָרֶץ | 35 немов сітка, бо він прийде на всіх, які живуть на поверхні всієї землі. |
| 36 לָכֵן שִׁקְדוּ בְכָל־עֵת וְהִתְפַּלֵּלוּ לְמַעַן תִּמָּצְאוּ רְאוּיִם לְהִמָּלֵט מִכָּל־הָעֲתִידוֹת הָאֵלֶּה וּלְהִתְיַצֵּב לִפְנֵי בֶן־הָאָדָם | 36 Будьте чуйні, отже, і кожного часу моліться, щоб мати змогу уникнути всього того, що має збутися, і стати перед Чоловічим Сином.» |
| 37 וַיְהִי מְלַמֵּד יוֹמָם בַּמִּקְדָּשׁ וּבַלַּיְלָה יָצָא בָּהָר הַנִּקְרָא הַר הַזֵּיתִים לָלוּן | 37 Днями Ісус навчав у храмі, а ночами виходив і перебував на горі, званій Оливна. |
| 38 וְכָל־הָעָם הִשְׁכִּימוּ לָבוֹא אֵלָיו בַּמִּקְדָּשׁ לִשְׁמֹעַ אוֹתוֹ | 38 Зранку ж увесь народ приходив до нього в храм, щоб послухати його. |
