| 1 Por isso não desanimamos deste ministério que nos foi conferido por misericórdia. | 1 Ось чому, мавши це служіння, як помилувані, ми не втрачаємо відваги. |
| 2 Afastamos de nós todo procedimento fingido e vergonhoso. Não andamos com astúcia, nem falsificamos a palavra de Deus. Pela manifestação da verdade nós nos recomendamos à consciência de todos os homens, diante de Deus. | 2 Відкинувши ложну соромливість, ми не поводимося лукаво, ані не викривлюємо слово Боже, але, проповідуючи явно правду, поручаємо самих себе кожному людському сумлінню перед Богом. |
| 3 Se o nosso Evangelho ainda estiver encoberto, está encoberto para aqueles que se perdem, | 3 А коли наша Євангелія закрита, то вона закрита для тих, які гинуть; |
| 4 para os incrédulos, cujas inteligências o deus deste mundo obcecou a tal ponto que não percebem a luz do Evangelho, onde resplandece a glória de Cristo, que é a imagem de Deus. | 4 у яких бог цього віку осліпив розум, отих невіруючих, щоб їм не сяяло світло Євангелії слави Христа, який є образ Божий. |
| 5 De fato, não nos pregamos, a nós mesmos, mas a Jesus Cristo, o Senhor. Quanto a nós, consideramo-nos servos vossos por amor de Jesus. | 5 Бо ми не самих себе проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа; самі ж ми — слуги ваші ради Ісуса. |
| 6 Porque Deus que disse: Das trevas brilhe a luz, é também aquele que fez brilhar a sua luz em nossos corações, para que irradiássemos o conhecimento do esplendor de Deus, que se reflete na face de Cristo. | 6 Бо Бог, який сказав: «Нехай із темряви світло засяє», — він освітлив серця наші, щоб у них сяяло знання Божої слави, що на обличчі Ісуса Христа. |
| 7 Porém, temos este tesouro em vasos de barro, para que transpareça claramente que este poder extraordinário provém de Deus e não de nós. | 7 А маємо цей скарб у глиняних посудинах, щоб було видно, що велич сили є від Бога, а не від нас. |
| 8 Em tudo somos oprimidos, mas não sucumbimos. Vivemos em completa penúria, mas não desesperamos. | 8 Нас тиснуть звідусіль, але ми не пригноблені; ми в труднощах, та ми не втрачаємо надії; |
| 9 Somos perseguidos, mas não ficamos desamparados. Somos abatidos, mas não somos destruídos. | 9 нас гонять, та ми не покинуті; ми повалені, та не знищені. |
| 10 Trazemos sempre em nosso corpo os traços da morte de Jesus para que também a vida de Jesus se manifeste em nosso corpo. | 10 Увесь час носимо в тілі мертвоту Ісуса, щоб і життя Ісуса в нашім житті було явним. |
| 11 Estando embora vivos, somos a toda hora entregues à morte por causa de Jesus, para que também a vida de Jesus apareça em nossa carne mortal. | 11 Нас бо ввесь час живими віддають на смерть із-за Ісуса, щоб і життя Ісуса було явним у нашім смертнім тілі. |
| 12 Assim em nós opera a morte, e em vós a vida. | 12 І так смерть діє в нас, а життя у вас. |
| 13 Animados deste espírito de fé, conforme está escrito: Eu cri, por isto falei {Sl 115,1}, também nós cremos, e por isso falamos. | 13 Та мавши той самий дух віри, про який написано: «Я вірував, тому й говорив», — то й ми віримо, тому й говоримо; |
| 14 Pois sabemos que aquele que ressuscitou o Senhor Jesus, nos ressuscitará também a nós com Jesus e nos fará comparecer diante dele convosco. | 14 бо знаємо, що той, хто воскресив Господа Ісуса, — воскресить і нас з Ісусом і поставить з вами. |
| 15 E tudo isso se faz por vossa causa, para que a graça se torne copiosa entre muitos e redunde o sentimento de gratidão, para glória de Deus. | 15 Бо все це ради вас, щоб розмножена благодать через багатьох збагатила подяку на славу Божу. |
| 16 É por isso que não desfalecemos. Ainda que exteriormente se desconjunte nosso homem exterior, nosso interior renova-se de dia para dia. | 16 Ось чому ми не втрачаємо відваги: хоч наша зовнішня людина занепадає, однак наша внутрішня обновлюється день-у-день. |
| 17 A nossa presente tribulação, momentânea e ligeira, nos proporciona um peso eterno de glória incomensurável. | 17 Бо те, що одну мить триває, — наше легке горе — готує нам понад усяку міру вічну ваготу слави, |
| 18 Porque não miramos as coisas que se vêem, mas sim as que não se vêem . Pois as coisas que se vêem são temporais e as que não se vêem são eternas. | 18 нам, що дивимося не на видиме, а на невидиме. Видиме бо — дочасне, а невидиме — вічне. |
